Тетяна Тимочко, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, про обов'язковість вказування на етикетках продуктів харчування вмісту генетично модифікованих організмів; лабораторії, які перевірятимуть продукцію на ГМО і покарання недобросовісних виробників

Нарешті дочекалися. За право знати, що ми кладемо до рота собі та своїм дітям, довелося воювати майже чотири роки. Кабінет Міністрів України 13 травня цього року ухвалив рішення про запровадження обов'язкового маркування вмісту генетично модифікованих організмів у продуктах харчування, що виробляються в Україні, яке відкладалося з кінця 2007 року. Уряд то приймав відповідну постанову, то її скасовував, аж поки Окружний адміністративний суд Києва визнав рішення уряду протиправним. І лише тепер, під тиском громадських організацій, науковців, ЗМІ, Кабмін прийняв відповідне рішення.

"Пошта" звернулася до Тетяни Тимочко, першого заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги, яка доклала максимум зусиль, аби таке рі­шення було затверджено, з проханням пояснити читачам, відколи обов'язкове маркування буде запроваджено і хто контролюватиме достовірність інформації, поданої на етикетках, адже наявність у продуктах харчування ГМО український виробник може і приховати.

- Тетяно Валентинівно, обов'язкове маркування продукції, що містить генетично модифіковані організми, стосується лише продуктів харчування чи лікарських препаратів, косметичних засобів також?

- Наразі лише продуктів харчування. Постанова уряду набуває чинності 1 липня 2009 року. Вона також затверджує порядок етикетування продуктів харчування, в якому все чітко розписано: де, яким шрифтом на етикетці має бути зазначена ця інформація. Насамперед має бути вказана назва генетично модифікованого організму, якщо він є у продукції. Цю інформацію виробник зобов'язаний подавати відразу після назви харчового продукту, тим же шрифтом. Крім того, має бути вказано, який саме генетично модифікований організм використано і скільки відсотків. Згідно з постановою Кабінету Мініст­рів, якщо продукція містить більш як 0% ГМО, це вже має бути вказано на етикетці. Спершу, коли обговорювався цей проект, була пропозиція розпочинати маркування продукції, що містить більше ніж 0,9% ГМО. Європейські стандарти передбачають маркування продукції, що містить ГМО більш як 0,1- 0,5%. Після обговорення, дискусій дійшли згоди, що в Україні будуть маркувати продукти харчування, що містять більш ніж 0% генетично модифікованих організмів.

- Якщо упаковка дуже мала й на ній ніде подати обов'язкову інформацію відповідним шрифтом, то до неї додаватимуть спеціальний паспорт?

- Якщо упаковка дуже маленька і не дозволяє за розміром внести відповідні дані про вміст продукції або її взагалі немає, скажімо, на овочах, фруктах, то поряд з тими продуктами, на прилавку, має бути документ, у якому подана вся обов'язкова інформація. Якщо під час перевірки буде виявлено, що на етикетці не вказано наявність у продукції ГМО, а лабораторні дослідження покажуть, що насправді вони є, то вся продукція буде вилучена з реалізації. Відповідальність за правдивість інформації щодо вмісту ГМО покладено на виробників, а контролювати їх будуть і державні, і громадські організації. Головним органом контролю є Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої по­літики.

- Який відсоток продукції в Україні, за Вашими даними, виробляється з використанням генетично модифікованих організмів?

- Є офіційні дані лабораторії Держспоживстандарту - в Україні виробляють до 30% продуктів харчування з різним вмістом ГМО. Найчастіше трапляється генетично моди­фікована соя (у 80% випадків). Поширені також модифіковані томати, кукурудза, рис, буряк. Ці продукти входять до складу ковбас, консервів, хлібобулочних виробів, шоколаду, кондитерських виробів. 

- В Україні є всього кілька лабораторій, які можуть проводити дослідження на наявність у продуктах харчування ГМО, в Західній Україні, скажімо, немає жодної. Виробників продуктів харчування у нас дуже багато. Чи зможуть ці лабораторії обстежити всю продукцію?

- Сьогодні в Україні є п'ять таких лабораторій. І їх наразі достатньо, аби забезпечити потреби у проведенні лабораторних досліджень продуктів харчування на наявність у них ГМО. Адже виробники не щодня здаватимуть продукцію в лабораторію. Такі дослідження обов'язково треба робити тоді, коли виробник започатковує виробництво того чи іншого продукту або коли щось змінює у технології. Коли ж джерела поставки сировини, технологія виробництва не змінюються, то немає потреби такі дослідження робити щоразу. З часом лабораторій, які досліджуватимуть продукцію на наявність генетично модифікованих організмів, в Україні побільшає.

- Чи не допускаєте Ви такого факту, що виробники на дослідження в лабораторію постачатимуть одну продукцію, а споживачам продаватимуть абсолютно іншу?

- Це відбувається і зараз. У лабораторію для перевірки виробники привозять одну партію продукції, а потім, у процесі виробництва, змінюють сировину чи окремі компоненти. Недобросовісність виробників не може убезпечити жодний орган контролю, але мова нині, звичайно, іде про посилення державного контролю за якістю харчових продуктів, що виробляються в Україні. У тому числі і на наявність ГМО. У цьому контролі важлива роль відводиться споживачам, громадськості. Адже нині всі мають бути зацікавлені у тому, щоб на наш стіл потрапляла тільки якісна, безпечна продукція.

На початку липня, коли постанова Кабінету Міністрів набуде чинності, Всеукраїнська екологічна ліга проведе в Україні широкомасштабну акцію з перевірки продуктів харчування на наявність у них ГМО. До перевірки підключимо різні лабораторії, аби споживачі мали якомога більше інформації про вміст продукції, яку виробляє український виробник. Екологічна ліга буде постійно тримати це питання на громадському контролі, найменші порушення відразу стануть відомі споживачам. І на ЗМІ також покладаються великі сподівання, адже саме вони доносять інформацію до свого читача. Основний же контроль покладено на "Держспоживстандарт".

- Яке покарання - адміністративне, кримінальне - передбачено для недобросовісних виробників, які приховуватимуть від споживачів достовірну інформацію про склад продукції?

- Відповідно до українського законодавства, за надану недостовірну інформацію виробники несуть адміністративну відповідальність. Утім, сподіваємося на їхню порядність, адже вони зацікавлені у тому, щоб їхня продукція мала попит у споживача. Бо підірвати імідж підприємства, фірми дуже просто, а відновити довіру споживача - складно.

Довідка

Генетично модифіковані організми - сільськогосподарські рослини, в ДНК яких втрутилася людина, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, вірусів, гербіцидів. На вигляд вони нічим не відрізняються від звичайних, радше навпаки - виглядають апетитнішими. Скажімо, до складу трансгенної картоплі входить спеціальний білок-токсин, якого не переносить колорадський жук. Якщо в клітини помідорів пересадити ген із тканини риби, який кодує білок, що відповідає за замерзання - можна вирощувати... морозостійкі помідори! Чи не шкідливі  такі продукти? Як вони впливають на організм людини? Думки з цього приводу у вчених різних країн світу діаметрально протилежні. Одні виступають "за", мовляв, чисельність населення планети стрімко зростає, Земля дедалі більше виснажується й уже не спроможна забезпечити людство необхідною кіль­кістю продуктів. Вихід? ГМ-рослини, вони дають стабільно високі врожаї, й на них можна зекономити, бо не доведеться витрачати на пестициди й інші хімікати. Інші вчені категорично проти ГМО, бо вважають, що споживання продуктів, які містять генетично модифіковані орга­нізми, може призвести до нечуваних наслідків, до мутацій в організмі людини, а особливо - дитини. Продукти, що містять ГМО, є і у країнах Європи, світу. Але обов'язкове маркування такої продукції там запроваджено давно. Вона значно дешевша від натуральних продуктів харчування, і споживач має право вибору.