Наближається п’ята річниця Майдану, коли услід за горсткою студентів мільйони українців стали на захист своєї гідності та змінили хід історії. Хтось згадує цей час із захватом та піднесенням, хтось із гіркотою втрат, хтось із ностальгією, а хтось із закидами, мовляв, чого досягли, де поступ?..

Чим став Майдан для українців, у чому його феномен? Чи справді Бог був присутній серед тих, що відстоювали свої права? Відповіді на ці та інші запитання намагалися дати автори книжки “Бог і Майдан: аналіз і свідчення”.

Як розповів “Львівській Пошті” координатор видання – доктор богослов’я отець Михайло Димид, ця книга є збіркою свідчень і статей, об’єднаних однією темою – темою присутності Бога на Майдані. Вона стала результатом кількарічної праці. А почалося все з його задуму провести для ліценціатської програми УКУ курс “Богослов’я Майдану”. У ході цього зродилися різні дослідження і статті на цю тему, відбулися дві конференції – “Богослов’я Майдану” у Києві та “Бог на Майдані: реальність чи міф” у Львові.

“Це були дуже добрі дослідження, а водночас свідчення, що ми ще не все зрозуміли, що нам треба досліджувати те неперехідне, трансцендентне значення Майдану. Цікаво, що після цього російські сайти почали дуже активно критикувати, навіть висміювати те, що Бог міг бути тоді з людьми. Це дало поштовх до створення такої книжки”, – каже отець Михайло.

Насправді проект включає видання двох книжок. Окрім цієї, що складається зі статей різних авторів, до року часу вийде друга, автором якої є сам отець Михайло Димид. Вона вже майже написана і називатиметься “Майдан майбутнього”.

“Революція Гідності стала позитивним прикладом боротьби, бо Майдан тоді перемінив ставлення багатьох людей до себе самих, нації, Церкви, Бога. Він також дав засади, як узгодити свої переконання з реальним життям, в якому є корупція, війна, всілякі негаразди, що є проявами постколоніальної нації. Це допомогло багатьом вийти із синдрому меншовартості. Хочеться, аби цей процес тривав і розвивався, щоб не загубився. Щоб той полум’яний вогонь надії, який тоді спалахнув, не згас, нехай поволі й не так яскраво, але продовжував горіти і надихати кожну людину віднайти свою гідність. Щоб кожен проявляв ініціативу і відповідальність на тому місці, де його поставив Бог, де є його свята земля, щоб там працював, плодоносив і творив майбутнє. А не мусив виїжджати чи красти, аби вижити!” – наголошує священик.

Перша частина книжки – це свідчення очевидців. Серед авторів Вахтанг Кіпіані, Ральф Гашка (лютеранський пастор із церкви святої Катерини у Києві; саме його фото з піднятим хрестом на фоні протестувальників стало відоме чи не в усьому світі), активна волонтерка Юлія Вотчер, священик-редемпторист Леонід Григоренко, який перші 40 днів постійно перебував на Майдані. Друга частина – це дослідження феномену Майдану. Тут є статті відомого богослова Віктора Жуковського, отця-літургіста Василя Рудейка, психолога Зої Гаркавенко. Студентський капелан отець Юрій Остапюк розглядає Майдан як простір надії, а отець Андрій Хомишин пише про “стратегію теплого океану”, Мирослав Горгота порівнює богослов’я Майдану з південноамериканським богослов’ям Визволення, а сам отець Михайло пише про відчуття ближнього у ті дні.

“Ця книжка для тих, що хочуть зрозуміти суть Май­дану, його феномен. Не тільки наслідки та причини, а що допомогло людям вистояти, а нині дає змогу зберігати ту іскру, яку він запалив, і втілювати його філософію кожен на своєму місці. Бо є різні спокуси. Книжка для тих, що думають про майбутнє країни і шукають шляхів, як змінити її на краще”, – каже Михайло Димид. На його переконання, вона містить відповіді й для тих, що нині розчарувалися чи втратили надію. Бо як біблійна історія визволення ізраїльського народу, втілення в життя Нового Завіту, навернення кожної людини чи вихід із важкої хвороби є довготривалим процесом, а не одномоментним чудом, так і Революція Гідності – лише зачаття, початок довгої та важкої дороги. І саме про це ця книжка.

“Революція Гідності – довготривалий проект, який називається “Громадянська країна”. Кожен є відповідальним за свою державу, місто, свій квартал і будинок, за свою школу і за свою Церкву. Саме Майдан дав поштовх тому, що зараз відбувається в українському православ’ї. Без нього не було б дозрівання до автокефалії, за яку нині переживаємо. Але й томос, якого так очікуємо, як і Майдан, не буде завершенням і вирішенням проблем та негараздів. Це буде лише початок, міцна основа, на якій будуватиметься Православна церква в Україні. А Майдан став основою для розбудови української нації та громадянського суспільства”, – підсумував Михайло Димид.