Як одинока мати допомогу оформляла…
“Пошта” дізнавалася, чи важко в умовах сьогодення жити одиноким матерям, на які допомоги вони можуть розраховувати, а головне, чи всі одиначки можуть на них претендувати
Суспільна норма – це класичний трикутник: батько-мати-дитина. Та часто трапляється так, що через певні обставини жінці так і не вдається зустріти гідного чоловіка, з яким вона готова одружитися. Та все ж жінка готова народити “для себе” і, як би їй не було важко, сама виховувати малюка.
За неофіційними даними, в Україні кожна четверта дитина виховується у неповній сім’ї. Зокрема, все частіше можна зустріти жінок, які народжують дитину без чоловіка.
Як діяти сучасній матері, яка виховує дитину сама, без чоловіка, в умовах, коли розраховувати можна лише на свої сили? На які допомоги можуть розраховувати одинокі матері? Чому їм так важко “вибити” гарантовану матеріальну допомогу? Хто і що гальмує процес її отримання, а головне, де шукати вихід, якщо допомогу так і не призначили, дізнавалася “Пошта”.
Ні онлайн, ні особисто
Львівські матусі скаржаться – аби оформити допомогу в місцевих органах соцзахисту, їм доводиться не лише стояти в довгих чергах, а й по кілька разів туди повертатися. Мовляв, то одну довідку треба донести, то іншу. Винні у всьому, на їх думку, самі інспектори, які не відразу вказують, який саме пакет документів потрібно підготувати.
Нещодавно мережу інтернет сколихнув черговий пост матері-одиначки, про “бюрократію Мінсоцполітики і дебілізм”. Також і для “Львівської Пошти” одинока мати Тетяна розповіла, скільки разів їй, з тримісячною дитиною на руках, довелося ходити в управління соцзахисту, аби оформити разову допомогу при народженні дитини і допомогу одинокій мамі.
Почалося усе з того, що жінка хотіла усе зробити онлайн. “Начиталася розрекламованого сайту Мінсоцполітики, що тепер можна усе зробити через інтернет. Але, щоб оформити допомогу, для початку треба мати електронний підпис і ключ. Як не дивно, він в мене був. Думала, що це буде справа п’яти хвилин. Швидко заповнила… і на блоці “код і паспортні дані батька” ми і зупинилися. Виявляється, електронна подача не передбачає варіанту коли тата немає. Вирішила подзвонити на гарячу лінію. Мене уважно вислухали і з відвертим здивуванням, мовляв, ми самі не в курсі і нічим допомогти не можемо, звинуватили у всьому систему і скинули номер телефону розробника, відразу ж зазначивши, що це буде важко, бо й самі додзвонитися не можуть”, – йдеться у повідомленні.
Принести то, не знаю що…
Після кількох днів безрезультатного надзвонювання, жінка вирішила сходити в управління соцзахисту особисто. “З дитиною на руках почала дізнаватися, які потрібно зібрати документи. Для початку мала написати заяву, принести копію свідоцтва, витяг з реєстру про народження дитини, довідку про прописку і довідку про доходи. За тиждень усе принесла. Виявилося, ще треба донести довідку з соцстраху за місцем прописки, що там не отримала допомоги, бо єдиної бази в них немає… За кілька днів привезла і її. Але тут виявилося, що потрібна ще й декларація. Коли зазначила, що вона в мене вже заповнена, але в мережі, обурено відповіли, що електронна не підходить, потрібна паперова на їхньому бланку. Коли почала її заповнювати, то виявилася куркулькою, бо маю дачу, машину і земельний пай від бабусі. До того ж, недостатньо просто вписати майно в декларацію. Треба ще й підтвердити його наявність копіями документів на право власності…”, – веде далі жінка й уточняє, що оскільки вона прописана не у Львові, чимало документів їй передавав хворий батько потягом. Відтак, вона щоразу була змушена з дитиною на руках їздити на вокзал.
Найбільше, зі слів жінки, її розізлило те, що працівники соцзахисту по сім разів відсилали її по різні довідки. “Наступного разу підвів мене земельний пай. Він знаходиться в оренді приблизно за шість тисяч гривень в рік. Відповідно потрібна довідка про доходи. Привізши її, виявилося, що ще це все маю довести і принести копію договору оренди… Словом, тут мене вже перемкнуло. Невже не можна відразу сказати повний перелік документів? Мені довго розказували, що я сама мала знати що треба. Але як виявилося, половина з того, що я принесла, регламентується внутрішніми інструкціями, про які ніхто з нас, простих смертних, навіть не здогадується. Вже заради принципу я привезла копію договору. Але допомоги як одинокій мамі мені не призначили. Бо допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Тут теж вийшов колапс бо мінімальну зарплату підняли, а прожитковий мінімум – ні. Словом, куркулька я, до кінця жовтня нам нічого не світить, і на наступні шість місяців теж на неї можна не розраховувати (в цей період потрапить декретний лікарняний – шалені доходи). Чи врятували б нас ті 1400 гривень? Звісно, що ні. Для чого я тим бавилася? Бо мала час і натхнення. Що з того висновок – все для людей...”, – наостанок зазначила вона.
P.S. На момент написання статті “Пошта” дізналася, що жінці таки призначили допомогу як одинокій матері. Вона становить 53 гривні і 69 копійок на місяць!
“На жаль, для одиноких матерів, які працюють, умови призначення допомоги погіршилися”
 |
| фото: Олександр Мазуренко |
– Не секрет, що в Україні збільшується кількість неповних сімей, зокрема, де мама виховує дитину сама, чи багато у Львові матерів-одиначок?
– Станом на 1 липня у Львові із заявою про надання допомоги одиноким матерям звернулося 2 839 осіб. Допомогу отримують 2 540 осіб. А кількість дітей, на яких одержують допомогу, складає 3 094 осіб.
– На які види допомог від держави може розраховувати матір-одиначка?
– Така мати може розраховувати на види допомог, передбачені “Законом про державну допомогу сім’ям з дітьми”. А це від народження дитини і до моменту, коли їй виповниться 18 років (якщо вони навчаються за денною формою навчання у вишах та профтехучилищах), а також одноразова допомога при народженні, при вагітності та пологах. Якщо одинока мати працює і має невеликі доходи, то їй також передбачена допомога, як малозабезпеченій сім’ї.
Варто зазначити, що не кожна мати, яка сама виховує дитину, може бути одинокою. Зокрема, одинока мати – це жінка, в якої при народженні дитини в свідоцтві відсутній запис про батька дитини або дані про батька внесені зі слів матері.
– Який пакет документів потрібно зібрати одинокій матері для оформлення відповідної допомоги?
– Існує наказ №345 Міністерства соціальної політики, де регламентований порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги. Жодних внутрішніх інструкцій працівники соцзахистів не мають.
Насамперед жінці потрібно написати відповідну заяву про призначення допомоги. Принести: витяг з держреєстру актів цивільного стану про реєстрацію дитини; копію свідоцтва про народження дитини; довідку про реєстрацію і місце проживання матері і дитини. У разі, якщо допомога буде призначена за місцем фактичного проживання, тоді потрібен висновок про початкову оцінку потреб дитини і сім’ї. Тобто соціальні працівники мають зробити обстеження умов проживання дитини, написати відповідний висновок і лише тоді допомогу оформлять.
Крім цього, мати повинна подати декларацію про доходи (враховується увесь дохід – зарплата, земельні ділянки більше шести соток тощо). Річ у тім, що віднедавна цю допомогу стали призначати з урахування доходу матері. Якщо раніше допомога призначалася з урахуванням доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то зараз – у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
– То умови призначення допомоги одиноким матерям погіршилися чи все ж покращилися?
– Наприклад, якщо мама сама виховує одну дитину, то при зверненні за допомогою жінка подає декларацію, яку заповнює на підставі довідок про доходи. Береться її дохід за півроку, ділиться на шість і вираховується середньомісячний дохід на одну особу. Отож розмір прожиткового мінімуму мінус ось цей середньомісячний дохід на одну особу – це і є допомога одинокій матері.
Розмір прожиткового мінімуму щорічно затверджується “Законом про державний бюджет”. З травня для дітей до шести років максимальний розмір допомоги становить 1426 грн, від 6 до 18 років – 1777 грн , від 18 до 23 років (якщо навчаються на стаціонарі) – 1684 грн.
Тобто, якщо одинока мати не працює, вона отримуватиме допомогу в розмірі 1426 грн, оскільки середній дохід на одну людину становить нуль. Якщо ж мама працювала, і хоч її зарплата була мінімальною (3200 грн), то допомога їй не вийде (суму поділіть на два і вийде 1600 грн, а це більше за прожитковий мінімум – 1426 грн). Отож, для одиноких матерів, які працюють, умови призначення допомоги значно погіршилися.
– Що порадите робити матусям, можливо й інспекторам соцзахисту, аби подання документів не затягувалося і допомогу призначили якнайшвидше?
– При першій же зустрічі і мама, яка звернулася по допомогу, і інспектор соцзахисту, який веде прийом, повинні бути максимально відвертими. Тобто мама не повинна нічого приховувати і сама розповісти про ту ситуацію, в якій вона опинилася. Наприклад, що вона тут не зареєстрована (що часто з’ясовується за четвертим разом), що вона має додаткових дохід (пай, машину тощо). Також інспектор повинен розповісти про увесь пакет документів, які треба жінці зібрати, з урахуванням її ситуації. Зокрема, якщо є земельна ділянка, то потрібно принести довідку про її наявність.
– Чому так важко українцям оформити допомогу на дітей через інтернет, що так рекламувало Мінсоцполітики? Батьки кажуть, що ця послуга не завжди спрацьовує.
– Найперше це питання до самого Міністерства соціальної політики, який видає програмний продукт і який некоректно працює. Наразі, онлайн можна подати лише заяву на отримання допомоги при народженні дитини: за допомогою електронного цифрового підпису ідентифікується особа, управління соцзахисту отримує про неї повідомлення і призначає допомогу. На інші види допомог це не поширюється.
Щоб не стояти в чергах, можна завчасу зателефонувати у своє відділення і записатися на прийом, або зробити це через інтернет, зокрема через сайт “Львів соціальний”, скориставшись яким, отримаєте повідомлення із вказаним днем і часом прийому.
– Якщо жінці все ж призначили допомогу як одинокій матері, то упродовж якого терміну виплачується ця допомога?
– Допомога виплачується упродовж шести календарних місяців. Її призначають із місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця (по місяць досягнення дитиною 18-річного віку). Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду. Для цього знову необхідно звернутися до управління соцзахисту.
Якщо ж, наприклад, у травні допомога жінці не вийшла, то через кілька місяців їй варто звернутися ще раз. Перерахунок не передбачений, потрібно самій мамі йти і ще раз спробувати.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
