Його народження провістив пророк Ісая, а сам Ісус Христос назвав його найбільшим з-поміж народжених жінкою. Ми ж його називаємо Пророком, Предтечею й Хрестителем Господнім, найбільшим святим після Пресвятої Богородиці. Його ім’я Іван (євр. Johanаn) означає: “Бог – милостивий, прихильний”, “Дар Божий”.

Різдво Івана Хрестителя святкуємо за шість місяців до Різдва Христового, що узгоджується iз євангельським свідченням. З III століття це свято вже широко відзначалося як східними, так і західними християнами. На початку IV століття воно було введенe в християнський календар.

Євангелист Лука розпочинає своє Євангеліє саме з розповіді про чудо, яке Господь дав священику Захарії (з роду Аарона) та Єлизаветі (з роду царя Давида, родичці Пресвятої Богородиці). Вони були вже в похилому віці, але саме їх Бог вибрав на батьків того, хто мав приготувати Ізраїль до приходу Месії.

Бог зберіг його від смерті серед тисяч убитих немовлят у Вифлеємі та околицях. Зростав Іван у дикій пустелі, постом і молитвою готуючись до служіння. Носив грубий одяг, а харчувався диким медом та сараною. А тоді вийшов на проповідь, щоб закликами до покаяння і навернення та хрещенням у водах Йордану приготувати народ до прийняття очікуваного Месії.

Не боявся, викриваючи гріхи і вади, навіть правителя Галилеї Ірода Антипи (сина Ірода Великого), за що був ув’язнений, а згодом страчений.

Свято Різдва Івана Хрестителя – це свято очікування. Маємо вчитися чекати та з вірою приймати Боже чудо для кожного з нас, як чекали Захарія і Єлизавета. Чекати діяльно, як чекав на Месію Іван Хреститель, і, як він, виходити Йому назустріч.