Павло Бой отримав повістку про мобілізацію у червні 2014-го. До війни чоловік працював в охороні, тому одразу подався на схід не роздумуючи. Павло служив у складі третьому батальйоні 24-ї окремої механізованої бригади. У цьому ж 2014 році він був контужений неподалік від міста Щастя. Після важкого ураження його госпіталізували до Львова, де він проходив реабілітацію та вже згодом отримав третю групу інвалідності. Проходячи реабілітацію, учасник бойових дій познайомився із своєю майбутньою дружиною – Лілею, яка також має третю групу інвалідності. Жінка родом із Кривого Рогу і є шостою дитиною у батьків.

Цього року у вересні в подружжя народилась донечка. Втім, і тут на них чекало ще одне випробування – доньці Лілії і Павла, Вікторії, поставили страшний діагноз – гідроцефалія. Це захворювання, при якому відбувається суттєве збільшення головного мозку. Тому немовля потребує постійного нагляду нейрохірурга.

Після народження дитини сім’я Павла якийсь час винаймала невелику кімнатку на Підзамчі, де навіть не було повноцінного ліжка, тому втрьох спали на надувному матраці. Згодом Павло з дружиною та донечкою переїхали у Броди, де зараз орендують житло, яке також в не найкращому стані – квартира потребує ремонту, тут також нема опалення. Але на щось дорожче родині бракує коштів.

Павло виріс у селі Попівці, Бродівського району. Зі слів вояки, він неодноразово звертався до сільської ради із проханням виділити житло для його сім’ї, адже і Павло, і дружина Лілія мають інвалідність, і до того ж виховують дитинку, яка має серйозні проблеми із здоров’ям. Однак наразі сільська рада погодились виділити тільки стареньку “шевченківську” хатину у плачевному стані. Для того, щоби відремонтувати це житло потрібно, по-перше, чимало часу, по-друге, солідну суму коштів. Ні першого, ні другого сім’я не має…

“Втрьох ми живемо на мою пенсію у розмірі близько 3000 гривень, дружини пенсію – близько півтори тисячі гривень та виплати для дитини. Звісно, оренда житла та постійні витрати на лікування нас трьох – це дуже велике навантаження на наш і без того скромний бюджет. Зараз оббиваю усі пороги, щоби добитись житла від держави. Та наразі мої зусилля марні. Поселитись у старенькій хатині без умов із маленькою дитинкою ми не можемо. Адже скоро зима і донечка повинна бути в теплі. Також дитина потребує постійного нагляду лікаря”, – розповів “Львівській Пошті” Павло Бой.

Важливо додати, що про історію цієї сім’ї нашому виданню повідомили небайдужі люди, які зустрілись на їхньому шляху – це сусіди квартири, де вони мешкали у Львові, та медперсонал лікарень, куди Павло із дружиною привозили доньку.

“З Лілею та Павлом ми познайомились, коли вони винаймали квартиру на Підзамчому, де я проживаю. Допомагали їм чим могли, адже тоді вони спали втрьох на надувному матраці. Вони дуже хороші люди, повз яких просто не можливо пройти. І просто душа розривається, адже людина воювала за державу, була контужена. А коли зараз захиснику потрібна допомога від тої країни, яку він захищав, нічого не може добитись”, – розповіла “Львівській Пошті” львів’янка пані Наталя.

Почувши про історію Лілі та Павла, ми  звернулись у департамент соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації. Уляна Дорош, начальник управління з питань праці та сімейної політики цього департаменту запевнила “Львівську Пошту”, що зробить усе можливе, аби допомогти сім’ї контуженого учасника АТО вирішити питання із житлом.

“Вже наступного тижня чекатиму дзвінка від Павла, і вже тоді домовимось про те, щоби він прийшов в департамент із усіма необхідними документами на вулиці Митрополита Андрея, 10 у наше управління. Можливо, для цієї сім’ї спочатку знайдемо кімнату в гуртожитку у Львові, щоби вони із дитинкою мали можливість їздити у лікарню. У будь-якому випадку обіцяю зробити від себе усе можливе, аби вони не залишились на вулиці і не почувались покинути та непотрібними державі”, – зазначила Уляна Дорош.

Співрозмовниця також наголосила, що усі сім’ї, які перебувають у схожій ситуації, або ж мають інші проблеми, повинні без роздумів звертатись до їхнього управління чи департаменту і там їм обов’язково допоможуть.

Додамо, що Уляна Дорош є також депутаткою Львівської обласної ради та регулярно їздить на схід із волонтерською допомогою. У 2015 році на Донбасі загинув її чоловік – Тарас Дорош.

“Постараюсь максимально розібратись у ситуації Павла Боя і допомогти його родині”, – додала на завершення розмови Уляна Дорош.