Ймовірно, вже на літній сесії студентам доведеться сплачувати за свої прогули

Ось уже понад місяць державні виші ламають голову над постановою Кабінету Мі­ніст­рів №369 від 14.04.2009 року про запровадження платних послуг в університетах. Щойно було видано постанову, як за кілька тижнів уряд вніс поправки до неї, чим і спантеличив керівництво університетів. Якщо перша постанова дозволяла стягувати зі студентів грошові компенсації за такі додаткові послуги, як талони, прогули та відпрацювання, то друга внесла нотку непорозуміння, оскільки наклала вето на одну частину документа, інша ж залишилася чинною.

Низка львівських ВНЗ й справді не зауважила, чого вимагало Міністерство освіти і науки. Зокрема, Львівський державний лісотехнічний університет твердо переконаний, що вето заморожує чинність усієї постанови про запровадження платних послуг. Як запевнили "Пошту" у бухгалтерії закладу, жодних новацій на літню сесію вони не планують. Проте наповнити університетські бюджети коштом лінивих студентів - спокуса надто велика, аби від неї відмовитися. Тому, до прикладу, у Львівській політехніці вирують пристрасті над визначенням розцінок та кількості послуг, за які спудеям доведеться викладати власні кошти. Студенти політеху розповідають, що, "змилостивившись", у ректораті пообіцяли запровадити платні новації восени, наразі сесію складатимуть за старою схемою. У такий спосіб, вочевидь, до недешевих змін студентів готують морально.

Ідея грошових компенсацій від гультіпак уже на цьогорічну весняну сесію побутує у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Як розповіли "Пошті" у бухгалтерії університету, вони "просто виконують постанову Кабміну", пручатися якій вони  не в силі.

- Ми не маємо права цього обговорювати. Ми просто мусимо це виконувати. Тим паче, що багато часу знадобилося на те, аби правильно витлумачити постанову, адже, на перший погляд, й справді здається, що вето скасовує її чинність, але... не цих пунктів про платні послуги. Цю постанову потрібно читати вкрай обережно. Вважаю, що вона слушна, оскільки викладачі не мають жодного зиску з того, що приходять по кілька разів до студентів, які без поважних причин не з'являлися на пари та заліки, а в результаті не змогли скласти іспит і пішли на талон. Ймовірно, нововведення почне діяти вже з цієї сесії... - розповіла "Пошті" Марія Лялька, начальник планового відділу ЛНУ імені І.Франка.

Й справді, лектори не зацікавлені в тому, аби під час канікул витрачати свій час на тих, хто з певних причин не впорався із завданнями під час навчального року. Про благородну місію викладача у цьому випадку вже ніхто не говорить - ґешефт має простимулювати "позакласні" заняття зі студентами. Призабулися й головні засади славнозвісного Болонського процесу, який мав би сприяти більшій самостійності та мобільності студентів. Напрацювання бухгалтерії університету свідчать про те, що платні талони вже не за горами. Зокрема, там "Пошті" повідомили, що одна година відпрацювання, складання заліку чи талона у професора коштуватиме 50 гривень. Такий розрахунок ґрунтується на зарплаті професора та її співвідношенні з кількістю годин, які має викладач. Залежно від вченого звання лектора, коливатиметься ціна студентських "енок". Щоправда, в університеті вагаються: чи міряти однією міркою "платників" і "державників", адже перші, вступаючи, укладали договір про вичерпність послуг, за які сплачуватимуть. Ані прогулів, ані талонів цей договір не передбачає. Цікаво, що, попри такі напрацювання планових відділів Франкового університету, більшість його викладачів та студентів й досі говорять про вето на постанову і не знайомі із перспективами нововведень. Зокрема, проректор ЛНУ імені І. Франка з навчально-виховної роботи Дзвенислава Мамчур, запевняла "Пошту", що в університеті ніхто про це нині не думає...

На щастя, творчі виші про грошові нововведення не думають. Як  з'ясувала "Пошта", жодних аналогічних запроваджень не буде ані у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка, ані у Львівській академії мистецтв.

Важливо й те, що самі студенти не залишаються осторонь постанов Кабміну і вже нині обурюються сваволею чиновників, вбачаючи відсутність законодавчого підґрунтя для такого нормативного акта. Опозиційні думки, зокрема, побутують в органі студентського самоврядування юридичного факультету ЛНУ імені І. Франка "Феміда".

- Таке нововведення є неправомірним, оскільки воно суперечить Конституції України, а саме статті 53, яка гарантує право кожного на освіту, покладаючи на державу обов'язок забезпечити доступність і безоплатність дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах (частини перша та третя), - прокоментував "Пошті" Назар Козак, голова ради студентського самоврядування "Феміда". - Окремої уваги заслуговують "платники", які укладали під час вступу договір. Навчальний заклад, який бажає внести такий пункт, повинен запитати згоди студента, адже умови договору можуть бути змінені тільки за згодою сторін.

Вочевидь, бунтарство студентів зможе змінити перебіг подій, але реакції слід чекати у розпал студентської сесії, коли спостерігається пік активності спудеїв. Щоправда, вгамувати попередній лемент з приводу постанови київських студентів вдалося змінами до постанови. Кабмін, нічого по суті не змінивши, вбив одразу двох зайців: збив із пантелику студентів і попіарився. Насправді ж, платні талони та прогули й досі залишаються імовірними.