В одній із центральних іспанських газет "Паіс" міністр праці Селестіно Корбачо заявив, що Іспанія на даний час не потребує іммігрантів. "Ринок праці більше не витримує "екстранхерів" (іноземців - "Пошта"). Якщо хтось вважає, що країна, в якій мешкає 23 млн активного населення і 3,2 млн безробітних, може забезпечити працею іммігрантів, глибоко помиляється. Нам не потрібні більше ані будівельники, ані домашня обслуга, ані офіціанти", - наголосив міністр-со­ціаліст.

Економічна криза, яка лютує не лише на Піренейському півострові, боляче вдарила по іспанській еконо­міці. А це, своєю чергою, миттєво відобразилось і на житті наших заро­бітчан. Нелегко зараз знайти роботу чоловікам, бо буквально вклякла бу­дівельна індустрія, де трудилося найбільше  земляків. Скрутно і жінкам, бо іспанці зменшують кількість прислуги, час роботи, врізають зарплатню.

Особливо потерпають нелегали. І хоча подейкують, що роботодавці, навпаки, зацікавлені в робочій силі, яка ішачить "начорно", аби зменшити відрахування до державної казни, особам "без паперів", не позаздриш. Якщо раніше, як правило, лише лякали масовими перевірками документів, то тепер - повсякденні реалії. Мій приятель, з яким живемо в одній кімнаті, Олег Сікора, упродовж  тижня двічі побував у поліційному відділку. Першого разу його протримали  півдня, з'ясовуючи особистість. Згодом випустили, вручивши довідку, в якій вказано термін - півроку, аби він спакував манатки і зробив па-па сонячній Іспанії. Під час наступного затримання  заходи можуть бути набагато суворіші.

Норми

Журналісти агенції "Європа-Прес" отримали доступ до секретних розпоряджень мадридської поліції. У них правоохоронцям даються вказівки щотижня затримувати певне число нелегалів. Якщо не вдасться виконати норми з арештів у мікрорайоні, по­ліція має право поширити сферу свого впливу на сусідні зони. Скажімо, для району Вілья-де-Вальєскас встановлено щотижневу норму - 35 іммігрантів. У документі дано чіткі рекомендації що­до національного складу "арештантів".  "Гілку першості" віддано марокканцям. Чому? А тому що протягом максимально дозволеного законодавством перебування у центрах затримання іммігрантів (40 днів - "Пошта") можна оформити всю необхідну документацію для депортації. Оскільки Марокко розташоване поряд, то депортація коштуватиме мізер. У той же час болівійців не горять бажанням повертати назад, бо кількість місць у літаку для таких випадків є обмеженою та й вимагає значних затрат іспанської сторони.

У разі затримання

У цілому порядок затримання нелегалів такий. Якщо іноземець не має документів для легального перебування, то його спроваджують до комісарії. Там видають документ про порушення проти нього справи про депортацію і доставляють до Центру затримання іноземців. Та оскільки ці заклади переповнені, то нелегал, як правило, залишається на свободі із зазначеним вище документом у кишені. До речі,  чимало наших краян вже рік, а то й більше проживають в Іспанії з такою довідкою. Наразі їх ніхто не розшукував і не депортовував.

Та все ж чимало земляків-нелегалів воліє не надто часто висувати  носа за межі помешкання. У столичному іспансько-українському культурному центрі кажуть, що тепер значно менше українців, які не мають легального статусу.

Протести

І громадські об'єднання іммігрантів, і різношерсті профспілкові організації протестують проти здійснення таких облав, логічно вважаючи їх дискри­мінаційними. Речник соціальних служб партії Об'єднаних лівих міської ради Мадрида Мілягрос Ернандес негативно охарактеризувала таке розпорядження, відзначивши, що "засоби такого тиску провокують расизм серед населення".

Міністр внутрішніх справ Альфредо Перес Рубалькаба під час однієї з прес-конференцій визнав, що могли бути "непорозуміння" щодо застосування Закону "Про іммігрантів", і сказав, що треба пояснити зміст цього закону правоохоронним структурам, аби ситуація більше не повторювалася. "Першочергове завдання поліції - затримувати нелегалів, якщо ті пов'язані зі злочинним світом", - зазначив міністр.

І "легали" потерпають

Наприкінці березня Олеся Дума (ім'я та прізвище змінено з етичних міркувань - "Пошта"), вийшовши з мадридської станції метро Лусеро близько 23.00, раптово була атакована нарядом поліції. Від несподіванки вона впала і поранила голову та обличчя. Згодом з'ясувалося, що поліцейські переплутали Олесю з іншою особою. Правоохоронці попросили вибачення, викликали швидку допомогу. Лікарі, оглянувши жінку і надавши необхідну допомогу, порадили  написати скаргу, оскільки вважали дії правоохоронців неправомірними і такими, що загрожують здоров'ю. Олеся погодилася, і її доставили до комісарії у справах іноземців. А там відбулися дивовижні речі.

Замість того, щоб прийняти від Олесі скаргу, працівники  установи вдалися до провокаційних дій. Спочатку заявили, що побив її не то чоловік, не то коханець. Коли жінка  сказала, що не має ні чоловіка, ні коханця, поліціянти пригрозили, що підкинуть у сумочку наркотики, і вона решту днів проведе на нарах. А робилося  це для того, аби не дати ходу її заяві. На прохання зв'язатися з українським консульством відповіли, що зі службового телефону це робити не дозволено. А коли вона попросила повернути її  власний телефон, то в сумці його не виявилося. Коли Олеся намагалася підвестися з крісла,  її грубо штовхали назад. Врешті-решт, одягнули наручники.  Коли жінка почала плакати, поліцейські визнали її поведінку неадекватною і викликали лікаря. Він констатував, що жінка нормальна і її дії закономірні. Такий висновок не задовольнив  поліцейських, і вони  викликати інших лікарів. На виклик прибули ті, що надавали Олесі невідкладну допомогу. Їхньому здивуванню і обуренню діями поліціянтів не було меж. Лише після цього з постраждалої зняли наручники і відпустили.

Наступного дня Олеся Дума подала заяву до суду. І хоч зараз її психологічний стан набагато кращий, але Олеся переживає, щоб ця прикра ситуація не відобразилася під час зміни документів. Думає, що  їх просто можуть не продовжити.

 Несолодко нашому брату-заробітчанинові і на чужині, і вдома, де законотворці виношують ідеї, як би зі заробітчан додаткові податки здерти. Але згідно з міжнародними законами, подвійне оподаткування заборонене. Чи їм по цимбалах закордонні норми?

Мадрид