Попри оптимізм опозиції, на президентській посаді в Словаччині ще п'ять років перебуватиме Іван Ґашпаровіч. Перемога чинного глави держави свідчить про те, що проросійський курс офіційної Братислави таки підтримує більшість населення. І хоча Словаччина не є особливо важливим учасником європейської політики, та все-таки ці вибори були дуже важливими для євроінтеграційних перспектив України.

Є багато причин для того, щоб українці цікавилися розвитком політичної ситуації в Словаччині. Окрім того, що та може допомогти Україні уві­йти до європейських структур та НАТО, дуже актуальною для двох країн є їх енергетична безпека. Труби через Карпати до Словаччини (тоді - Чехословаччини) були радянським "подарунком" за окупацію в 1968 році, й ця спадщина досі робить Україну та Словаччину партнерами.

Водночас старий-новий президент Ґашпаровіч та й уся владна верхівка орієнтуються на Москву. Щоправда, оскільки Словаччина таки є частиною західного світу та мусить дотримуватись його стандартів, словацькі політики змушені бути поміркованими у своїй проросійській орієнтації. Однак враження однозначне: їм справді не подобається Захід, капіталізм, вони з ностальгією згадують кому­ністичні часи та не вбачають нічого поганого в політичному стилі сучасної Росії. Вони начебто не хочуть зауважити, що після розпаду Радянського Союзу між Росією та Словаччиною виникло декілька самостійних держав. Тож від команди Ґашпаровіча Україна навряд чи багато чого дочекається - хіба що звинувачень у крадіжках газу. Водночас ситуація була б іншою в разі перемоги на президентських виборах кандидатки від опозиції Івети Радічової. Вона та її команда 2004 року відкрито підтримували ідеї Майдану та вбачали широкі перспективи у співпраці з Україною. Шкода, що українська політична еліта була і є така зайнята власними суперечками та накопиченням майна, що не змогла використати цей потенціал. Поле для кооперації є широке, крім згаданої енергетики, багато перспектив має регіональна транскордонна співпраця, котра би допомогла бідним словацьким східним областям та українському Закарпаттю. Україна для словацької промисловості є перспективним ринком - і навпаки. Крім того, Києву не була б зайвою й політична підтримка з боку Братислави, котра має свій голос у ЄС та НАТО. Разом з Польщею, Чехією та, можливо, Угорщиною Словаччина могла бути впливовим адвокатом України.

Превідза, Словаччина