Усі діти різні і починають приділяти увагу ознакам своєї статевої приналежності в різний період життя. Одні малюки роблять це, ще не досягнувши двох років, інші – в три, ще інші – в сім років. Але що робити, якщо ця цікавість стає надмірною, та як не допустити розбещеності?

Мама восьмирічного Ігоря збентежена. Нещодавно його десятирічна подружка запросила побавитися у дворі, але замість гри у хованки запропонувала пограти в сім’ю. Дівчинка захотіла, аби діти не лише імітували спільні обіди, а й статеві стосунки – починаючи від обіймів та поцілунків і закінчуючи ляганням на імітоване ліжко. Мама розповідає, що сину це не дуже сподобалося, ба більше – навіть налякало, тому він їй відразу ж про все розказав.

“Як пояснити Ігореві, чому дівчинка чіпляється до нього і просить поцілувати, я не знала, – каже Наталя. – Можливо, вона так бавилася, а можливо, імітувала чиюсь поведінку, яку десь підгледіла, – вдома чи по телевізору. Синові ж я просто сказала, що в його подруги це така гра, але він не зобов’язаний в ній брати участь”.

Стурбована поведінкою шестирічного сина і Оксана. Каже, що її хлопчик завжди пристрасно розглядає всі ляльки молодшої сестри, роздягає їх та ставить відверті запитання.

“Син може запитати, чому в ляльки такі великі груди, цілує їх і каже, що то його наречена, – розповідає Оксана. – Спочатку я не надавала цьому якогось значення, але після того, як вихователька в садку сказала, що він підглядає у туалеті за дівчатками, стала непокоїтися. Звісно, ми з чоловіком поговорили зі сином і сказали, що так робити не можна, але не знаю, чи тепер його поведінка зміниться. Сподіваюся, що так”.

Зі слів дитячого психолога Марії Гавірко, якщо діти починають цікавитися своїми частинами тіла, це цілком нормально. Питання про те, звідки ці частини тіла взялися у них чи у їхніх братів, сестер або друзів, теж природні. Часто, надивившись телевізора чи усвідомивши, що мама – “дівчинка”, а тато – “хлопчик”, діти починають бавитися в сім’ю, імітуючи не лише спільні обіди і перегляд телевізійних програм, а й статеві стосунки, хоча часто і не вкладають в це ніякого сексуального змісту. Для них це тільки гра в сім’ю, не більше (звісно, якщо сцени не є відвертими або діти вже не такі малі). Але дорослі, помітивши такі сексуальні ігри, відразу ж намагаються їх припинити, соромлячи і висміюючи дітей. І це не зовсім правильно, адже для дитини така реакція може бути цілком незрозумілою, бо “сексуальні” ігри не викликають у неї статевого збудження.

Пристрасно і з цікавістю малі діти можуть розглядати й себе, а інколи навіть мастурбувати. Це, зі слів Марії Гавірко, досить часто роблять малюки в дитячому садку, особливо коли довго не можуть заснути або сумують за батьками. Перше, що повинна зробити вихователька, це підійти до дитини, погладити її по голові, дати в руку іграшку, але в жодному разі не кричати і не принижувати.

“Мастурбація у ранньому віці не завдає якоїсь шкоди. Раджу просто зберігати спокій та спробувати перефокусувати увагу дитини. Бо коли в наших очах буде огида і страх, то в дитини виникне враження, що з нею щось не так, і вона може замкнутися або ж, навпаки, якщо накричати, то ця заборона може лише підвищити інтерес до “забороненого плоду”, – зазначає співрозмовниця “Львівської Пошти”. – Якщо ж мастурбація надмірна, тобто по кілька разів на день, тоді знадобиться консультація психолога, який допоможе знайти причину та усунути її”.

Батьки повинні усвідомити, що основним джерелом інформації щодо будови тіла та інтимних запитань повинні бути лише вони, а не сусідська дитина чи інші ненадійні джерела! Зі слів психолога, важливо, аби під час розмови з дитиною про частини тіла вона не відчувала ані сорому, ані збентеження. Звісно, давати інформацію варто в міру необхідності та відповідно до віку. Допомогти розповісти дитині про те, в чому полягає різниця між хлопчиками та дівчатками, може відповідна дитяча література.

“Якщо раптом батьки зауважують, що їхня дитина вивчає свої статеві органи, не варто панікувати і намагатися відразу ж запобігти таку сексуальну цікавість. Це нормальна фаза статевого розвитку дитини! – наголошує Марія Гавірко. – В такій ситуації просто треба нагадати дитині, що бачити її частини тіла мають право лише батьки, лікар чи вона сама, але не сторонні люди. Потрібно попередити дитину про те, що якщо хтось спробує доторкнутися до неї чи почне чіплятися, вона повинна голосно протестувати, тікати і обов’язково щонайшвидше розповісти про це батькам”.

А ще, на пораду психолога, аби дитина правильно і нормально сексуально розвивалася, батькам варто стежити за власною поведінкою вдома (не ходити голяка, не говорити про інтимні речі вголос), а також не вмикати фільмів, які містять відверті сцени.