Робоча група комітету Державної думи Росії з оборони запропонувала президентові та прем'єр-міністрові відмовитися від планів реформування збройних сил. Депутати та експерти, які є членами групи, вважають, що зараз непотрібно скорочувати армію та не слід змінювати нинішню чотиризіркову систему управління (округ - армія - дивізія - полк) на тризіркову (округ - оперативне командування - бригада).

Також їх не влаштовує, що реформа проводиться в обхід Держдуми, тому вони вимагають залишити дивізії на західному та далекосхідному напрямах і продовжити термін, протягом якого скорочуватимуть офіцерів. Крім того, члени робочої групи висловили незадоволення планами міноборони зробити 70 відсотків військовослужбовців професіоналами.

Однак у центральному апараті міністерства оборони РФ вкрай неохоче сприйняли ідеї парламентського комітету. На думку генералів, доповідь робочої групи просто відображає незадоволення багатьох ро­сійських військовиків діями міністра оборони Анатолія Сєрдюкова. Нагадаємо, що, відповідно до планів міністерства оборони, в рамках реформи російських збройних сил, оголошеної восени 2008 року, до 2012-го планувалось скоротити 205 тисяч офіцерських посад і ліквідувати звання прапорщика та мічмана, а 118 700 військовиків, яким присвоєні такі звання, мали б чи то звільнити, чи стати професійними сержантами. Міноборони також пропонувало замість полків у військово-повітряних силах створити авіабази, причому їхня кількість мала б бути меншою, ніж кількість авіаполків. Не минули плани скорочення й військові полігони: їхню кількість хотіли скоротити майже втричі: з 296 полігонів планували залишити 108.

Однак, судячи з усього, реформаторська коса найшла на камінь. Першими гонор показали повітряно-десантні війська (ПДВ). Майже одразу після призначення командувачем ПДВ Героя Росії генерал-лейтенанта Владіміра Шаманова, відомого своєю успішною участю у двох чеченських кампаніях авторитетного у військах командира, реформа десантних підрозділів пригальмувалася. Міністерство оборони своїм наказом призупинило розформування 106-ї Тульської повітряно-десантної дивізії. Більше того, її вирішили посилити ще одним полком. Таким чином у російській армії збережуться усі чотири десантні дивізії, хоча ще донедавна, згідно з затвердженою реформою, кількість парашутних підрозділів мали суттєво скоротити.

Але на цьому десантники не зупинилися. Днями стало відомо про найближчі плани переозброєння ПДВ: ці війська отримають низку нових зразків техніки, включаючи бойові машини, бронетранспортери, самохідні протитанкові гармати та автомобілі. Всю цю техніку можна буде десантувати з літаків військово-транспортної авіації, що відповідає специфіці роду військ.

Судячи з цього, російське керівництво вирішило у військовій складовій держави надати "піхоті, що літає" більшу роль, ніж планувалося ще півроку тому. Зокрема, йдеться про нову бойову машину десанту БМД-4 "Баштан-в" (яка за багатьма показниками перевершує нинішній варіант БМД-3) та десантний БТР, розроблений на базі БМД-3 (легка самохідна бронемашина на гусеничному ходу, яка може десантуватися з літака і долати водні перешкоди).

Варто відзначити, що саме повітряно-десантні війська є найбільш мобільним родом військ, який себе чудово зарекомендував під час локальних збройних конфліктів на кшталт війн у Чечні та в Південній Осетії. Тож намір Росії зберегти підрозділи десантників, надавши їм новітні взірці бойової техніки, свідчить про плани й надалі активно втручатися у різноманітні конфліктні ситуації на пострадянському просторі. Чи принаймні бути готовим до негайного втручання...