Небанківські фінансові установи готові позиватися із приводу повернення своїх банківських депозитів

Квітень і справді виявився напрочуд насиченим подіями у сфері обігу коштів. Прозвучали навіть заяви ультимативного характеру. Не встигла наприкінці місяця Асоціація банків України оприлюднити  дані про не надто втішний стан з підсумками діяльності комерційних фінустанов у першому кварталі, як буквально того ж дня  з'явилася інформація, що Держкомпослуг висуває фінансові претензії до НБУ. Мовляв, якщо протягом тижня фінансовий регулятор не зреагує на вимоги небанків­ських компаній про повернення коштів із депозитних рахунків, вони масово позиватимуться до банків.

Віктор Суслов, голова Держ­фінпослуг, повідомив, що юристи вивчають можливість подання судового позову на Нацбанк України, оскільки вже неодноразово зверталися до НБУ із проханнями вирішити проблеми із замороженими депозитами, а також підтримати ринок кредитних спілок.

Нацбанк, своєю чергою, не реагує на ці вимоги. Поза тим, перелік банків, які не квапляться повертати гроші із депозитних рахунків установам небанківського сектору, постійно зростає. Ба більше, затримує гроші на поточних рахунках. З таких приводів обурюються ще й працівники страхових компаній.

Незадоволені і кредитні спіл­ки. Як стверджує керівництво деяких з них, уже є випадки, коли перераховані КС через банки кошти не надходять навіть на рахунки Пенсійного фонду. А низка очільників пенсійних та інвестиційних фондів звернулася до прокуратури із претензіями на дії певних тимчасових адміністраторів банків, і проти останніх порушено кримінальні справи.

Ми, звісно, не будемо квапитися на захист знедолених кредитних спілок. Тим паче, що останнім часом проти деяких КС, за даними правоохорон­ців, порушено близько 500 кримінальних справ. Але з 1 травня НБУ скасував постанову про заборону видачі коштів із депозитних рахунків, за винятком фінустанов, де запроваджено тимчасове державне адміністрування. А таких банків наразі лише 11. Їх кількість зростає, але ж не щодня. Отже, ситуація й справді виглядає дещо дивною.

Хоча наміри намірами, але поки небанківські фінструктури прагнуть позиватися не стільки із вимогами повернення депозитів, скільки з бажанням визнати банки, що їх не повертають, банкрутами. За відповідною статтею - невиконання зобов'язань перед кредиторами-вкладниками.

Навряд чи варто очікувати чогось путнього від грядущої (наразі, радше, інформаційної) війни на фінансових ринках країни. Зважмо, що навіть коли ЗМІ надрукують повідомлення про визнання якогось банку банкрутом, він, однак, не зможе повернути кошти. Тим паче, що процедура банкрутства так званих системних банків не така же й проста. Та й гроші для повернення вкладникам треба ще знайти. Тобто ми стаємо свідками нового перерозподілу на ринку фінансових послуг. За останніми даними про гроші у проблемних банках, то сума наразі не перевищує 12% від загальної. Хоча тим, чиї гроші у них зберігають, від того навряд чи легше.