Життя повне несподіванок – приємних і неприємних. Сьогодні людина здорова, а завтра їй можуть поставити страшний діагноз. 

Про таку хворобу, як рак молочної залози, 40-річна львів’янка Христина Мельник, звичайно, знала, але, як і більшість жінок, сподівалася, що її ця біда омине. Проте страшна недуга проявилася несподівано і дала зрозуміти, що за життя треба боротися всіма можливими способами.

Христині Мельник, яка є хорошою дружиною, люблячою мамою двох маленьких дітей, талановитою вчителькою англійської мови і переможницею міської програми “Успішний педагог”, діагноз рак молочної залози  поставили понад півроку тому.

Як розповіла “Львівській Пошті” жінка, проблему вона виявила сама. “В грудні минулого року мене почала боліти молочна залоза. Спочатку думала, що, може, застудила якийсь нерв. Зі злегка ниючим болем ходила тиждень-два. Дізнавшись про це, сестра наполягла на тому, щоб я спочатку сама ретельно оглянула груди, а потім пішла на УЗД чи мамографію, – каже Христина. – І знаєте, я таки намацала гульку. Після цього відразу ж зробила мамографію. Діагноз – рак молочної залози першої стадії. Метастазів немає, але виявилося, що в мене не одне, а відразу кілька новоутворень. Потрібна була операція з видалення пухлини”.

Наприкінці січня жінці зробили мастоктомію. Після цього призначили курс із шести хіміотерапій. “Спочатку в мене був шок, бо ніколи не могла подумати, що зі мною може трапитися така біда. Щороку проходила медичні огляди, здавалося, пильнувала себе, аж тут… хвороба, видалення молочної залози, хіміотерапія, – веде далі Христина Мельник. – Лише потужна підтримка чоловіка, родичів, друзів, колег і навіть незнайомих людей додавали мені сил усе це переосмислити і почати боротьбу за життя”.

А жінка має для кого жити – коханий чоловік і двійко маленьких діток: донечка, якій немає ще й трьох років, і син, якому лише п’ять. Сили боротися за життя додає й улюблена робота. Христина працює вчителем англійської мови у львівській “Школі радості”. Каже, що відчуває підтримку і від педколективу, і від своїх учнів, і від їхніх батьків.

Та щоб видужати і повернутися до повноцінного життя, їй потрібно пройти дороговартісне лікування – вводити швейцарський препарат герцептин. Він потрібен, аби не допустити поширення метастазів у організмі.

Два курси жінка вже пройшла. Однак лікування складається з 18 курсів, які потрібно проводити що три тижні. Вартість одного курсу – 40-45 тисяч гривень. Загальна вартість лікування – 800 тисяч гривень!

“Уколи, які мені потрібно вводити кожні три тижні, – це хіміотерапія. І якщо після попереднього курсу із шести “хімій” я почувалася вкрай погано, то після цих двох уколів мені стало набагато краще. За другий укол, який мені вже зробили, заплатила 40 тисяч 250 гривень. Приблизно таку ж суму доведеться платити регулярно. Це для мене шалені гроші…” – бідкається Христина.

Жінка дуже сподівається, що в державі підуть зміни на краще і що потрібні ліки з’являться у лікарні. “Як мені розповіли, останній раз герцептин був у наявності в лікарні п’ять років тому. Зараз мусимо збирати гроші на нього самі. Відчуваю велику підтримку родичів, колег, на багато чому економимо, – пояснює вона. – Дуже переживають за мене мої дітки, хоч вони ще малі і багато чого не розуміють. Наприклад, донечка знає, що в мами є ранка, вона мусить приймати ліки і часто ходити в лікарню на уколи. А коли маленька просить щось їй купити, старший син каже: “Мама тобі того не купить, поки не вилікується. Їй треба багато грошей”.

Покидати роботу Христина Мельник не має наміру – і далі вчителюватиме, адже на неї у школі чекає дружній учительський та учнівський колектив.

Сім’я великих статків не має, тож просить небайдужих допомогти їй фінансово! Адже Христина так хоче жити заради двох своїх маленьких діток, які ростуть і яким дуже потрібна мама, тому готова боротися за своє життя до кінця!