Коли Україна стала на шлях реформ, було зрозуміло, що зміни (можливо, не завжди вдалі) зачеплять кожного. Але потреба докорінних змін у суспільстві таки назріла, і звичайно, вкрай необхідними вони були для вихованців дитячих будинків, сиротинців та реабілітаційних центрів. Були сподівання, що нарешті у верхах згадали, що й діти, позбавлені батьківської опіки, є невід’ємною частиною майбутнього нашої країни. Отож, в Україні стартувала потужна реформа з гучною назвою “деінституалізація”. Суть її в тому, що до 2026 року всі сиротинці та інтернати в Україні будуть модернізовані й замінені на дитячі будинки сімейного типу, де діти зростатимуть та виховуватимуться майже в домашніх умовах.
Та не все так просто, як бачилося в планах. Уже на передстартовому етапі з’явилося безліч проблем та побоювань, які могли загальмувати реформу або й узагалі не дати їй розпочатися. Щоб хоч якось цього уникнути та допомогти державі успішно завершити цю реформу, до справи взялися громадські організації та фонди.

Благодійний фонд “Опіка майбутнього”, який діє на теренах Львівщини, одним з перших зголосився доєднатися до цієї благородної справи. Зі слів його директора Андрія Баховського (на фото), низка проектів та задумів у цьому напрямку у фонді була напрацьована ще раніше.
“І сам Бог так дав, що наші наміри збіглися з намірами і планами держави. Тому в реалізацію нашого системного проекту “Здоров’я майбутнього” я не те що вірю, а переконаний, що він буде реалізований набагато швидше, аніж ми сподівалися”.
Справді, проект надзвичайно цікавий і має кілька складових. Зокрема, на першому етапі передбачає комплексну допомогу психологів та реабілітологів у період переходу від системи колективного виховання до системи індивідуального виховання. Саме на цьому етапі, як застерігають психологи, криється найбільша небезпека для психіки дитини, яка звикла бути учасником групи. Тому цей перехід необхідно зробити максимально психологічно непомітним для дітей.
Зі слів Андрія Баховського, уже тривалий час ведеться робота щодо пошуків методик та формування команди з психологів і реабілітологів для реалізації задуманого: “Команда хороших фахівців у нас вже є, хоча ми завжди раді охочим долучитися. Отож, в установлені терміни готові виїжджати в сиротинці з групою фахівців, щоб ті змогли якнайбільше уваги приділити кожній дитині”.
Крім того, БФ “Опіка майбутнього” шукає фахівців з інших країн, де вже функціонує модель, до якої крокує реформа, щоб ті ділилися досвідом із нашими фахівцями.
Та на цьому проект “Здоров’я майбутнього” не завершується. Наступним його етапом є фізична реабілітація вихованців сиротинців і дитячих будинків. Ця складова передбачає системну роботу з дітьми фахівців скелетно-м’язової терапії. “Давно відомо, що, вклавши невеличку суму в правильний розвиток опорно-рухового апарату дитини у віці до 10 років, згодом можна зекономити тисячі гривень на відсутності потреби його лікування. Тут також вже маємо сформовану групу фахівців, готових підтримати нас діями.
І нарешті останнім етапом проекту “Здоров’я майбутнього” є відкриття медико-реабілітаційного кабінету, куди могли б звертатися діти з малозабезпечених сімей, діти учасників та ветеранів АТО.
Отож, ми майже готові. Залишається вирішити питання з підтримкою цього проекту, адже певна допомога потрібна на транспортні, інші витрати, і ми приступаємо до роботи!” – запевняє директор фонду.
Загалом підтримати проект уже зголосилося чимало фахівців: хтось як консультант, хтось як безпосередній виконавець. Для фонду ж проект “Здоров’я майбутнього” стає пріоритетним, можна сказати, “флагманським”. Як каже Андрій Баховський: “Ми володіємо досвідом в реалізації та упровадженні багатьох програм, проте це перший такий великий системний проект, до якого ми готувалися тривалий час. Тому ставимося до нього з великою відповідальністю, що дає нам переконання в його успішній реалізації”.
Справді, ознайомившись з проектом “Здоров’я майбутнього”, переймаєшся вірою, що за умови налагодження співпраці між фондами, громадськими організаціями та державою наше суспільство, передусім вихованці дитбудинків та сиротинців, успішно й комфортно здолають бар’єр деінституалізації. І невдовзі серед них знайдуться справжні лідери, які змінять Україну на краще”.