Марафонець Микола Таран залюбки поєднує відпочинок та тренування, запевняє, що таке поєднання підходить абсолютно всім.

“Звісно, кожному з нас потрібен відпочинок для тіла і духу. Однак це не означає, що, поїхавши на море чи у гори, потрібно абсолютно відмовитись від звичних тренувань, лежати, і нічого не робити. Тренуватись потрібно, але варто зменшити навантаження. Наприклад, приїхавши у нове місто, можна багато ходити пішки. У такий спосіб і місто вивчатимете, і тіло залишатиметься у тонусі. Для мене найкращим є відпочинок у горах. Там відпочиваю морально. Однак, щоб побачити усю красу Українських Карпат, потрібно находити добрячий кілометраж. Тож вважаю гори чудовим місцем для активного відпочинку”, – розповідає Микола Таран.

Хлопець усім рекомендує час від часу їздити в гори, бо саме там відкривається друге дихання.

“Щоб гарно провести вихідні у горах, потрібно подивитися прогноз погоди, скласти маршрут, зібрати необхідні речі, знайти хорошу компанію і, звісно ж, мати бажання підкорювати нові вершини. Саме у горах можна ні про що не думати, не хвилюватися за буденні проблеми, а просто насолоджуватися красою природи і чистим повітрям. Щодо тренувань у горах, то там можна бігати гірськими стежками, вибігати на високі вершини і спускатися, займатись йогою, медитацією тощо”, – каже Микола Таран.

З його слів, звісно ж, бігати горами зовсім нелегко. До цього потрібно бути підготовленим. Скажімо, бігати лісом, тренуватись у подібних умовах.

“Зазвичай у горах чимало протоптаних стежок, є маркування, але все ж там краще бігати з досвідченою людиною. Особисто для мене біг в горах – це новий “біговий” рівень. Хоч поки у гірських забігах участі не брав, але щоразу, маючи нагоду потренуватись у горах, обов’язково користаюсь нею. Бо звичайні траси – це стандарт для бігунів. Зазвичай це рівне, асфальтове покриття без спусків, підйомів. Водночас у горах це можуть бути і швидкі підйоми, і стрімкі спуски. Бігати гірськими трасами важко, але красиво і неодноманітно”, – наголошує Микола Таран.

Хлопець має традицію щоліта підкорювати Говерлу, а іноді він навіть вибігає на неї.

“Традиція піднімання або вибігання на найвищу точку України – це моя гордість! Стараюся робити це щороку. Для мене підйом на Говерлу – це здоровий відпочинок, зміна обстановки, прилив сил і нові враження. Давно вже вирішив підкорити найвищу точку України, і відтоді для мене це стало традицією. Хоч Говерла вважається однією із тих гір, на яку легко піднятись, але вибігти на неї справді важко… Піднятися на неї можна двома шляхами: один стрімкий, але швидкий, а другий довший, треба більше йти. Зазвичай обираю перший шлях. Якщо вибігати на найвищу точку України, то тільки стрімким шляхом. Загалом у горах завжди потрібно бути обережним і напоготові. Варто обрати взуття із масивною підошвою, щоб твердо і впевнено ступати на каміння, зручно одягнутися, рухатися за маркувальними знаками, запастися харчуванням і іншими допоміжними речами”, – радить Микола Таран.

Зазвичай його маршрут такий: Івано-Франківськ – Верховина – Заросляк – Говерла. Підкорює найвищу гору України щоразу різними шляхами: то довшим, то коротшим.

“Іноді піднімаюсь на Говерлу, а іноді вибігаю, хоч це дуже важко. Переважно ходжу у травні-серпні, у цю пору на вершині ще може бути сніг. Оскільки для мене важливо тримати тіло в тонусі, то навіть на відпочинку немає бажання пропустити тренування, просто лежати, нічого не робити. Навпаки краще почуваюсь, коли поєдную тренування і відпочинок. Тоді справді відпочиває і тіло, і дух. Особливо тіло, адже воно наповнюється живою енергією від чистого повітря, природи”, – каже Микола Таран.

Зазвичай люди у відпустці дозволяють собі з’їсти значно більше. Насамперед це стосується поїздок у нові міста. Там куштуємо стільки смачних шоколадок, круасанів, десертів, також помилково думаємо, що потрібно з’їсти якнайбільше, бо ж у нас такого не купиш, розповідає авторка блогу про правильне харчування та здоровий спосіб життя Вероніка Небесна.

“У мене теж таке бувало, коли відвідувала іноземні міста. Надзвичайно важко контролювати себе у турах, коли відвідуєте багато нових міст буквально за кілька днів. Пригадую, могла накупити стільки солодощів, що ледве привозила це додому… Переважно у більшості людей псується харчування під час подорожей. Це нормально, бо хочемо скуштувати щось нове, таке, чого в нас не купиш. Однак потрібно й міру знати. Домовитись із собою, що якщо це найсмачніша шоколадка, яку коли-небудь куштувала, то обов’язково повернешся за нею. Насправді під час тривалих подорожей за кордон чимало людей набирає два-три кілограма”, – каже Вероніка.

З її слів, щодо тренувань під час відпочинку, то, звісно, якщо ви регулярно займаєтесь спортом, то варто й у відпустці їх продовжувати. Щоправда, краще зменшити навантаження.

“Якщо ви їдете, скажімо, в тур Європою, то, звісно, у вас там не буде ні бажання, ні часу тренуватись. Тоді варто поєднати приємне з корисним – дуже багато ходити пішки. Тож і місто побачите з різних боків, і ваш рівень активності суттєво не зменшиться. Якщо ж їдете у гори, то саме там дуже корисно займатись йогою, медитацією. А от на морі корисними будуть пробіжки. Тільки уявіть собі ранкову пробіжку берегом моря: сонце от-от зійде, чайки літають, шум моря… Тобто є безліч варіантів, можливостей. Звісно, везти з собою на море гантелі й у номері готелю робити повноцінні силові тренування не раджу. Так не відчуєте радості ні від відпочинку, ні від тренування”, – наголошує Вероніка.

Важливо, щоб ви отримали якнайбільше задоволення від свого відпочинку. Коли їстимете солодощі у інших містах, то все буде гаразд, якщо це буде в міру. І якщо пів години знайдете на ранкову пробіжку чи медитацію, то з відпочинку повернетесь у чудовій формі.