Тадеуш Помянек, ректор Університету інформаційних технологій у Жешуві, професор, про освітні пропозиції для українців, нову кар'єру і європейські перспективи

Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві виходить на український освітній ринок і насамперед львівський.  Точної дати відкриття львівської філії адміністрація університету ще не називає, але  пошук українських партнерів активізувався.

На користь такого українсько-польського партнерства в освітній сфері є, зокрема, пропозиція "подвійного" диплома - національного і міжнародного. Наявність останнього, за результатами польських соціологічних досліджень, стає найважливішим аргументом для іноземного інвестора і відкриває дороги його власникові в найперспективніші "офіси" Західної Європи та Америки.

Про особливості майбутніх освітніх українсько-польських проектів наша розмова з ректором Жешувського університету Тадеушем Помянеком.

- Чим цікавий ваш навчальний заклад для українців? Скіль­ки наших студентів там навчається?

- Наш університет є найбільшим непублічним закладом Польщі (принципова різниця від приватного в тому, що всі свої прибутки  заклад може  використати тільки для реінвестиції в освіту - "Пошта"). Тут навчається 16 тисяч студентів, і найбільше українців - понад 500 осіб. Центр університету - в  Жешуві, а філії - у Кракові та Замостю. Поза тим навчаємо і англійською мовою, бо маємо понад 200 осіб з кіль­кох країн.

Українським студентам наш заклад цікавий власне можливістю набуття досвіду і знань у сфері інформаційних технологій і менеджменту, а також підтвердження цього дипломом міжнародного зразка у сфері інформаційних технологій. Для  іноземних роботодавців це  адекватний показник кваліфікації та компетенції молодого спеціаліста.

Українці найбільше зацікавлені у стаціонарних студіях за напрямками міжнародного бізнесу, інформаційних технологій та туризму. Набір відбувається за результатами тестування (аналогічного ЗНО в Україні - "Пошта"). Проте укра­їнських студентів ми відбираємо за балами диплома про загальну середню освіту. Якщо молода особа претендує на отримання стипендії, то може скласти наш внутрішній іспит, і якщо його результат буде вдалим, ми запропонуємо їй стипендію. 

- Що вирізняє вас серед інших польських ВНЗ?

- Найперше, використання засобів інформаційних технологій під час вивчення  усіх предметів, а також під час здійснення управління університетом. Загалом, запроваджена нами система управління функціонує сьогодні у 50 університетах Польщі. Крім того, дуже важливо, що потужні світові фірми, такі як "Micro­soft", до прикладу,  мають в уні­верситеті свої лабораторії і центри.

- На яких фінансових умовах навчаються українські студенти? Чи отримують вони стипендію?

- Плата за рік навчання становить 1000 євро, причому прив'язка є не до курсу євро, а тільки до співвідношення між злотим і гривнею. Але 25 відсотків українських студентів, які мають відповідний бал, отримують стипендію від 40 до 100 відсотків вартості сво­го навчання. Протягом останніх років ми намагалися через переговори з українською владою створити спеціальний стипендіальний фонд саме для студентів з України. Проте наші потуги були марними. Але для українців ми створили такий фонд у Польщі. 

- Що саме Ви пропонуєте, входячи в український освітній простір? За якою моделлю плануєте навчати наших студентів?

- Ми вважаємо, що можемо запропонувати багато нового. До прикладу, систему подвійного диплома або варіант отримання диплома бакалавра в Україні, а магістра - у Польщі. Вже від вересня цього року ми запроваджуємо distance lear­ning - систему, за якою можна навчати групу студентів, розкинуту по всій країні.

- Чому Ви починаєте це саме зараз?

- Ми передбачаємо, що незабаром розпочнуться з боку ЄС фінансові гранти для України. Знаємо, що восени розпочнуться перші конкурси на їх отримання. Тому спільно з нашими українськими партнерами хочемо складати такі аплікації на різноманітні освітні моделі і програми. Зауважу, що наш університет реалізує щороку європейських грантів на кількадесят мільйонів  злотих.

- Мені доводилося неодноразово чути в середовищі і польської, і української інтелі­генції думку про те, що, об'­єд­навшись інтелектуально, поляки й українці можуть створити якісний блок для відстоювання і захисту власних інтересів у Європейському Союзі. На Вашу думку, є в цьому реальний сенс?

- Зрозуміло, що так! Адже разом поляки та українці становлять стомільйонну спільноту. Це найбільший ринок у Європі, і якщо ми домовимося між собою, то станемо найпотужнішим регіоном Європи. Зауважте, що як польської, так і української діаспори дуже багато у світі, тобто скрізь ми маємо зв'язки для розв'язання і реалізації своїх задумів та проектів.

Те, що в Україні немає жодного польського ВНЗ, як і в Польщі - жодного українського, - зовсім не виправданий  факт. Адже ми не зацікавлені у створенні конкуренції укра­їнським ВНЗ, а лише у  взаємному доповненні одні одних. Ми живемо у  глобальному сві­ті, тому хочемо пізнавати різні форми культури, і один одного.

- Чи є вже у Львові якісь центри попередньої підготовки для навчання у вашому університеті?

- Так, уже сьогодні львів'яни  можуть ходити на курси вивчення польської мови, причому безплатно. Координацією наших програм займається також освітньо-навчальний центр "Єврошанс". 

- Чи володієте Ви інформацією про подальшу долю укра­їнських випускників після за­кінчення Вашого закладу?

- У червні цього року будемо мати лише перший випуск українських спеціалістів. Але попередньо нам відомо, що дехто з українців планує  працевлаштуватися на Заході, частина ж повернеться в Україну. Нещодавно американські інвестори попросили у мене список українських студентів, щоб декому вже запропонувати роботу.  Польські фірми, які хочуть увійти на український ринок, пропонують численні програми практик і стажувань, щоб ще під час навчання підготувати українську молодь до спільної роботи. 

- Чим відрізняється укра­їнський студент від польського? Може, Ви зауважили якісь особливі моменти?

- Ваша молодь дуже амбітна і вольова. Українські студенти дуже стараються у навчанні, більше дбають про високі показники. Я з гордістю спостерігаю за ними, коли вони готують Дні української культури. Відчувається, як багато таланту і внутрішнього потенціалу у вас. Польська молодь, як на мене, в цьому сенсі спокійніша і стриманіша.