Сергій Земляков, керівник "Місячного посольства" в Україні, про ринок космічної нерухомості, попит на місячну землю та вплив кризи на продаж позаземних угідь

Хтось сприймає це як жарт, а хтоcь цілком серйозно. Однак власників шматка місячної землі з кожним роком більшає не лише в Україні, але й у всьому світі. Свою ділянку на природному супутнику Землі придбали вже понад три міль­йони землян. Серед них і всесвітньо відомі політики та кіноактори, зокрема, Джимі Картер, Рональд Рейган, Джордж Буш, Джордж Лукас, Мік Джаґґер, Патрік Стюарт, Джон Траволта, Том Круз, Арнольд Шварценеґґер та багато інших. Серед укра­їнських публічних людей щасливими власниками місячної землі стали, зокрема, Лілія Подкопаєва, Ірина Білик, Ринат Ахметов та інші. Кожен із власників землі на Місяці отримує кілька документів, що засвідчують цю власність: свідоцтво про право власності, місячну конституцію, карту Місяця і місячний паспорт. Попри запевнення низки юристів, що представники посольства не мають законного права продавати позаземні ді­лянки, офіційної заборони робити це ніхто так і не видав. Розмова з керівником "Місячного посольства" в Україні про специфіку розвитку цього ринку в нашій країні.

- Пане Сергію, розкажіть, звідки в Україні взялося "Мі­сячне посольство"? Як Вам спала на думку ідея займатися саме таким бізнесом?

- "Місячне посольство" засноване у США в 1980 році американцем Денісом Хоупом. Це був особливий збіг життєвих обставин, адже така ідея не приходить просто нізвідки. Деніс Хоуп аргументував свою позицію тим, що те, що не належить нікому, можна забрати у свою власність, а на той час Місяць нікому не належав. До того ж міжнародне законодавство не передбачало заборони права власності фізичних осіб на неземні об'єкти. Зі своєю ідеєю зареєструвати право влас­ності на Місяць Деніс Хоуп звернувся у відповідний департамент у США, але у звичайного клерка, звісно, дістав відмову. Він не здався і почав добиватися до вищих посадовців, доки один з них не погодився зареєструвати його право власності, не побачивши в цьому порушення закону. Так було засноване "Місячне посольство" і почався продаж мі­сячних ділянок.

В Україні "Місячне посольство" з'явилося 2000 року. Майже тоді ж, як у Росії. Я дізнався, що є можливість у Росії купити місячну земельну ділянку. Спершу страшенно захотілося купити її для себе. Сама ідея здалася мені фантастичною. А вже потім прийшла до голови думка: чому б не заснувати "Місячне посольство" і в Україні? Після переговорів з Денісом Хоупом ми погодили, що я представлятиму посольство в Україні.

- То Ви купили ділянку для себе?

- Так. Я є власником одної, але великої ділянки на Місяці. Її площа 1777 акрів.

- Де сьогодні представлене "Місячне посольство", крім США, Росії та України?

- На сьогодні місячні посольства є більш ніж у 20 країнах світу. На території СНД - у Росії, Україні, а нещодавно з'явилося і в Білорусі.

- Чи важко було починати такий бізнес і яким був ваш стартовий капітал?

- Я не пам'ятаю, яким точно був стартовий капітал. Адже є бізнес, де потрібно вкласти від­разу дуже багато, прораховувати рентабельність, а є бізнес, дохід від якого повністю залежить не від фінансових, а від людських ресурсів. Саме в цьому бізнесі немає суми, від якої можна би було рахувати рентабельність. Стартові інвестиції були, але вони зовсім не великі. Це було вкладання грошей в організацію бізнесу, створення сайта та купівлю самих місячних ділянок.

- Скільки людей працює в українському "Місячному посольстві" й наскільки це прибутковий бізнес?

- У нас лише двоє працівників. Чистий прибуток, звіс­но, є комерційною таємницею. Говорити про прибуток, порівняно з іншими видами біз­несу, дуже складно. Наприклад, якщо спробувати порівняти з продажем нафти, то, звісно, наш - це не бізнес. Порівнювати з продажем на базарі також не можна. Насправді немає жодних схожих сфер діяльності, з якими можна було би порівняти. "Місячне посольство" - це невеликий бізнес, який приносить не так уже й багато грошей.

- Часто лунають закиди, що продаж ділянок на Місяці не є законним. Як Ви на це реагуєте і які Ваші аргументи?

- Америка - країна юристів. Я переконаний, що в ній неможливо було би вести цікавий бізнес, відомий на всю країну, якби він був незаконним. Якби в цього бізнесу були проблеми в законодавчому полі, "Місячне посольство" не проіснувало б більше як кілька місяців.

- Скільки нині є на Землі щасливих власників місячних ділянок?

- Близько трьох мільйонів. З них в Україні приблизно три тисячі. Якщо я не помиляюся, у світі щодня продають приблизно тисячу нових ділянок. Попри те, нині продано лише близько 5% видимої частини Місяця. До речі, "Місячне посольство" продає ділянки лише на видимій частині Місяця. Щоправда, навіть якщо дивитися у телескоп, власникові ді­лянки буде дещо складно виділити її межі, бо порівняно з загальною площею вони доволі маленькі.

- Наскільки точною є місячна документація? Чи не вийде так, що в одної ділянки буде два власники?

- Це неможливо. Місяць ді­литься на райони, райони на квадранти, а квадранти - на ділянки стандартного розміру в один акр (приблизно 40 соток). Чітка нумерація та єдина спільна база даних власників у всьому світі унеможливлюють продаж однієї ділянки двічі.

- Чи можуть українці купити ділянку у будь-якій частині Місяця, чи тільки у якійсь від­веденій?

- Для кожної країни на певний період часу виділяється лише певний район. Технічно так легше. Продавати в різних районах набагато важче. За весь час існування "Місячного посольства" в Україні ділянки продавалися десь у семи-восьми районах. Років п'ять тому ми продавали ділянки недалеко від місячних гір Карпат. Загалом райони були різні - у північних, південних або західних областях. Але насправді клієнти не так часто цікавляться саме місцем розташування ділянки. Адже рельєф Місяця більш однорідний, ніж земний. До речі, не продаються лише ті ділянки, де відбулася перша висадка космонавтів на Місяць.

- З Вашого досвіду, купують частіше ділянки для себе чи у подарунок?

- Частіше, звісно, у подарунок. Мабуть, процентів 70 - це ділянки, придбані, щоб подарувати. Адже нині неможливо мати якусь вигоду з цієї землі. Це радше оригінальна ідея, яку можна гарно подарувати. Особливо це гарний подарунок для людей, які мають майже все. Хоча ми сподіваємося, що за якийсь час із цих ділянок можна буде дістати й реальну вигоду.

- Скільки сьогодні коштує таке задоволення?

- Ділянка площею один акр, це приблизно 40 соток, коштує 900 грн. Ціна в Росії, Україні та країнах СНД приблизно однакова. Її диктують з головного офісу, і є певні економічні розрахунки, чому вона має бути саме такою. Тому вона вища, ніж в Америці, де місячна земля майже вчетверо дешевша. У європейських країнах ціни різні.

- Хто є серед Ваших відомих клієнтів?

- Ми намагаємося першими не публікувати імена наших відомих клієнтів. Зазвичай ми називаємо їх уже після того, як вони самі про це оголосять. Адже, можливо, хтось не хоче афішувати цю інформацію. Серед наших клієнтів багато відомих українських компаній, а також діячів культури, наприклад, ВВ, Дмитро Хостікоєв, Ані Лорак та багато ін­ших. До речі, канал "М1" пообі­цяв відкрити телеканал на Марсі, а Ірина Білик - салон краси на Місяці. Є покупці і серед політиків, зокрема, Вік­тор Пінчук, Віталій Гайдук та Ринат Ахметов. Більшість покупців - усе ж представники середнього бізнесу. В основному (99%) купують ділянки стан­дартного розміру - один акр.

- Ви вже згадали, що можна купити ділянку на Марсі. На яких ще планетах Сонячної системи можна придбати землю?

- У 1980 році Деніс Хоуп оформив своє право власності на всі планети Сонячної системи, крім Землі. Нині, крім Мі­сяця, продають ділянки на Марсі, Венері та супутнику Юпітера Іо. У такому рішенні є комерційна складова. Насправді 80% ділянок купують на Місяці, приблизно 18% - на Марсі і 2% - на Венері та Іо. В Україні лише кілька ділянок було продано на Венері. На Марсі теж небагато. Ділянки на Венері, яка є символом кохання, купували лише в подарунок коханій людині.

- Які документи засвідчують право власності людини на мі­сячну чи марсіанську землю?

- Власник ділянки отримує свідоцтво про право власності, де вказано район, квадрант та координати ділянки. Окрім цього, власник отримує карту Місяця із зазначенням місця розташування ділянки та місячну конституцію - збір­ник основних правил, якими мають керуватися власники  ділянок на Місяці. Зокрема, нові сусіди повинні не заважати один одному, не порушувати екологію космосу тощо. Загалом там приблизно 20 пунк­тів, які розробив Деніс Хоуп. Це дуже демократичний набір правил, який має сприяти мирному освоєнню космосу. Всі документи одного зразка видають англійською мовою у США. Формат документів доволі великий - більше ніж стандартний листок А4. Їхній дизайн не змінювався з 1980 року.

- Чи провадите Ви ще якийсь бізнес, окрім продажу космічної землі?

- Місячне посольство - це був перший проект. Але є певні рамки його розвитку, за які я вийти не можу. Мені б не хотілося, щоб "Місячне посольство" мало лише один напрямок діяльності. Але зважаючи на продаж в Україні не можна розвивати якісь космічні програми. На жаль, це не бізнес, який може швидко та сильно розвиватися. Тому я ще маю бізнес, пов'язаний з автомобілями та рекламою.

- Чи існує нині вторинний ринок позаземної землі?

- Він може бути, але сьогодні його немає. Власник повністю розпоряджається своєю ділянкою - може продати, подарувати чи передати ділянку у спадок. У "Місячному посольстві" є можливість реєструвати вторинні договори, але досі не доводилося цього робити. Є механізм, але його не використовують.

- Як криза вплинула на продаж місячної землі?

- Очевидно, ми теж відчули кризу - продажі стали меншими. Наш бізнес не можна порівнювати з продажем звичайної нерухомості, який майже припинився. Ділянки на Місяці все ж продаються, але, мабуть, удвічі менше. Така тенденція спостерігаються десь з осені. До речі, в Європі продажі знизилися набагато більше.  Але попри це, ціни не зменшуватимуться.