Осіняючи себе знаком хреста, віруючі закликають особливу благодать Божу, яка освячує та зміцнює людину на її життєвому шляху. Звершуючи поклони, віруючі виявляють зовнішнім чином свій внутрішній стан – покору та благоговіння перед святинею. За традицією ці два акти звершуються послідовно. Поклони бувають або тільки до пояса, або доземні та практикуються на всіх постових богослужіннях від понеділка до п’ятниці. При поясному поклоні людина хрестячись низько схиляє голову, а в доземному – стає на коліна і головою торкається землі.
В літургійній традиції УГКЦ поклони на постових богослужіннях творяться в Сиропусні середу і п’ятницю, протягом усієї Чотиридесятниці та в перші три дні Страсного тижня.. Протягом Великого посту поклонів не творять від вечора п’ятниці до вечора неділі, оскільки субота і неділя не мають посного уставу (на вечірні в неділю поклони починаються від “Сподоби, Господи…”, а молитва святого Єфрема Сирина буває тільки з трьома поклонами; на вечірні з літургією в п’ятницю творяться лише вказані на Літургії Передосвячених Дарів, а на повечір’ї поклонів уже немає). Поклони не приписані й на полуношниці в перший день Чотиридесятниці, окрім трьох з молитвою святого Єфрема Сирина.
Ця молитва заслуговує особливої уваги і повторюється на кожному богослужінні. Її можна назвати офіційною великопосною покутною молитвою нашої Церкви. Вона є змістом і метою Великого посту, пише отець Юліян Катрій у своїй книзі “Пізнай свій обряд”. Ось ця молитва повністю: “Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів’я віджени від мене (поклін). Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові Твоєму (поклін). Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь” (поклін).
Під час співу Великого канону преподобного Андрея Критського, що буває у перші чотири дні та у четвер п’ятого тижня посту, на кожному тропарі канону устав вказує чинити три малі поклони, але звичайно твориться один великий. У Страсну середу по відпусті Літургії Передосвячених Дарів устав приписує завершувати поклони в храмі, але за місцевим звичаєм їх творять ще при почитанні плащаниці, співаючи “Благообразний Йосиф…”, пише kyrios.org.ua.
Варто зауважити, що Київський митрополит Георгій (1072-1073 рр.) у своєму Білеческім уставі приписує для всіх вірних в часі Великого посту по 300(!) великих поклонів денно.