Пристебніться у автівці – збережіть життя собі та дитині!

фото: Тетяна Турчина

Прикрим є те, що більшість українців не пристібають ременями безпеки у автівках ні себе, ні своїх дітей. А якщо й роблять це, то не заради безпеки, а щоб уникнути штрафу. Проте ще сумнішою є статистика: за даними ВООЗ, разом із вживанням спиртного, перевищенням швидкості, нехтуванням дорожніх знаків та невикористанням дитячих крісел ігнорування пасків безпеки входить до п’ятірки головних чинників, що призводять до смерті у випадку ДТП!

Щороку на автодорогах України гине не менш ніж 3,5 тисячі людей, травмуються не менш ніж 35 тисяч. Тобто щодня на українських дорогах гинуть понад дев’ять осіб. Такими є офіційні дані Національної поліції України. Понад те, у 70% аварій життя людини врятував саме ремінь безпеки: його застосування зменшує ризик загибелі водія при лобовому зіткненні в 2,3 рази, при бічному в 1,8 рази, а при перекиданні автомобіля у 5 разів.

Лише пристебнуті і лише в автокріслі

“Я їжджу з невеликою швидкістю”, “ремінь безпеки спричиняє дискомфорт”, “пристібатися треба лише на трасі, а в місті необов’язково”, “на задньому сидінні безпечно”, “дітей можна не пристібати”… Чого тільки не вигадають українці, аби нехтувати правила і не пристібатися ременями в автівці. А проте, зі слів старшого інспектора із особливих доручень відділу зв’язків з громадськістю Патрульної поліції Львівської області Марти Збишко, якщо у автомобілі не пристібатися ременями безпеки, ймовірність загинути у автокатастрофі набагато вища.

Щороку велика кількість трагедій стається й через відсутність у автомобілі дитячого автокрісла. Тож воно обов’язкове! Згідно з Правилами дорожнього руху, дитину до 12 років або до досягнення нею зросту 1 м 45 см потрібно перевозити в спеціальних дитячих автокріслах, обов’язково пристебнутою ременем безпеки. Після 12 років ремінь безпеки для дітей також обов’язковий, адже це порятунок життя і здоров’я у випадку ДТП чи різких маневрів.

Незаконно й небезпечно перевозити дітей на передньому сидінні. У Патрульній поліції наголошують: будь-який різкий маневр чи гальмування – і дитина може вилетіти через вітрове скло! Втримати її тоді нереально. Якщо ж іншого виходу немає, перевозити дітей на передньому сидінні можна лише у автокріслі. Також особливо небезпечно дозволяти дітям стояти між кріслами під час руху автівки: дитина знову ж таки легко може влетіти у вітрове скло і розбити його.

“Ремінь безпеки рятує життя в більшості випадків. Але безпека повинна виходити від нас самих – коли батьки самі пристібатимуться, то й діти братимуть із них приклад, – переконана Марта Збишко. – Часто діти не люблять сидіти у автокріслах, особливо коли ще маленькі. Тоді батьки повинні всіляко заохочувати їх до використання дитячого ременя безпеки”. Аби донести інформацію про те, що ремені безпеки направду рятують життя, поліцейські систематично відвідують із тематичними заняттями усі навчальні заклади Львова та області. “Зі свого досвіду роботи скажу, що підвищення санкцій не надто впливає на порушників. Значно ефективнішою є превентивно-роз’яснювальна робота та усвідомлення особою своєї особистої безпеки. Відтак робимо акцент на запобігання і профілактику, роздаємо підростаючому поколінню спеціальні наліпки”, – додає інспектор поліції.

Штраф, що вдарить по кишені

Українців змусять використовувати ремені безпеки у автомобілях. Для цього в парламенті вже зареєстрували проект закону, завдяки якому повинен збільшитися штраф за непристебнутий ремінь у 17 разів!

Зокрема, парламентський комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект №8492 щодо зниження смертності і травматизму на дорогах України, а також пропонує збільшити адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки та мотошоломами з 51 гривні до 850, мовиться на сайті Верховної Ради. Таке збільшення пов’язане зі значною суспільною небезпекою та масовим невикористанням ременів безпеки і мотошоломів водіями та пасажирами.

Десять найнебезпечніших міфів про ремені безпеки

Міф 1. Ремінь безпеки у випадку аварії заважає швидко вибратися з палаючого або потопаючого автомобіля. Сучасні інерційні ремені знімаються одним клацанням.

Міф 2. На невеликій швидкості можна не пристібатися. Так, при зіткненні автомобіля, який їде зі швидкістю 30 км/год, людина не загине, але зазнає серйозних травм. При лобовому зіткненні вже на швидкості 50 км/год вага людини збільшується до трьох тонн! Тому непристебнутий водій розіб’є головою вітрове скло і в дев’яти випадках з десяти загине.

Міф 3. Пристебнутий дорослий може тримати дитину на руках. Навіть при зіткненні на швидкості 30 км/год дитина вагою сім кілограмів вислизне з рук дорослого, бо на неї діятиме сила 135 кілограмів. Втримати таку масу неможливо.

Міф 4. Під час поїздок на невеликі відстані ремені безпеки не потрібні. У 75% випадків смерть водія на дорозі настає за 40 кілометрів від дому. Навіть поїздка на сусідню вулицю пов’язана з ризиком ДТП.

Міф 5. На задньому сидінні автомобіля можна не пристібатися. Це небезпечно не лише для необачного пасажира. Пристебнутого водія може вбити навіть непристебнута дитина, яка вилетіла із заднього сидіння.

Міф 6. Найбезпечніше місце в машині – за водієм. Взагалі-то найкращим є середнє місце позаду: воно на 16% безпечніше за будь-яке інше в машині. Але лише тоді, якщо пасажир пристебнутий.

Міф 7. У момент аварії краще бути викинутим із автомобіля. У водія і пасажира, які вилетіли з автомобіля, шанс на збереження життя один зі ста.

Міф 8. Якщо в машині є подушки безпеки, можна не пристібатися. У випадку аварії людина рухається назустріч подушці зі швидкістю 300 км/год. Ремінь безпеки не дає водієві “зустрітися” з подушкою занадто швидко.

Міф 9. Ремінь безпеки при аварії може травмувати людину. Так, він справді може спричинити пошкодження шийного відділу хребта, бо під час гальмування тіло за інерцією продовжує рух уперед. А ще він може спричинити опік або зламати ключицю, якщо неправильно відрегульований. Але це не до порівняння з травмами, від яких він убезпечить.

Міф 10. Ремені безпеки незручні. Звичку пристібатися у автомобілі треба виховувати з дитинства. Відтак у непристебнутої людини з’являється відчуття психологічного дискомфорту через відсутність ременя.

Ярина Капітан, журналіст, помічник парламентаря, мама трьох дітей:

– За кермом машини я вже сім років. Їжджу з дітьми дуже часто – по кілька разів на день. Везу їх до школи, зі школи, на різні гуртки. Крім того, долаємо більші відстані – відвідуємо батьків. Поїздка з дітьми триваліша, аніж без них, але терпима. Звісно, коли діти були менші і їх було менше, кермувалося легше. З двома старшими синам проблем не виникало взагалі – на задньому сидінні автомобіля ставили два автокрісла, надійно пристібали дітей і рушали. Зараз, коли вже підростає наймолодший Андрійко, їхати трохи важче, оскільки наш автомобіль не такий великий і три автокрісла на задньому сидінні не поміщаються. Тож мусили маленьке кріселко для наймолодшого сина встановити на передньому сидінні. Їздили так, поки йому не виповнився рочок. Зараз він сидить позаду в автокріслі, а двоє старших дітей – без крісел, пристебнуті звичними ременями безпеки. Я за те, аби діти були пристебнуті завжди! Це однозначно. Якось моя сім’я потрапила в неприємну ситуацію. У авті їхали я, мій чоловік і старший син. Захарчик сидів позаду нас посередині сидіння і не був пристебнутий. На світлофорі під час ожеледі у нас ззаду в’їхала машина. Добре, що удар був несильний… Якщо б зіткнення було набагато потужніше, син вилетів би через вітрове скло. Відтоді пристібаємо своїх дітей завжди і радимо робити це кожному. Звісно, за всі роки мого кермування бувало й таке, що когось із синів садила на переднє крісло автівки. Але це було лише тоді, коли позаду в салоні сиділо ще п’ятеро дітей, кожного з яких потрібно було завезти після дня народження додому. Але навіть у таких випадках моя дитина, сидячи спереду, була пристебнута ременем безпеки. В інших випадках дітей спереду не саджу ніколи! Навіть якщо моїм хлопцям тісно позаду або між ними виникають якісь непорозуміння, вони однозначно сидять на задньому сидінні. Особисто я пристібаюся ременем безпеки завжди. І не лише тому, що машина починає “нагадувати” і сигналить, а через звичку. Не розумію тих людей, які кажуть, що їм незручно бути пристебнутими. А вдаритися головою об вітрове скло зручно?! Маємо розуміти, що в даному випадку ми самі беремо на себе відповідальність за своє життя і життя своїх дітей. За кордоном і дорослий, і дитина мусять бути пристебнуті, інакше доведеться заплатити величезний штраф. То чому в нас має бути по-іншому? Штраф має бути таким покаранням, якого людина боялася б. Наприклад, для мене як для водія не має значення, якою буде його сума: 50, 850 чи 3050 гривень, бо я завжди пристебнута.

Тетяна Турчина, журналіст, мама донечки:

– Кермую машиною ось уже десять років. Моя дитина їздить зі мною у автокріслі відтоді, як я забирала її з пологового. Автокрісло у мене спереду, бо машина двомісна. Зрештою, це дозволено Правилами дорожнього руху, якщо відключені подушки безпеки або їх нема взагалі. Питання наявності автокрісла для мене принципове. Я не розумію, як можна везти дитину без нього?! А щодо частих причин відмовок, мовляв, дитина не хоче у ньому сидіти і так далі, то скажу відверто, що моя донечка теж не в захваті від цього, але вибору в неї нема. У дорозі з нею трохи бавимося, трохи відволікаю її словами “дивися, яка вантажівка”, “поглянь, який песик”, “бачиш, яка пташка”, трохи дивиться мультики на телефоні, трохи зайнята ключами або тим, що є в “бардачку”. Якщо вже дуже плаче, то зупиняюся і дозволяю їй 10-15 хвилин погуляти. У тривалі поїздки стараюся вирушати перед тим, як вона має спати. Тоді головне не зупинятися, бо відразу ж прокинеться. Звісно, з усіма зупинками звичний маршрут долаємо вдвічі довше. Але воно того варте, бо безпека понад усе! Наприклад, найдовша моя поїздка з дитиною була до Києва – їхали туди 12 годин. Кілька років тому я потрапила в жахливу ДТП з двома дітьми у автівці. Якби не автокрісла, їх напевно не було б уже на цьому світі. А так відбулися переляком… На той час дитини у мене ще не було, але переконання, що вона повинна сидіти в автокріслі, уже вкоренилося в голові. Те саме стосується ременя безпеки – він також урятував мені життя. Щодо штрафів, то вони справді мають бути величезними, бо наших людей інакше не навчиш. Ну от нема в них інстинкту самозбереження! Чомусь усі думають, що з ними ніколи нічого не трапиться.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти