До 5 лютого усі сайти українських вишів мають висвітлити свої правила прийому. Важливо, щоб абітурієнти переглянули додатки до них, у яких є перелік предметів, результати яких необхідно подати для участі в конкурсі на ту чи ту спеціальність, каже Лариса Середяк.

“Учасник має знати, на яку спеціальність і в який виш він хоче вступати, щоби дізнатися, тести з яких предметів необхідно пройти на ЗНО. Бо цього року Міносвіти зробило акцент на природничі й математичні науки. Так, наприклад, щоби вступити на медичні спеціальності, необхідно пройти тест із української мови та літератури (предмет, що є обов’язковим для вступу в будь-який виш України. – “Львівська Пошта”), біологію або хімію. Третім предметом цього року визначили математику або фізику”, – зазначає Лариса Середяк.

Також одним із нововведень є те, що абітурієнтові необхідно набрати мінімальну кількість балів із деяких предметів, щоби подати документи на певну спеціальність. Так, наприклад, на право чи фармацію може вступити абітурієнт, який набрав щонайменше 130 балів.

Випускники шкіл для отримання атестата повинні пройти ДПА у вигляді ЗНО із трьох предметів, наголошує Лариса Середяк.

“Це, зокрема, українська мова та література, історія України або математика і третій предмет на вибір (із 11-ти, які пропонують). Студенти коледжів та училищ, які здобуватимуть цього року середню освіту, повинні скласти іспити з двох предметів на ЗНО – української мови і літератури, а також із математики або історії України (на вибір). Іспит із третього предмета вони складатимуть в своєму навчальному закладі у вигляді ДПА. До слова, уже наступного року тести із цих трьох предметів вони проходитимуть на ЗНО!” – уточнила вона.

Зі слів директора ЛРЦОЯО, за необхідності учні можуть замовити переклад тестового зошита на одну із шести мов: польську, російську, угорську, кримськотатарську, румунську, молдовську. Замовити переклад зошита на ці мови можна лише за умови, якщо учень підтвердить, що навчається цією мовою.

Цього року є певне нововведення, що стосується учнів із сільських місцевостей. Зокрема, випускники, які мають бажання в подальшому працевлаштуватися у заклади освіти або охорони здоров’я на сільських територіях, мають можливість вступати за окремим скеруванням, розповіла Любомира Мандзій.

“Нещодавно ми скерували листи в заклади загальної середньої освіти сільських місцевостей, щоби сільські ради поінформували нас про потребу в педагогах, лікарях у своїй місцевості. Сільська рада має прийняти рішення про потребу в таких кадрах і надіслати нам відповідний документ. Наприклад, якщо школа у певному селі вирішить, що має потребу в педагогах, то сільська рада мусить прийняти рішення, що вчитель, який через чотири роки викладатиме у їхній школі, проживатиме в цій місцевості на пільгових умовах. Тоді сільська рада повідомляє про це ЛОДА, а ми оголошуємо конкурс та заповнюємо договір з охочими до цього абітурієнтами, що після закінчення вишу вони працюватимуть певну кількість років у сільській місцевості”, – каже Любомира Мандзій.

З її слів, при вступі ці абітурієнти подаватимуть основний пакет документів та певне скерування від ЛОДА. Це скерування передбачає окремі пільги при вступі у вигляді додаткових балів.