Закон “Про освіту”, без якого системна реформа є неможливою, був прийнятий парламентом у першому читанні майже рік тому, але за нього досі не проголосували як  повідомляє osvitportal.lviv.ua.

Дискусія про Закон тривала понад три роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи.

Щоб донести реформу до всього суспільства, її суть пояснили в концепції “Нова українська школа”.

Шкільна реформа стала одним із ключових пріоритетів Кабінету Міністрів до 2020 року, її підтримала й Національна рада реформ при Президентові України.

В концепції визначили дев’ять основних елементів “Нової української школи” (НУШ), які можна згрупувати в чотири основні блоки: новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей ХХІ століття; новий шкільний учитель, що володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства; сучасна система управління та адміністрування шкіл; нове освітнє середовище.

Новий зміст освіти та нове освітнє середовище – найважливіші компоненти НУШ, над якими працюють вже зараз.

Майже завершена робота над новим стандартом початкової школи. Разом із Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Міносвіти започаткувало проект “Новий освітній простір”, що передбачає докорінну модернізацію шкільного середовища.

Субвенцією цього року передбачені 300 мільйонів гривень на оснащення природничо-математичних кабінетів та 200 мільйонів  на придбання автобусів. Сумарно така ж сума була передбачена на ці цілі минулого року.

Однак все це буде марним без потужного шкільного учителя, який повинен реалізувати новий освітній стандарт, без іншого підходу до управління та фінансування шкіл і створення справжньої профільної старшої школи, тож існує ціла низка компонентів нової школи, яким потрібен Закон.