Перебуваючи в складних життєвих обставинах, дуже важливо не залишитися сам на сам зі своїми проблемами, відчути підтримку громади, знайти точку опори. Такою точкою опори для людей із числа внутрішньо переміщених осіб, осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які опинилися в складних життєвих обставинах, має стати соціальний гуртожиток, на базі якого створили Центр соціальної підтримки, що невдовзі повноцінно запрацює у Львові, за адресою Угорська, 2.

Реконструкцію приміщень здійснюють спільно Український фонд соціальних інвестицій (УФСІ) за кошти уряду Німеччини через банк розвитку KFW та управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в рамках проекту допомоги внутрішньо переміщеним особам “Сприяння розвитку соціальної інфраструктури”. Вартість проекту – 21 млн грн, з них 14 млн грн – кошти уряду Німеччини, залучені через УФСІ, ще близько 7 млн грн дала місцева влада.

Основними завданнями Центру є забезпечення та надання особам із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і внутрішньо переміщених осіб, які перебувають у скрутних життєвих обставинах, комплексу соціальних послуг під час тимчасового перебування або проживання в Центрі, сприяння їхній соціальній адаптації, інтеграції та реінтеграції, а також соціальна підтримка і здійснення соціального супроводу.

Варто зазначити, що на тимчасове поселення вже подали заявки декілька десятків переселенців. Як розповів “Львівській Пошті” голова ГО “Кримські переселенці”, член комісії з питань поселення Рустем Еміралієв, окрім соціального гуртожитку на 90 ліжко-місць (80 для ВПО і 10 для осіб з числа дітей-сиріт), тут будуть приміщення для тренінгів, семінарів, майстер-класів, де фахівці сприятимуть мешканцям гуртожитку в соціальній інтеграції та надаватимуть психологічну і юридичну допомогу, консультації щодо участі в різноманітних програмах, у тому числі “Рука допомоги”. Буде й кімната для громадських організацій, кімната для вивчення української мови. Допомагатимуть і з працевлаштуванням. Передбачені приміщення для прання, харчоблоки, санвузли, душові кімнати.

Пріоритет мають соціально незахищені особи, сім’ї, яким надані певні пільги, ті, що опинилися на вулиці або ж мають труднощі через те, що в родині хтось важко хворіє.

Рустем Еміралієв зараз  займається питаннями облаштування переселенців. Вважає, що створення такого соціального гуртожитку і Центру стане великою підмогою для людей, які через анексію Криму та війну були змушені покинути рідні місця і податися на мирні території. Він, кримськотатарський активіст, приїхав до Львова ще в 2014-ому на запрошення друзів по Майдану, бо не міг далі залишатися в окупованому Криму, адже агітував проти “референдуму”.

У Львові його прийняли дуже привітно, добросердно. За весь час перебування у нашому місті Рустем не відчув агресії або негативу щодо себе чи своєї родини: всі намагаються допомогти, хоча б порадою.

Та й сам він очікує здачі в експлуатацію гуртожитку, подав заявку на поселення в ньому. Невдовзі у них із дружиною має народитися дитина. Зі слів Рустема Еміралієва, спершу два місяці він жив безкоштовно в наданому через департамент соціального захисту помешканні. Згодом відкрив чебуречну і міг дозволити собі винаймати житло. Наразі орендує помешкання, яке обходиться йому в 4,5 тис. грн плюс комунальні послуги.

“Поселення в гуртожитку додасть мені впевненості, що я на рік забезпечений житлом, що дитина, яка невдовзі народиться, матиме дах над головою принаймні на рік. Окрім того, тут буде соціальний працівник, який допомагатиме вирішити деякі питання. Це дасть мені змогу зекономити кошти на будівництво власного будинку у селі”, – каже Рустем.

У гуртожитку треба буде платити лише за комунальні послуги. Важливою умовою є й те, щоб людина не чекала, що їй щось дадуть, а самотужки намагалася вирішити питання постійного житла для своєї родини, щоб вона розвивалася, а не сиділа на шиї держави (чи в даному випадку, оскільки гуртожиток перебуватиме у віданні міськради, на шиї львів’ян).

“Гуртожиток – це така собі вудочка, яка дасть змогу людині за рік “наловити риби”. Це дуже добрий інструмент, якщо родина переселенців сама докладатиме зусиль. Поки що чіткі терміни проживання не встановлені: наразі мовиться про один рік. Але за цей час можна зекономити на оренді приблизно 60 тисяч гривень, – каже активіст. – Коли люди приходили подавати заявки, я запитував: “А що ви робите для того, щоби знайти житло для своєї родини?”. Є чимало програм, щоправда, більшість із них довготермінові, розраховані на п’ять і більше років. Наприклад, програма  “50/50”, “Доступне житло у селі”, “Житло для молоді”. Раджу їм: не лінуйтеся, подавайте заявки, щось десь та й вдасться! 15 родин уже викупили житло у Львові: держава дала 50%, стільки ж вклали власних коштів. А проживання в гуртожитку дасть хороший старт”.