За даними соціологічних опитувань, більшість українців прагне, аби їхня країна вступила до складу Євросоюзу, рівень життя у державах - членах якого значно перевищує аналогічні показники за межами ЄС. Але для цього спершу слід пройти крізь "чистилище" Ради Європи (РЄ), створеної для "пропаганди принципів парламентської демократії і прав людини, сприяння співпраці й суспільному та економічному розвитку".

Її "хрещеним батьком" був прем'єр Великої Британії Вінстон Черчілль, який пропонував у 1944-му: "Європейська сім'я націй може діяти одностайно під керівництвом Ради Європи". Але статут цієї організації після поділу нашого континенту на соціалістичний та капіталістичний табори підписали 5 травня 1949 року лише представники Бельгії, Великої Британії, Данії, Ірландії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Франції та Швеції. Решта європейських держав "підтягнулася" пізніше, аби також досягти завдяки РЄ якомога вищого рівня цивілізованості, демократичності й прав людини, котрі й допомогли державам - засновникам РЄ спромогтися на створення ЄС.

Саме РЄ була каталізатором цього процесу, бо держави - члени ЄС передусім у рамках її структур узгоджували свої законодавства. Коли ж у РЄ вступили й колишні соцдержави, то вона перетворилася на, зі слів екс-глави Чехії Вацлава Гавела, "політичний, законодавчий та ідеологічний центр Європи".

Сама ж РЄ має декілька "поверхів". Виконавчий орган РЄ - Кабінет міністрів Ради Європи, до складу якого двічі на рік скликають глав МЗС держав - членів РЄ або їхніх заступників, аби розробити програму діяльності РЄ, затвердити її бюджет і приймати рішення щодо тих чи інших рекомендацій дорадчого та консультатичного органів РЄ - відповідно, Парламентської Асамблеї РЄ (ПАРЄ) і Конгресу місцевих і регіональних органів влади Європи, а також конференцій галузевих міністрів держав - членів РЄ. До складу, своєю чергою, ПАРЄ чотири рази на рік скликають 281 представника та 281 його заступника від національних парламентів держав - членів РЄ.

Причому національні делегації повині відзеркалювати співвідношення політичних сил у своїх парламентах. По 281 представнику та стільки ж заступників входять і до складу Конгресу місцевих і регіональних органів влади Європи, поділеному на палати делегацій від національних місцевих і регіональних органів. Його мета - допомогти новим демократіям у налагодженні місцевого й регіонального управління.

Обслуговують усі три органи РЄ 1200 співробітників її Міжнародного секретаріату, очолюваного генсеком РЄ, обраним терміном на п'ять років на її Парламентській Асамблеї. А укладені в рамках РЄ 155 Європейських конвенцій замінили державам - членам РЄ понад 75 тисяч двосторонніх угод між ними.