На що ви здатні заради доброї справи? От я, до прикладу, готова прокинутись ще до перших півнів, хоча “сова” усе свідоме життя. Саме так розпочалась моя чергова, вже третя за ліком, подорож із “Миколаєм без кордонів”. Якщо ви ще не знаєте, що це, або забули, нагадаю: це українсько-польська соціальна акція, яка має на меті привернути увагу до відновлення залізничного сполучення між Польщею та Україною старими євроколіями і водночас дарує свято з подарунками кільком сотням дітей зі Старосамбірського району Львівщини! Ініціаторами та організаторами проекту є польська громадська організація linia102.pl та “Кредобанк”. Цього року її партнером стала і Львівська ОДА.

О сьомій ранку ми – помічники Чудотворця (точніше чудотворців, бо їх у цей день було аж три!) зібралися біля Львівської облдержадміністрації. Завантажили подарунки, заїхали по делегацію юних артистів дитячого мистецького центру “Фора” (керівник – заслужений артист України Володимир Кудовба) і вирушили в путь. Цього разу ми везли свято і подарунки дітям з Добромиля, тож у дорозі були добрі три години. Та завдяки веселому щебету дітвори час минув швидко. Вже на місці призначення ми зустрілися з польською делегацією від громадської організації linia102.pl. Свято мало відбутися у Народному домі Добромиля. Тож уже о пів на одинадцяту там зібрався повнісінький зал глядачів, серед яких учні 1 – 4 класів Добромильської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. С. Бандери та діти з інвалідністю, які навчаються у комунальному закладі Львівської облради “Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.”.

Маленькі господарі свята представили аж дві святкові програми, які готували спеціально до нашого візиту. Натомість їхні однолітки з дитячого мистецького центру “Фора” показали свою постановку зі співами, цікавими номерами, навіть незвичною руханкою. Маленькі і дорослі глядачі буквально стрибали від щастя, виконуючи прості, але цікаві вправи. Незчулися, як концерт минув і настав найсолодший час вручення подарунків. Цього року презенти діти отримували в особливій урочистій атмосфері: по черзі виходили на сцену і брали пакунки просто з рук трьох Миколаїв і їхніх помічників – співорганізаторів акції від linia102.pl, linia102.ua, ЛОДА та “Кредобанку”.

Та й це ще не все! Після урочистостей ми вирушили у Добромильську школу-інтернат. Звичайно ж, не з порожніми руками, а із солодощами, смачними мандаринками та спортінвентарем. За кілька днів закладу довезли ще 50 комплектів постільної білизни.

Діти дуже тішилися подарунками, а ще більше нам, гостям. Від них ми отримали значно більші дари: щирі емоції, радість, усмішки. Учень сьомого класу, 13-річний Сергій Долик із Нижанковичів поділився своїми заповітними мріями: “Мені дуже сподобалися подарунки, які цього року приніс Святий Миколай. Коли виросту, мрію мати свій бізнес, свою машину і свою сім’ю”.

Поспілкувавшись із дітьми, наша делегація оглянула саму школу-інтернат і  розпитали її директора про життя в закладі та його нагальні потреби.

“У нас навчається 72 дитини віком від шести до 17 років з інтелектуальними порушеннями. Про нас знають багато добрих людей, які звертаються і допомагають нашим діткам. Як бачите, цього року Миколай також про нас не забув, –  розповів Володимир Муль. – Ви подивились умови, в яких навчаються учні. Хоча, звичайно, є й певні потреби. Маємо на руках проект спортивного залу, тож добре було б отримати фінансування на його будівництво й облаштування. Наразі діти займаються фізкультурою у спортивній кімнаті, а за доброї погоди – на дворовому майданчику”.

Після цього, уже дорогою додому, ми заїхали з подарунками в садочок у селі Стара Сіль. Завезли туди частину зі 102 польських подарунків. Решту презентів у інші дошкільні заклади району передали представники районної влади.

Як бачите, поїздка видалася світла, сповнена позитиву. Але що ж, власне, із відновленням залізничного сполучення, заради якого цю ініціативу й запровадили? Розповідаємо: з боку Польщі є дві декларації. Ще влітку міністр інфраструктури Республіки Польща Анджей Адамчик задекларував, що їхній уряд готовий виділити 40 мільйонів злотих на реконструкцію 8-ми із 13-ти кілометрів колії до Нижанковичів. Тож постало питання, що буде з українського боку? Маємо заяву про наміри, яку на початку грудня підписали міністр інфраструктури України Володимир Омелян і його колега з Польщі Анджей Адамчик. У документі мовиться про те, що відновлення залізничного сполучення між Перемишлем та Нижанковичами є пріоритетним (як і між Львовом та Любліном) у найближчий час. Можливо, це станеться вже у 2019 році. На підтвердження цього маємо ще одну добру новину, яку повідомили організатори акції під час поїздки до Добромиля. А саме відновлення ділянки на всій лінії Перемишль – Нижанковичі –  Добромиль – Хирів – Старява – Смільниця – Устрики – Забуж внесли до плану першочергових заходів виконання Стратегії розвитку транспорту України до 2030 року. Тож інфраструктурний проект, який уже розроблений, подають через офіси реформ на європейське інфраструктурне фінансування. За умови відновлення колій із польського боку, навіть попри відсутність контрольного пункту на території Нижанковичів, у 2019-ому можна сподіватися відновлення сполучення Перемишль – Нижанковичі. Можливим буде й прикордонно-митне оформлення без створення окремого контрольного пункту. Для цього потрібне окреме розпорядження Кабінету Міністрів України. Маємо добрий приклад такого прецеденту в дії: поїзд „Інтерсіті” Київ – Перемишль. Тут контроль здійснюють безпосередньо під час руху поїзда як з української, так і з польської сторони.