Аліментні стосунки між колишнім подружжям іноді бувають дуже складними, зокрема через юридичний аспект виплат і стягнення коштів для потреб дитини. Часто діти страждають через конфлікти батьків, спричинені неправильно побудованими аліментними стосунками. Закони 2017-го та 2018-го принесли багато інновацій у законодавство й були спрямовані на посилення відповідальності за сплату аліментів і легше вирішення непорозумінь щодо виплат і стягнень.

“Львівська Пошта” поспілкувалась із Олегом Мициком, адвокатом та керуючим партнером Адвокатського об’єднання “Мицик і Партнери”, щоб дізнатися усі нюанси встановлення аліментних стосунків, стягнення аліментів з боржника та зміни, спричинені нововведеннями у законодавстві щодо аліментів.

– Питання стягнення аліментів було завжди болючим, неприємним в стосунках колишньої сім’ї, а через відсутність реальних, дієвих механізмів стягнення ще й конфліктним з виконавчою службою. У зв’язку з введенням Єдиного реєстру боржників та посиленням відповідальності для тих, хто ухиляється від утримання дітей, це питання зрушилося з “мертвого” місця.

Раджу кожному клієнту, який звертається з приводу стягнення аліментів. Проводячи “реколекції” для майбутніх шлюбних пар завжди раджу одне – всі питання щодо аліментів потрібно вирішувати цивілізованим шляхом, оскільки варто усвідомлювати, що в майбутньому діти будуть читати судові рішення з цього приводу та аналізувати поведінку батьків.

Йдеться про укладення так званого аліментного договору, яким встановлюється розмір, строки та порядок виплати, зокрема штрафні санкції за припинення чи запізнення виплат. Ще один позитив такого договору – можливість узгодити порядок та механізм контролю за використання таких коштів. Особливим моментом договору є те, що той з батьків, хто буде отримувати аліменти (зазвичай мати), отримує  певні гарантії, а потенційний платник аліментів (зазвичай батько) наявність судового рішення, яке часто для нього є принизливим.

У випадку невиконання умов договору, такі кошти стягуватимуться органом Державної виконавчої служби на підставі виконавчого напису нотаріуса, і водночас матір може стягувати чималі кошти як штрафні санкції чи заборгованість. Думаю, що коли діти виростуть, вони оцінять цивілізованість батьківської поведінки.

– Як правило, батьки не можуть досягти згоди: існує суперечка з приводу розмірів. Платник, як правило батько, часто є асоціальною особою або просто не бажає платити аліменти. Не секрет, що часто жінки, колишні дружини, не завжди діють лише в інтересах дитини, а намагаються перекласти на колишнього чоловіка обов’язок утримувати себе. У такому випадку потрібно звертатися до суду, де аліменти можна стягувати за двома процедурами – в порядку наказного та в порядку позовного провадження.

Наказне провадження є спрощеним і передбачає прискорену процедуру видачі судового наказу у 5-денний термін без виклику учасників на судове засідання на підставі заяви про видачу судового наказу. Судовий наказ є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню без видачі на нього виконавчого листа. Такий спосіб використовується особою у тому випадку, коли відомі офіційні доходи боржника.

У порядку наказного провадження розглядаються такі вимоги про стягнення аліментів: на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 доходу платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину; у твердій грошовій сумі – 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, коли дохід боржника є непостійним чи мінливим.

– У порядку позовного провадження аліменти стягуються, якщо: заявляється вимога про стягнення аліментів у фіксованій сумі у більшому розмірі; вимога, пов’язана із встановленням чи оскарженням батьківства та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб. Такий порядок стягнення є доцільнішим у тому випадку, коли доходи (місце роботи чи навіть місцезнаходження) боржника нам не відоме або особа працює неофіційно чи за кордоном, або взагалі не працює чи істотно приховує доходи.

Із позовною заявою потрібно звернутися до місцевого загального суду за зареєстрованим місцем проживання стягувача або платника аліментів. За результатами судового розгляду видається рішення суду, а для виконання його видається виконавчий лист.

Отримавши виконавчий лист чи судовий наказ, особі слід звернутися до Державної виконавчої служби чи приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Одразу після відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача виконавець повинен здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Стягувати аліменти суд ухвалює лише з моменту звернення до суду зі заявою або позовом, за попередні періоди до звернення – це виключається.

– Оскільки в Україні значна частина батьків відверто ухиляється від сплати аліментів, у 2017 році були ухвалені радикальні зміни у законодавстві України, які змінили баланс можливостей на користь того з батьків, хто утримує дитину. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів” та Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання” посилили відповідальність за невиконання обов’язків по утриманню дитини та передбачили реальні санкції.

При заборгованості в три місяці виконавець вносить боржника до Єдиного реєстру боржників і накладає арешт на майно. Виконавець роз’яснює стягувачу його право звернутися до органів досудового розслідування із заявою про кримінальне правопорушення. Якщо боржник, внесений до Єдиного реєстру боржників, хоче “вчинити певні дії щодо майна” чи відкрити або закрити банківський рахунок, то державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, працівники банківських установ тощо зобов’язані повідомити про це в найкоротший термін виконавця: щодо майна – на наступний день після звернення боржника із питання вчинення певних дій; щодо банківських рахунків – у день закриття/відкриття. Будь-які правочини щодо майна, вчинені у вищевказані строки, можуть бути визнані недійсними в порядку ч. 4 ст. 9 Закону України “Про виконавче провадження”.

Важливо зазначити, що тепер усі обмеження, які накладаються виконавцем, він же і знімає після погашення заборгованості. До змін у законодавстві боржник, щоб зняти з майна арешт, накладений державним виконавцем, повинен був звертатися до суду.

При заборгованості в шість місяців виконавець має право винести постанову про встановлення тимчасових обмежень для боржника: у праві виїжджати за кордон, керувати транспортним засобом, користуватися зброєю та полювати. Раніше деякі боржники відверто “жирували”: ходили на полювання, подорожували, керували оформленими на інших осіб транспортними засобами, носили при собі дороговартісну травматичну зброю, однак сьогодні ця ситуація виправляється.

Також при заборгованості в шість місяців виконавець має право скласти протокол про адміністративне правопорушення для притягнення боржника до відповідальності. Основне покарання – це суспільно корисні роботи (від 120 до 240 годин). Як вбачається у судових рішеннях в ЄДРСР щодо притягнень осіб до адміністративної відповідальності, то за 2017 рік було винесено лише дев’ять постанов, однак у 2018-ому – понад 20 тисяч.

Якщо порушник ухиляється від суспільно корисних робіт, покарання може бути замінене адміністративним арештом. Одна доба арешту становить 15 годин невиконаних суспільно корисних робіт, але арешт не має перевищувати 15 діб. Практика показує, що притягнення до кримінальної відповідальності не діє, оскільки боржник отримує конституційний захист від відповідальності, передбачений ст. 63 Конституції України. Покарання, як правило, близьке до адміністративного.

– Для хитрунів, які не мають жодних доходів, ситуація легко виправляється. Виконавець нараховує розмір аліментів з середньої заробітної плати у місцевості, де проживає боржник. Як правило, ця зарплата є вищою, ніж доходи, що встановлені для офіційних робіт. Неофіційні трудові правовідносини шкодять боржникові.

Варто знати, що за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на утриманні батьків, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 164 КК України. Злісними неплатниками аліментів визначаються боржники, які вчиняють дії, спрямовані на невиконання рішення суду: приховування доходів, зміна місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного чи приватного виконавця, які призвели до заборгованості зі сплати аліментів за три місяці.

– Учасники аліментних стосунків, бережіть документи про сплачення вами аліментів, штрафів, переказів тощо. Своєчасно подавайте їх виконавцю, оскільки учасники таких стосунків  не завжди є порядними і можуть запросто відмовитися від проведеної сплати аліментів без документів, а діловодство у виконавчій службі є недосконалим, всюди є людський фактор.

Не зовсім правнича, а більш моральна порада учасникам аліментних відносин – бережіть честь змолоду.