Президент Шрі-Ланки Махінда Раджапаксе офіційно оголосив про абсолютну перемогу над "Тиграми звільнення Таміл Іламу"

Учора міністерство оборони Шрі-Ланки повідомило про смерть головного "тигра" - Велупіллаї Прабгакарана, якого застрелили при спробі втечі від владних військ. Лідер руху "Тигри визволення Таміл-Іламу" разом з двома своїми найближчими соратниками намагалися сховатися у кареті "швидкої допомоги", однак потрапили у засідку.

Цього ж дня армія Шрі-Ланки ліквідувала ще чотирьох керівників руху: сина Прабгакарана Чарльза Ентоні, главу по­літичного крила угруповання Баласінгхама Надесана, директора так званого миротворчого секретаріату Сіваратнама Пулідевана та воєнного лідера тамілів Рамеша. В результаті таких активних дій ланкійської армії бойовики зазнали непоправних втрат: лише за два останні дні загинуло більше трьох тисяч "тигрів", ще 25 тисяч були поранені. За підрахунками ланкійської влади, живими залишилось не більше ста тамільських сепаратистів, які утримують шматочок джунглів площею менше квадратного кілометра. Через втрати рештки бойо­виків були змушені закликати владу країни та міжнародну спільноту до мирних перемовин. Ще до офіційного оголошення тисячі мешканців Шрі-Ланки вийшли на вулиці святкувати перемогу над "тиграми".

Нагадаємо, що угруповання "Тигри звільнення Таміл Іламу" було засноване 1976 року на хвилі етнічного конфлікту між тамільською меншістю та сінгальською більшістю. Її незмінний лідер Велупіллаї Прабгакаран оголосив своїм основним завданням створення Іламу - незалежної держави етнічних тамілів у районах північної та східної Шрі-Ланки. У 1983 році міжетнічне протистояння переросло в повноцінну громадянську війну, жертвами якої стали щонайменше 80 тисяч осіб.

Бойові дії відбувалися з перемінним успіхом та активністю. Примиренню не сприяла навіть поява на півночі острова підрозділів індійських миротворців. Делі було стурбоване сепаратистськими настроями тамілів, адже частина цього етносу мешкає на території Індії, тож заворушення могло перекинутися й сюди.

Урешті-решт, наполегливі таміли три роки тому домоглися повного контролю над північчю острова та всім східним узбережжям. Однак центральний уряд у Коломбо швидко оговтався і знову подався у рішучий наступ. Улітку 2007 року був повністю очищений від підрозділів сепаратистів схід острова, потім та­міли втратили свій адміністративний центр - місто Кіліноччі та головну базу - півострів Джафну. Урядові війська захопили майже всі "тигрові" летовища, морські бази, укріпра­йони, мережу підземних бункерів. А на початку нинішнього року рештки "тигрів" загнали в малонаселені джунглі в районі міста Муллайттіву.

Наголосимо, що традиційно після чергової "поразки" тамілів прийнято нагадувати про їхню підступну тактику, яка полягає в тому, що більшість досвідчених бійців за необхідності може прослизнути крізь сито урядових військ, щоб узятися за зброю вже в іншому місці: щойно вони бачать, що опір стає марним, то просто виходять із джунглів, змішуючись із місцевими жителями. Про фінансове благополуччя "тигрів" теж ходять легенди. За даними індійських розвідувальних служб, етнічні таміли, які осіли в країнах Європи, США, Канаді та й в самій Індії, регулярно жертвують частину своїх доходів на фінансування визвольної, з їхньої точки зору, війни.

Однак тепер, коли "тигри" залишились без багатоліт­нього ватажка та, зрештою, без усього керівного ядра, складно спрогнозувати подальший хід подій. Варто сказати також й те, що войовничі ідеї Прабгакарана мають усе менше симпатиків серед тамільської молоді, яка прагне робити легальну кар'єру та інтегруватися в сінгальське суспільство.