Уже кілька тижнів поспіль у Пакистані тривають запеклі сутички між армією та представниками місцевого осередку руху "Талібан". Причому бо­йо­ві дії розгортаються не тради­ційно на афгансько-пакистанському кордоні, а просуваються щоразу далі вглиб країни.

Наголосимо, що донедавна армія боролася з талібами в основному на території так званої Зони племен біля кордону з Афганістаном. У лютому 2009 року пакистанська влада була вимушена піти на поступки бойовикам, які досить довгий час контролювали долину ріки Сват та однойменний адміністративний район, пообі­цявши ввести там шаріат в обмін на закінчення бойових дій. Таліби погодились на перемир'я, вимагаючи у президента Пакистану Асіфа Алі Зардарі прийняття відповідного закону. Але, як з'ясувалось, ісламісти не планували задовольнитись виконанням лише релігійних вимог - отримавши своє, вони спробували взяти повний контроль ще й над су­сід­німи адміністративними районами. Отож, армії довелось знову застосувати силу.

Зазначимо, що значне посилення активності радикальних ісламістів почалося після від­ставки президента Пакистану Первеза Мушаррафа у серпні минулого року. Новим главою держави став Асіф Алі Зардарі, який відразу почав виступати проти завдання силами міжнародної коаліції ракетних ударів по прикордонних районах Пакистану, де знайшли притулок сотні афганських талібів. Поміркована позиція нового керівництва дозволила ісламістам розширити свій вплив і на інші райони. Така політика Зардарі викликала гостру критику Вашингтона, тим паче, що адміністрація Барака Обами оголосила війну з терористами в Афганістані та Пакистані одним зі своїх зов­нішньополітичних пріоритетів. Одним із вимог Вашингтона до Ісламабада є розсекречення місць зберігання ядерних боєприпасів. Однак пакистанці не поспішають цього робити, цілком обґрунтовано вважаючи, що США можуть знищити ядерні арсенали, якщо виникне реальна загроза їх попадання у руки екстремістів.

Стурбована такою толерант­ністю Зардарі до ісламістів й сусідня Індія, відносини з якою Пакистану затьмарені давньою територіальною суперечкою через Кашмір. Напруження посилюється ще й через те, що обидві країни володіють ядерною зброєю. З обережністю ста­виться до Пакистану й Ро­сійська Федерація. В середині квітня російське МЗС видало попередження, яке закликає громадян РФ утриматись від поїздок у Пакистан через під­вищену загрозу тероризму у цій країні.

Незалежні ж експерти ствер­джують, що за слабкого центрального керівництва існує реальна загроза розпаду країни. Крім талібів, у Пакистані є ще багато сепаратистських сил: шиїтські меншини, які вважають себе дискримінованими сунітською більшістю; белуджі, які теж не проти створити свою національну державу на заселених ними частинах Ірану, Пакистану та Афганістану; каш­мірські сепаратисти, які були створені пакистанськими спецслужбами для протистояння Індії, але швидко вийшли з-під контролю; інші численні ре­лігійні рухи, які за допомогою терору відстоюють своє бачення ісламу.

Довідка

"Пакистанський Талібан" (Tehrik-e-Taleban Pakistan) - одна із воєнізованих структур афганського "Талібану". Почав формуватися 2002 року, коли пакистанська армія розпочала бойові дії в Зоні племен проти іноземних бойовиків, які нападали на війська НАТО на території сусіднього Афганістану. Це викликало опір лідерів кланів і місцевого населення.

Лідери:

Бейтулла Мегсуд, 35 років, не здобув систематичної шкільної освіти, але відвідував медресе. Був у Афганістані, де допомагав установлювати закони шаріату. За деякими оцінками, має 20 000 бійців. У квітні 2009 року пообіцяв провести низку терактів у Вашингтоні, зокрема напад на Білий дім.

Маулаві Назір, 34 роки, належить до племені Какахель, що займає території по обидва боки пакистансько-афганського кордону. В лютому 2009-го вступив до Об'єднаної ради моджагедів для опору військам НАТО.

Гавіз Гюль Багадур, 48 років, глава талібів у Північному Вазірістані.

Маулана Файзулла (псевдо Радіо Мулла), вік невідомий, лідер "Пакистанського Талібану" в провінції Сват. У жовтні 2007-го за підтримки 4,5 тисячі бойовиків встановив свій уряд у 60 селах у Сваті, запровадивши там шаріатські суди. Має нелегальну FM-радіостанцію, за допомогою якої транслює свої проповіді антизахідного характеру.

Факір Могаммед, 39 років, лідер "Талібану" в провінції Баджар. Навчався в медресе в Маулані Суфі Могаммеда, засновника руху за встановлення ісламських законів. Наприкінці 2001-го його захопили в Афганістані й тримали у в'язниці на півдні Пакистану, звідки він утік. Підтримує тісні зв'язки з Айманом аль-Завагірі, другою людиною в "Аль-Каїді".