– Вважаю, що час вже давно настав, і не тільки 25 грудня зробити святковим, а взагалі синхронізувати церковний календар з астрономічним, адже справді йдеться про відставання першого в певних візантійських церквах. Абсолютно неправомірно називати цю дату “польським” чи “католицьким” Різдвом. Більшість православних церков також святкує 25 грудня, як і всі свята церковного року за новоюліанським календарем, який був прийнятий у 20-х роках минулого століття. Лише Російська церква і її сателіти не можуть відійти від старого стилю і вирішити це питання. У візантійській імперії на той час, коли приймалася дата Різдва, зимове сонцестояння припадало на 25 грудня, адже вже тоді чинний календар “відставав” від астрономічного. Поширена думка, що заміщалося якесь поганське свято, не має під собою історичної основи. Просто пробували синхронізувати християнські свята з астрономічними циклами, адже справжньої дати народження Христа ми не знаємо, в Євангеліях не записано. Мотивувати, що в нас така традиція, що ми такі самобутні не варто. Це, на мою думку, якраз свідчить про брак осмислення традиції. Люди зберігають звичай, але не запитують себе, чому ми святкуємо в такий спосіб, яке це має значення. Нема в нас традиції святкувати 7 січня, бо навіть всі літургійні книжки пишуть, що Різдво – 25 грудня. За півтори тисячі років дата вже посунулася на 13 днів. У нашій церкві за кордоном вже дають можливість парохії визначитися: як проголосує більшість, такий календар і вживають. Але цьому має передувати просвітницька робота – священики мали би взяти на себе відповідальність і пояснювати людям, що є зсув, астрономічна помилка, що ніяких догматичних підстав для святкування 7 січня нема. І коли люди будуть готові, переходити на новий календар. Але я переконаний, що значна частина вірних вже готова синхронізувати церковний календар з астрономічним. Проблема більше в провідниках церкви, аніж у вірних. Пересторог, що буде новий поділ, не варто боятися, адже у нас і так немає єдності, маємо в Україні три православні конфесії і греко-католиків, хоч живемо за старим календарем. Єдність від календаря не залежить! Єдність в тому, аби ми пізнавали правду і слідували за Христом, а не в тому, в який день ми святкуємо Різдво. З огляду комерції, як на мене, окреме святкування створює додаткові труднощі для бізнесу, особливо в нашому регіоні, де багато підприємців мають західних партнерів. І коли святкові дні не збігаються, це ускладнює діяльність. Сумніваюся також, що на 7 січня до нас приїдуть маси туристів з-за кордону, бо в них вже робочі дні.

– Насправді вже давно потрібно 25 грудня зробити вихідним в Україні. Особливо це актуально в західному регіоні, оскільки тут справді багато родин, які святкують і католицьке чи протестантське Різдво, і православне. На щастя, багато роботодавців це розуміють, тож 24 грудня відпускають своїх працівників раніше, а 25-го – дозволяють не приходити. Тобто абсолютно толерантно і з розумінням ставляться до того, що люди святкують Різдво в інший день. До речі, на Закарпатті розпорядженням голови облдержадміністрації уже два роки поспіль 25 грудня оголошують вихідним днем, бо там багато вірян католицької і протестантських церков. Тобто там таке вже практикують, і якщо це зроблять у масштабах держави, то це не буде зазіханням на давні українські традиції. Таким чином держава створить належні умови для тих українців, які святкують Різдво 25 грудня. У суспільстві поки що немає єдиної думки – святкувати Різдво 25-го грудня чи 7 січня. Вважаю, що насамперед це питання мають вирішити церкви. Якщо греко-католицька церква вирішить, що перейти на григоріанський календар – правильно, то, думаю, віряни цієї церкви зрозуміють аргументи. Дискусія справді важка, вона може тривати довго, і жоден закон її не вирішить. До слова, в моїй родині Різдво святкують двічі – 25 грудня і 7 січня.

– Незалежно від конфесії, календаря, чи є в родині поляки, чи ні, багато львів’ян святкує Різдво двічі на рік – 25 грудня та 7 січня. Звісно, в грудні святкуємо не так гучно, як у січні. Тож зробити цей день вихідним – чудова ідея. Адже на Західній Україні проживає чимало поляків, угорців, а на сході – протестантів. Тобто зробити цей день вихідним буде подарунком для всіх українців. Львів’яни дуже шанують польське Різдво, так само, як і поляки цінують наші традиції. Один старий львів’янин мені якось розповів дуже цікаву річ. Колись на Водохреща біля Адоніса на пл. Ринок святили воду. І поляки теж туди приходили освячувати воду з українцями, хоч насправді у них немає такої традиції. Тобто це приклад перехресних традицій між поляками та українцями. Сьогодні більш глобальне питання переходу на григоріанський календар. Різниця між юліанським та григоріанським календарем становить 13 днів. Вона створена папою Григорієм XIII у 1582 році, і постійно зсувається. Тобто в кінці ХVI століття вона становила 10 днів, а до кінця цього століття буде вже 14 днів. Насправді це було більше політичне рішення, яке лише створило труднощі суспільству – поділ на два календарі. До речі, львів’яни свого часу страждали через ці календарі. Під час польської колонізації, починаючи з XVI століття до XX, жителі Львова відстоювали юліанський календар, незважаючи на гоніння, тиск, погрози. Сьогодні ж суспільство дискутує на це питання. Є люди, які вважають, що потрібно бути ближчими до Європи, і перейти на григоріанський календар. Є й такі, що не хочуть відходити від традицій. З цієї дискусії випливає ще одна – чому Новий рік святкуємо першого січня? Хоч за юліанським календарем Новий рік випадає 14-го січня, який українці також святкують, проте не так гучно. Тобто виходить, що в святкуванні Різдва ми притримуємось юліанського календаря, а у святкуванні Нового року перейшли на григоріанський. Тобто європейський Новий рік для нас важливіший, ніж наш календарний – святого Василя. Це приклад того, що свято легко перейшло на григоріанський календар. І сьогодні люди навіть не задумуються, чому Новий рік першого січня гучніше відмічаємо, ніж святого Василя.