Подорож – завжди хороша ідея!

фото: Діана Кормухіна (9)

Ми звикли думати, що вирушити за кордон – дороге задоволення, яке потребує чимало зусиль. Мовляв, потрібно придбати квитки на автобус чи літак – а вони дорогі, житло орендувати, на харчі витратитись тощо. Стереотип, що побачити світ – це дорого, наче застряг у головах українців. Тому більшість із нас віддають перевагу подорожам рідними краями, думаючи, що так дешевше. Водночас мрія побачити, як живуть іноземці, залишається лише мрією… Безперечно, в Україні чимало красивих місць, які варто відвідати. Та не потрібно відмовлятися й від мрії побачити світ, тим паче що сьогодні її реально здійснити без купи грошей і нервів.

Мрійте, бо мрії здійснюються!

У п’ятнадцять років я випадково побачила фото морської столиці Польщі – Гданська на просторах інтернету. Це була любов з першого погляду! Будиночки з червоними дахами, а посеред міста – річка, якою пливуть кораблики. І, звісно, узбережжя Балтійського моря. Казкове місто! Тоді квиток на автобус до Гданська коштував близько 700 гривень, а ще потрібно було виробити закордонний паспорт, візу, орендувати житло. Здавалося, що таких грошей я не назбираю ніколи…

Мрія побачити Гданськ жила в мені п’ять років. За цей час багато що змінилося. Сьогодні вже не потрібно закордонного паспорта і візи, щоб вирушити за кордон – достатньо лише біометричного паспорта. Не обов’язково жити в дорогому готелі – можна на кілька днів замешкати в гостелі. Квитки на автобус чи літак, звісно, недешеві, але і їх можна придбати з величезною знижкою. Наприкінці жовтня мені вдалося купити квитки до Гданська за 200 гривень (до слова, квитки з Гданська до Львова коштували так само).

Квитки на автобус за 200 гривень

Сьогодні авіакомпанії та автобусні перевізники, здавалося б, мають на меті мотивувати людей побачити світ. Приміром, лоукост-компанії Ryanair та Wizz Air пропонують квитки на літак за доволі вигідними цінами. Наприклад, квитки на літак Львів – Краків коштують від 10 євро (317 гривень), на напрямок Львів – Вроцлав – від 459 гривень, Львів – Дюссельдорф – від 10 євро (317 гривень), Львів – Вільнюс від 459 гривень, на Львів – Лондон – від 5 євро (159 гривень). Звісно, квитків за такими цінами небагато, і то лише на певні дати. Та я певна, що задля такої їхньої вартості можна змінити свої плани.

Квитки до Гданська за 200 гривень я знайшла у автобусного перевізника Ecolines. Це ціна з урахуванням знижки 80%. Звісно, кількість квитків обмежена. Я їхала з двома подругами, і нам вдалося придбати три останні акційні квитки до Гданська. Та, як з’ясувалося, цей перевізник щомісяця робить знижки на квитки у різні напрямки. Наприклад, зараз на сайті знайдете квитки зі Львова до Вроцлава, Познані, Варшави, Гданська за 200 гривень. До слова, автобуси справді хороші – жодних проблем за час нашої поїздки не виникло.

Ми виїхали зі Львова в понеділок о 21.30. Далі півтори години їхали до кордону, ще вісім годин стояли на пункті пропуску і у вівторок о 19.00 нарешті прибули до Гданська. Там поселилися в гостелі, місця в якому забронювали ще у Львові. Відстань від нього до середмістя Гданська – два кілометри. Кімната на трьох осіб обійшлася нам у 880 гривень з людини за три ночі.

Що варто побачити в Гданську

Розповідь про Гданськ, мабуть, варто почати із Золотих воріт – арки, увінчаної кам’яними фігурами, які символізують Мир, Свободу, Багатство, Славу, Справедливість, Благочестя і Розсудливість. Саме від них бере початок головна вулиця міста – Длуга (тобто Довга). На ній чимало пам’яток архітектури: будинок Упгаґена, ратуша Головного міста, двір Артуса тощо. До слова, вхід туди платний – по 10 злотих із людини (73 гривні). До речі, на вулиці Длугій є туристично-інформаційні центри, де можна взяти путівник Гданськом українською мовою. У ньому вміщена інформація про всі пам’ятки архітектури міста.

Будинок Упгаґена – будівля в стилі рококо та класицизму. Колись він був резиденцією місцевого радника, а сьогодні там музей міщанських інтер’єрів, зокрема багатий інтер’єр і пишне оздоблення міщанської кам’яниці XVIII століття. Далі, йдучи вулицею Длуга, можна побачити ратушу Головного міста, яка колись була резиденцією влади Гданська. Під час Другої світової війни це приміщення дуже постраждало. Нині в його стародавніх стінах – історичний музей міста.

Найбільш відомий у ратуші Великий зал Ради, який ще називають Червоним. Стеля його оздоблена 25 картинами Ісаака ван де Блока. Поряд із ратушею височить фонтан Нептуна – окраса міського ринку і символ нерозривного зв’язку міста з морем. За фонтаном розташований двір Артуса – місце, пов’язане з ідеєю легендарного Круглого столу лицарів короля Артура. Колись воно було резиденцією купецьких гільдій, багатих патриціїв та ремісників. Це був важливий центр громадського і комерційного життя Гданська.

І закінчується вулиця Длуга Зеленими воротами, збудованими в стилі маньєризму, які колись були резиденцією монархів (сьогодні тут проводять виставки). Через Зелені ворота можна вийти до річки Мотлава. Тут побачите відомий кран Журав, що є

символом Гданська. Це був найбільший портовий кран середньовічної Європи, що навантажував кораблі!

Звідти можна звернути на не менш відому вулицю Маріацька. Коли ми з подругами запитували у місцевих, що варто відвідати в Гданську, всі радили зайти саме на цю вулицю, бо вона найгарніша в місті і її обожнюють польські режисери. Усі будинки на цій вулиці красиво оздоблені. Колись кожен із них належав заможним купцям чи ювелірам, а тепер тут розміщені ювелірні майстерні, галереї з унікальною біжутерією з бурштину. До речі, Гданськ вважають світовою столицею бурштину. Прикраси з цього матеріалу тут ледь не на кожному кроці.

Саме вулиця Маріацька веде до базиліки Пресвятої Діви Марії – найвищого цегляного храму Європи. Його висота – 82 метри. У костелі зберігається чимало витворів середньовічного і барокового мистецтва, а з висоти його дзвіниці відкривається чудова панорама міста. Вхід на оглядовий майданчик – 10 злотих (73 гривні).

До узбережжя Балтійського моря

Дістатися берегів Балтійського моря з Гданська можна трамваєм №6. Проїзд у ньому коштує 3,8 злотих (28 гривень). Їхати туди приблизно 45 хвилин, а далі п’ять хвилин пішки до берега моря. До речі, в Гданську діє український студентський квиток, який дає знижку 50% на відвідування пам’яток архітектури і на проїзд у громадському транспорті. Але право на цю знижку мають лише студенти віком 19 – 26 років, тому разом зі студентським при собі треба мати паспорт.

Узбережжя Балтійського моря – справжня краса! Чайки, чистий берег, шум моря, мушлі… Звідти видніється найбільший пірс на Балтійському морі – сопотський (від назви сусіднього містечка Сопот, що є частиною міської агломерації разом із Гдинею та Гданськом). Прогулявшись 45 хвилин берегом Балтійського моря від кінцевої зупинки трамвая №6, потрапите й у Сопот.

До речі, ціни там нижчі, ніж у Гданську. Наприклад, кава в середмісті Гданська коштує приблизно 15 злотих (110 гривень), а в Сопоті – 10 злотих (73 гривні). Тобто ціни в Гданську кусаються. Проте не забувайте про такі супермаркети, як Biedronka і Lidl. Там продукти дешевші, аніж в українських супермаркетах. Загалом, якщо говорити про ціни, то в Гданську я витратила 230 злотих (1679 гривень) на житло, їжу, відвідування пам’яток архітектури, а також на проїзд у транспорті. Поїздка до Гданська на два дні разом із квитками обійшлась мені у 2079 гривень. Звісно, то немалі гроші, але якщо врахувати, що я побувала в іншій країні, гуляла вуличками чужого міста і побачила Балтійське море, то копійки.

Атмосфера Гданська

Гданськ – доволі тихе місто. Тут небагато людей на вулицях, а після 10-ої вечора навіть у середмісті важко когось зустріти. Лише в кількох пабах триває нічне життя. Жителі Гданська, здавалося б, нікуди не

поспішають, не гасають вулицями і не збивають перехожих з ніг. Моя подруга навіть зупиняла мене кілька разів, кажучи: «Ну куди ти летиш – ти ж не у Львові?!». До речі, туристів тут значно менше, ніж у місті Лева.

Хоч раз побувавши в Гданську, ви точно захочете повернутися сюди знову. Казкове місто, море і привітні люди, які однозначно створюють атмосферу гостинності. Тут усі посміхаються, допомагають, розпитують, радо знимкують і головне нікуди не поспішають.

Поляки радо підказували нам дорогу, навіть змінювали свій маршрут, щоб допомогти знайти житло. Офіціантки щиро усміхалися, коли я несміло дякувала їм за каву і бажала гарного дня польською мовою. А коли ми розповідали, що приїхали зі Львова, поляки казали, що нам пощастило жити у najpiкkniejszym mieњcie (найгарнішому місті).

Щиро раджу відвідати Гданськ!

Львів – Гданськ – Львів

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти