“Мамо, звідки я взялася?”
“Пошта” зібрала найпопулярніші запитання, які маленькі “чомусики” ставлять нам ледь не щодня, і поцікавилася в психолога, як правильно на них відповідати
Щойно навчившись розмовляти, допитливі малюки починають засипати дорослих запитаннями. “А що це?”, “а чому так?” доводиться чути щодня, щогодини. Юних дослідників цікавить усе – від планів на сьогодні до… законів фізики. Доходить до того, що кількість і різноманітність запитань часом нас, батьків, дивує, а інколи ставить у глухий кут – “як бути?”, “що відповісти?”, “збрехати чи краще сказати правду?”, “і як це тільки дитині спало на думку?”.
Загалом, як пояснила дитячий психолог Марія Гавірко, у період, коли в дітей проявляється підвищена цікавіть до всього – а це переважно з трьох років – дуже важливо не розчарувати дитину, не відвернутися від неї, а набравшись терпцю, пояснити все просто і доступно. “Коли діти цікавляться навколишнім світом, ту цікавіть завжди треба задовольняти. Не варто залишати дитячі запитання без уваги, навіть якщо вважаєте їх неважливими чи дивними”, – пояснює психолог.
Відповідь батьків на дитяче запитання не повинна бути занадто складною, зарозумілою. Коротке, яскраве тлумачення на довший час запам’ятається дитині і змусить її замислитися. Розповідь може супроводжуватися простими прикладами. Також не варто злитися і виправдовуватися зайнятістю. Зі слів співрозмовниці “Пошти”, краще пояснити дитині, що зараз вам важко відповісти на те чи те запитання, але найближчим часом ви обов’язково повернетеся до цієї теми.
Не радить психолог і уникати відповіді, зловживати словами “не знаю”, “відчепися”, “мені ніколи”, а тим паче обманювати.
Якщо батьки не знають точної відповіді на будь-яке запитання дитини, не потрібно її вигадувати. Так можна поставити сина чи доньку в незручну ситуацію, наприклад, коли вона поділиться отриманою інформацією з друзями, а ті скажуть, що це неправда.
До речі, зі слів Марії Гавірко, дітей самих варто стимулювати ставити запитання, з раннього дитинства обговорювати з ними доступні для них теми. Якщо дитина знатиме, що ви завжди готові її вислухати і відповісти на всі “чому?”, “як?” і “навіщо?”, то, дорослішаючи і стикаючись з більш серйозними запитаннями – про добро і зло, любов і дружбу, по допомогу та пояснення вона знову звернеться до вас!
Отож, “Пошта” зібрала найпопулярніші дитячі запитання, які можна почути чи не на кожному дитячому майданчику, і попросила психолога Марію Гавірко допомогти батькам із відповідями на них.
Чому світить сонце або чому настає ніч?
Візьміть м’яч або глобус і покрутіть їх. Зазначте, що Земля, як і м’яч, може крутитися і обертатися, але вона це робить повільно – за 24 години, тобто за добу. Поки одна сторона Землі обернена до Сонця – у нас день, а коли в протилежний бік – то ніч. Якщо ж це дитину не задовольнить або постане ще кілька запитань, придбайте цікаву та пізнавальну енциклопедію.
Чому є один ніс і два вуха?
Розкажіть, що так створена людина і що всі люди однакові. Вуха розташовані по різні боки голови, в той час як ніс – посередині.
Чому птахи літають?
Поясніть, що птахи створені так, що мають крила, тому здатні їх розправляти і летіти високо в небо. Люди крил не мають, тому не можуть літати. Для порівняння можете зазначити, що є тварини, які лише ходять, а є такі, що лише повзають або плавають.
Чому люди плачуть, коли нарізають цибулю?
Поясніть, що причина такого явища криється в особливій речовині, що міститься в цибулі. Власне, коли ми краємо цибулю, то ця речовина подразнює очі, “щипає” їх оболонку, тому відразу навертаються і течуть сльози.
Звідки я взявся (як я народилася)?
Розкажіть, як ви з татом кохаєте одне одного, тому спочатку одружилися (в ідеалі) і дуже мріяли, аби у вас народилася дитинка. Маленькі діти не чекають від вас розлогої лекції із розмноження. Просто поясність, що після великого бажання у вас в животику з’явилося зернятко, яке росло від маминих пісень і казочок. Потім животик відкрився, і у вас народилася донечка (синочок). Дитині старшого віку можете придбати дитячу книжку з анатомії, разом читати її, розглядати картинки.
Чому я товста і негарна?
Насамперед з’ясуйте, чому дитина так вважає. Цілком можливо, що з неї глузують, що вона переживає через відсутність уваги з боку однокласників, відчуває страх і тривогу з боку знайомих. Тому варто визначити корінь проблеми і допомогти дитині впоратися з цим. Звісно, вдома варто заспокоїти дитину і почати переконувати в її привабливості. Робіть дитині більше компліментів, звертайте увагу на її позитивні якості. Зрештою, підійдіть із нею до дзеркала і покажіть, яка вона насправді вродлива.
Чому одні люди добрі, а інші злі?
Поясніть, що людина в певний момент може мати поганий настрій, у неї могло щось трапитися або ж біля неї не було такої людини, яка могла б її обійняти, поцілувати чи сказати добре слово. Любов до ближніх потрібно закладати змалку!
Чому тато на мене завжди кричить?
Для початку поговоріть із чоловіком, з’ясуйте всі непорозуміння і за потреби зверніть йому на це увагу. А дитині поясніть, що тато не кричить, просто у нього такий тембр голосу. Самому татові також варто поговорити з дитиною, переконати, що дитині лише здається, що він кричить, і пообіцяти, що таке більше не повториться.
Кого ти більше любиш – мене чи сестру?
Посадіть поруч обидвох своїх дітей, приголубте їх і скажіть, як ви сильно їх любите. Скажіть, що вам немає різниці, кого більше любити, а також по черзі виокремте кілька хороших рис обох дітей, розкажіть, які якості роблять їх унікальними, особливими, а потім похваліть сестру і згадайте щасливі спільні моменти життя. Спробуйте пояснити, що сестричка менша, тому вимагає більше уваги, а ось старша – самостійна, на неї завжди можна покластися та як мінімум щось попросити. Проявляйте до своїх дітей більше любові, частіше їх обіймайте.
Мене в садку ображають. Можна я також вдарю?
Запитайте, чому в дитини виникають конфлікти, як часто її ображають і як часто вона сама свариться з друзями. Постарайтеся переконати дитину, що є інші методи залагодження конфлікту і що будь-яку суперечку можна вирішити добрим словом, усмішкою, обіймами. Дозволяючи дитині бити інших дітей, ви допускаєте прояв агресії та прищеплюєте їй асоціальну поведінку.
Чому люди помирають?
Згідно з опитуванням батьків, більшість із них на це запитання відповідають, що людина неодмінно потрапить у рай чи в пекло. Водночас чверть батьків відповідають, що людина стає ангелом. І лише четверо з десяти батьків розповідають дитині про похоронний процес.
Дитина, яка ставить таке запитання, мабуть, має якісь страхи, побоювання. Але оберігати її від хвилювань не варто. Краще розкажіть, що все живе рано чи пізно помирає. Дитина повинна зрозуміти, що смерть – це частина нашого буття. Тут потрібно бути чесними і пояснити, що одні люди народжуються, а інші, коли стають старенькими, помирають. Навіть на дитяче запитання “а чи я також помру?” варто відповісти, що це станеться тоді, коли ти будеш старенькою. Вигадувати і фантазувати про смерть не варто, як і боятися, що це може травмувати психіку дитини. Рано чи пізно вона сама стикнеться з такими реаліями, і коли зрозуміє, що все далеко не так, як ви розповідали, що це все обман – їй буде ще важче. Звісно, при цьому дитина повинна відчути, що смерть приносить членам сім’ї горе.
Що відбувається з людиною, коли вона помирає?
Варто казати правду, тобто розповісти, що коли людина помирає, то її закопують в землю. Але не забудьте наголосити, що про людину, яка померла, ми завжди пам’ятаємо і що вона завжди в наших думках та спогадах. Такі розмови вести непросто, але постарайтеся бути чесними і при цьому не налякати малюка.
Тату і мамо, чому коли у мене день народження, то я росту, а коли у вас – то ви старієте?
Поясніть дитині, що діти ростуть лише до певного віку – 25 років і що існують різні етапи життя: спочатку дитина ходить у садок, потім – у школу, інститут. Зауважте, що з часом дитина також виросте, стане дорослою і лише потім почне старіти. Вкажіть, що ви всі ці етапи вже пройшли, тому знаєте, що кажете.
Тату, навіщо ти слухаєш того начальника, якщо він дурень?
У присутності дітей робочі моменти, а тим паче з ненормативною лексикою, не можна обговорювати взагалі. Неприпустимо погано висловлюватися і про керівництво. Поясніть дитині, що кожна людина має свої хиби і чесноти, але це не дає нікому права когось ображати.
Пам’ятайте, що діти вбирають інформацію як губка. І навіть коли здається, що вони зайняті грою чи іншими розвагами, вони все одно вас слухають і роблять свої висновки.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
