– Розмір пенсії залежить від двох чинників – стажу та заробітної плати. Важливо, щоб громадяни розуміли: для того, щоб мати  право на пенсію, потрібно отримувати “білу”, легальну заробітну плату , з якої сплачується єдиний соціальний внесок. Пропорційно сплаті цього внеску буде здійснено  розрахунок  стажу, а отже, визначено право на пенсію. За сумою заробітної плати буде визначено розмір пенсії. Що вищий заробіток – то більша пенсія.

– Пенсії в нас призначають, керуючись нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в якому, власне, й визначені всі види виплат, які призначають органи Пенсійного фонду: за віком, через інвалідність, у разі втрати годувальника, за вислугу років. Розмір щомісячної пенсійної виплати залежить від розміру заробітної плати, а також тривалості страхового стажу. Мовиться про офіційну зарплату – ту, з якої сплачені внески. За кожен місяць вираховується коефіцієнт заробітку, для цього нарахована за місяць сума ділиться на офіційну середню зарплату по Україні за цей же місяць. У підсумку виводиться середній індивідуальний коефіцієнт заробітку особи, який і є однією з головних складових розрахунку розміру пенсії. Зазначу, що для обчислення пенсії береться помісячна зарплата з липня 2000 року, наявна в органах Фонду (за даними персоніфікованого обліку). На бажання особи до цієї зарплати може включатись зарплата за будь-які 60 календарних місяців поспіль до липня 2000-го, яка має бути підтверджена первинними документами.

– Ще є коефіцієнт страхового стажу – величина оцінки одного року страхового стажу становить 1%. Тобто якщо людина має сорок років стажу, то коефіцієнт становить 0,40 (40%). Отож, аби обчислити розмір пенсії у 2018 році, потрібно офіційну середню зарплату по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки – 5377,90 гривень,  помножити на особистий (свій індивідуальний) коефіцієнт заробітку, а тоді на коефіцієнт стажу. З 2019 року і в подальшому середня зарплата по Україні буде братися за три попередні роки.

Нині ми проводимо ін­формаційно-роз’яс­ню­вальну роботу щодо легалізації заробітної плати та переваг офіційно оформлених трудових відносин. Якби надходили внески від усіх заробітних плат, а не тільки “білих”, то це дало б нам підстави не тільки нараховувати людям у свій час більшу пенсію, а й були б кошти для перерахунків пенсії в бік збільшення.

Отож, найбільше розмір пенсії залежить від величини заробітної плати, від того, чи роботодавець сплачує з неї внески у повному обсязі. Нерідко є так, що задля економії коштів роботодавець виплачує офіційно “мінімалку”, а решту зарплатні видає “в конверті”, отже, внески сплачує також мінімальні. В такому разі при виході на заслужений відпочинок варто сподіватися лише мінімальної пенсії.

– Ось приклад: жінка має 40 років страхового стажу, якщо вона працювала за “мінімалку”, їй буде нарахована пенсія 1543 гривні (де основна пенсія – 919, соціальна доплата до мінімальної – 532 і за понаднормовий стаж – 92 гривні). Якщо ж людина одержувала офіційну зарплату в розмірі двох мінімальних, то матиме 1984 гривні. Це вже плюс 540 гривень. А якщо отримує три мінімальні зарплати, то її пенсія при стажі сорок років становитиме 2903 гривні. Тобто розмір пенсії напряму залежить в першу чергу таки від заробітку, а в другу від стажу. Наразі уряд розробляє  механізм щодо посилення ролі страхового стажу в розмірі пенсії.

І це було б дуже добре, оскільки значна частина наших пенсіонерів, особливо поважного віку, мають великий трудовий стаж, набутий ще в радянський час. Зарплата тоді була невелика, а іншої вони вже мати не можуть. Звісно, навіть у понад 60 років людина ще може дозволити собі працювати, а як бути тим, кому за 80-ть? Стажі великі, а заробітки, на жаль, малі.

– Так. Нині це 1452 гривні. Для чоловіків, які мають страховий стаж 35 років і більше, та для жінок – 30 і більше, розмір мінімальної пенсії  встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Він щороку змінюється, оскільки щороку маємо затверджений державний бюджет, де серед іншого прописаний і прожитковий мінімум для різних категорій населення. Відповідно до цього про­водиться перерахунок пенсій, останній був у липні, наступний буде в грудні, і мінімальний розмір пенсії становитиме – 1497 гривень.

– Страховий стаж – це період, упродовж якого особа сплачує страхові внески. Але до страхового стажу належать і періоди, які були трудовою діяльністю до січня 2004 року.

– Із січня 2004-го набув чинності закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який впровадив поняття страхового стажу і принцип його зарахування. До січня 2004-го в нас був так званий трудовий стаж, який обчислювався згідно із записами в трудовій книжці. Вже з 2004 року ми, окрім даних з трудової книжки, беремо дані з персоніфікованого трудового обліку і бачимо розмір заробітної плати та скільки стажу буде зараховано. Якщо сплачено не менше мінімального внеску, зараховується повний місяць, якщо сплачено менше мінімального внеску, то відповідно пропорційно обчислюється і стаж роботи. Якщо роботодавець недоплатив до мінімального розміру, приміром, половину, зараховуємо не місяць, а 15 днів. І так ми за даними персоніфікації за кожен місяць дивимося, контролюємо, зараховуємо.

– За період до 2004 року, окрім записів у трудовій книжці, зараховуємо періоди навчання на денній формі. Вже з 2004 року навчання не зараховується до страхового стажу. Зараховується також: військова служба; період отримання допомоги з догляду дітей до трирічного віку; період отримання допомоги з догляду непрацюючих працездатних осіб; догляду осіб з інвалідністю І групи або осіб, що досягли пенсійного віку та потребують постійного стороннього догляду; період отримання особою допомоги з безробіття в центрі зайнятості; період перебування у відпустці в зв’язку з вагітністю і пологами з 01.07.2013 року; період провадження підприємницької діяльності.

– Так, але все залежить від того, в якому віці людина отримала статус особи з інвалідністю. Є певна градація за таблицею, відповідно до віку має бути певний страховий стаж. Якщо особа цього страхового стажу не має, то втрачає право на пенсію, а отримує хіба що виплати в органах соціального захисту (вираховуються від сукупного доходу сім’ї). Так само призначається пенсія з втрати годувальника: право на пенсію теж залежить від того, який страховий стаж був у годувальника на день смерті. Тобто дитина набуде право на пенсію (до повноліття, а якщо навчається на денній формі – до закінчення навчання, але не довше, аніж до досягнення 23 років), якщо годувальник мав певний (на свій вік) зароблений трудовий стаж. Наприклад, якщо особа має 29-31 рік і є особою з інвалідністю ІІ групи, їй треба мати повні чотири роки страхового стажу.

– З останніми змінами, у 2018-ому треба мати 25 років страхового стажу, щоб вийти на пенсію. А надалі поступово стаж зростатиме, тож у 2028 році всі особи повинні мати 35 років страхового стажу – тільки тоді матимуть право виходу на пенсію в 60 років.

– Для певних категорій передбачені пільгові умови виходу на пенсію. Зокрема, у 50 років за наявності не менш ніж 15 років стажу можуть іти матері, які народили і виховали до шестирічного віку п’ятеро і більше дітей, або матері осіб з інвалідністю з дитинства. Крім того, право дострокового виходу на пенсію мають військовослужбовці, які брали участь в бойових діях. Учасники АТО за наявності відповідних документів і 25 років страхового стажу можуть вийти на пенсію у 55 років.

– Так. Зокрема, від початку цього року, якщо особі виповнилося 60 років, а вона не має 25 років стажу, то їй пенсію не призначать! Вона може лише звернутися до відділу соцзахисту і оформити допомогу. Особа може вийти на пенсію в 63 роки за наявності стажу від 15 до 25 років у 2018-ому, в 2019-ому – від 16 до 26 років, і так щороку вимоги до стажу збільшуватимуться. З 2028 року пенсії у 65-ть призначатимуть особам, які матимуть від 25 до 35 років страхового стажу.

– Так, є така можливість. Для цього потрібно звернутися в податкову та укласти договір добровільної участі. За цим договором особа може купити місяць стажу, сплативши подвійну мінімальну ставку, яка нині становить 22 відсотки мінімальної заробітної плати, тобто 44 відсотки.

Отже, нині один місяць стажу коштує 1638,12  гривень (3723 гривні (мінімальна заробітна плата)* 44%).

– Необмежену кількість.

– Роботодавець мав видати працівникові свідоцтво про загальне обов’язкове державне страхування. Із цим свідоцтвом можна звернутися у відділення Пенсійного фонду і отримати інформацію, скільки сплачував  роботодавець за вас і який страховий стаж зараховано. Якщо нема свідоцтва, можна пред’явити паспорт та ідентифікаційний код. Крім того, можна зареєструватися на веб-порталі пенсійного фонду і отримати всю інформацію про себе як застраховану особу чи як пенсіонера.

– Якщо маєте електронний підпис, то на веб-порталі можна зареєструватися самому, якщо ж ні – прийти з паспортом та ідентифікаційним кодом до нас і написати заяву, в тому числі для смс-інформування.

– У будь-який час із понеділка по четвер з 09.00 до 18.00, у п’ятницю з 09.00 до 16.45 без обідньої перерви.

– Для нас немає значення, повна чи неповна зайнятість.

З 01.01.2004 року значення має сума сплаченого соціального внеску.

Якщо особа працює на 0,5 ставки чи на 0,25 ставки, але розмір заробітної плати, з якої сплачений єдиний соціальний внесок, на рівні мінімального або вищий, то і в страховий стаж буде зараховано повний місяць.

І навпаки, якщо особа працює на повну ставку, але її заробіток і соціальний внесок, відповідно, нижчі від мінімального показника, то і в стаж буде враховано коротший період, тобто пропорційно сплаченій сумі.

– Суми отриманої заробітної плати, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, підсумовуються, а стаж рахується календарно або пропорційно.

– Громадянам України, які працюють офіційно в тих країнах, з якими наша держава має укладені договори про соціальне забезпечення пенсій, цей час зараховується у трудовий стаж. Але в різних країнах по-різному, в деяких при призначенні пенсії стаж, зароблений на території іншої держави, зараховується повністю до загального стажу (наприклад, в країнах СНД), в інших – за пропорційним принципом: кожна держава пропорційно виплачує пенсію за стаж, зароблений на своїй території (Іспанія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Португалія, Болгарія).

– З усіма державами СНД, країнами Балтії, Польщею, Чехією, Іспанією, Грецією, Болгарією. Тут, на Львівщині, найчастіше маємо справу з Польщею, Іспанією та Чехією.

– Іноземні держави, як і Україна, надають соціальні гарантії тільки тим особам, зайнятість яких є легальною. В разі нелегальної роботи страховий стаж відсутній, але можна сплатити страхові внески  (уклавши договір про добровільну участь в системі соціального страхування) через податкову.

– Так, за умови сплати внесків.

– Законом від 2004 року передбачені три рівні пенсійного забезпечення: оця солідарна система, в якій ми нині працюємо (вона називається солідарною, бо молодше покоління, сплачуючи внески, дає змогу пенсіонерам отримувати виплати), накопичувальна система і недержавне пенсійне страхування. Останнє вже діє у нашій державі, інша річ, що люди не дуже довіряють таким програмам від банків чи страхових агенцій. А от накопичувальної системи в нас ще немає, її запровадження щороку відкладають, бо не готова економіка держави. Ця система полягає у тому, що з певного віку, наприклад, з 30-35 років, працівники мали б сплачувати, окрім страхових внесків, які йдуть у солідарну систему, ще й певні суми на накопичувальний пенсійний рахунок, а після виповнення пенсійного віку отримувати з тих коштів додаткові виплати. Це дало б змогу завчасу подбати про кращі шанси на достойне життя на старості літ.

– Закликаємо всіх застрахованих осіб, щоб вони упродовж всієї своєї трудової діяльності стежили за відомостями, які надходять від роботодавця про сплату соціального внеску, зареєструвавшись, зокрема, на веб-порталі ПФУ! Окрім цього, в нас є така послуга, як смс-інформування: давши дозвіл на інформування, ви щомісяця отримуватимете повідомлення про зарахування стажу. Потрібно знати свій страховий стаж та заробітну плату, з якої сплачуються внески, аби потім, доживши до пенсійного віку, не починати шукати: ой, а в мене там не сплачено, а в мене в персоніфікації був поданий неточний ідентифікаційний код, тому мені порахували зарплату зовсім іншої особи – значно меншу. Якщо організації вже немає, можуть бути значні проблеми, оскільки зміни в персоніфікацію потрібно буде вносити у судовому порядку! Тому не кажу з 20-30 років готуватися до виходу на пенсію, але як мінімум треба перевіряти дані, які має про вас пенсійний фонд, а які треба уточнити чи подати.

– Якщо трудова книжка втрачена, не варто чекати, поки настане час оформляти пенсію, особливо якщо мовиться про період до 2004 року, бо щоб відновити дані, потрібен час. Варто завчасу звернутися до нас, аби наші фахівці змогли зробити запити в ті установи, де особа працювала, але вона має повідомити, де і коли працювала. Якщо установа діюча, то отримати довідку про період роботи з посиланнями на накази, і цього буде достатньо для того, щоб зарахували стаж. Якщо ж установи вже немає, то вона мала передати документацію у архів, тому часто доводиться робити запити в архівні установи. Також можна цю роботу виконати самостійно: обійти всі установи і зібрати потрібні довідки. Проте ще раз хочу нагадати, що стаж із 2004 року зараховується тільки за даними персоніфікованого обліку, наявного в органах фонду!

– Закон про пенсії за особ­ливі заслуги перед Україною визначає, хто має право на таку пенсію. Це, зокрема, особи, які нагороджені орденами, мають звання Герой України, заслуженого чи народного, були обрані депутатами чотирьох скликань обласних, районних чи міських рад міст обласного значення, нагороджені почесними грамотами Верховної Ради України, матері, які виховали до шестирічного віку п’ятеро і більше дітей. Така пенсія виплачується як надбавка (20-40 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб) до основної пенсії і з впровадженням реформи призначається органами ПФУ, а не як раніше – комісією при облдержадміністрації. Потрібно звернутися безпосередньо у відділення за місцем проживання та подати заяву і документ, що підтверджує право на цю надбавку.

– Хто має, може звертатися з ним до нас для отримання інформації про страховий стаж, заробіток, а хто втратив, великої біди нема. Зараз все можна дізнатися за ідентифікаційним податковим кодом, за електронним цифровим  підписом через веб-портал ПФУ, не виходячи з дому.

– Звертатися можна в будь-яке відділення фонду, навіть перебуваючи на відпочинку в іншій області. З документів необхідно подати передусім паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку (якщо в ній немає записів про навчання до 2004 року, подаються копії дипломів). Особа, яка служила в армії, подає копію військового квитка, якщо доглядала дітей – копії свідоцтв про народження дітей, якщо внаслідок одруження/розлучення відбулася зміна прізвища (хоча б у одному документі є інші дані), обов’язково подати копію свідоцтва про шлюб чи розірвання шлюбу. Усі прізвища, імена та по батькові мають бути однакові, бо якщо, наприклад, в паспорті особа Куницька, а в дипломі чи трудовій Куніцька, доведеться встановлювати в судовому порядку, що це саме її трудова чи диплом! Так само при призначенні пенсій унаслідок втрати годувальника: якщо батько був Куницький, а донька записана як Куніцька, також доведеться звертатися до суду.

– Законодавством передбачено, що такий перерахунок здійснюється що два роки роботи. Пенсіонер має право вибору: може просто дорахувати два роки стажу, який уже був при призначенні пенсії (щомісячна виплата збільшиться на два відсотки), або ж якщо заробітки були більші, доцільно здійснити перерахунок із врахуванням стажу і заробітної плати.

– Повторно подати заяву для виготовлення пенсійного посвідчення у відділі прийому громадян. Виготовляють ці посвідчення в Києві, тож доведеться зачекати три-чотири тижні. Починаємо запроваджувати електронне пенсійне посвідчення (ЕПП). Його перевага полягає у тому, що воно діє й як платіжна картка, якою можна розраховуватися в торговельній мережі чи в аптеках. Спочатку виготовляємо ЕПП для тих пенсіонерів, котрі отримують пенсії в банку (наразі лише  в “Ощадбанку”). Отож, запрошую всіх охочих з числа одержувачів пенсій через “Ощадбанк” завітати у свої відділи обслуговування з паспортом, ідентифікаційним кодом та фотокарткою для подачі заяви на виготовлення ЕПП! Банк, у якому пенсіонер відкрив свій пенсійний рахунок, зобов’язаний протягом 30 робочих днів з дати подачі заяви до органу фонду видати пенсіонерові електронне пенсійне посвідчення.