Часто доводиться бачити, як люди носять червону нитку на руці, зав’язану в особливий спосіб. Цей талiсман начебто захищає їх вiд лихого ока, не впускає в ауру негативну енергiю…. Багато з цих людей ходять до християнських храмів, а поза ними практикують відверто язичницькі й демонічні релігійні обряди. Що думає з цього приводу Церква?

Насправді, це не порожня забавка, що не варта уваги, а давня традиція прибічників каббали – релігії таємних юдейських знань, а також вірувань деяких індусів. Згідно з повір’ями, цей “амулет” охороняє людину від злої, негативної енергії, чи, як кажуть у нас, “вроків”. Тому не дивно, що не лише старші люди піддаються цьому жахливому забобону, але й частенько зав’язують цю нитку своїм дітям, родичам.

По-перше, жоден бісівський ритуал чи обряд нікому та ніколи користі не приніс. Всі вони є згубними для душі та тіла, оскільки джерелом енергії, яку закликає та стяжає людина під час цього, є біси і головний ворог людського роду. Часто несвідомо, не бажаючи цього, людина приймає сатанинські обряди і, виконуючи їх, укладає певний духовний договір із дияволом. З того часу вона перебуває з ним у особливих стосунках. Хочеться наголосити, що тут уже немає значення, як тлумачить такий обряд сама людина та що вона про нього думає. Має значення лиш те, що коли вона звернулася до бісівських сил як до своїх помічників і союзників у житті, то свідомо відмовилася від віри в Боже провидіння.

По-друге, віра в різноманітні забобони є типовим наслідком по-дитячому язичницької ментальності. Мислячи категоріями поганського світогляду, ми постійно почуваємося в оточенні різних небезпек. Увесь світ стає нам ворожим: дзеркала, чорні коти, люди з поганим поглядом, порожні відра! Таким чином, людина не тільки постійно виправдовується в своїх помилках, але й часто змушена шукати конкретні речі чи конкретних людей, які “винні” в тому, що в неї все не так, як вона планувала. Шукати винних – це хибний шлях. Адже відомо, що коли у тебе надто багато ворогів, справа, очевидно, не так у них, як у тобі.

По-третє, людина, яка вступає в духовний зв’язок зі злими силами, позбавляє себе найціннішого, що взагалі може мати, – Божої благодаті! Оскільки Господь Бог може все, окрім насильницької дії на людину, то в момент, коли людина віддає перевагу злу, Господь від неї відходить. Отже, тут починається вже справжня проблема, гірша за дві попередні.

Звісно, забобони можуть принципово відрізнятися між собою за своєю природою, тому, очевидно, не варто підходити до них із одним мірилом. Одні є безпереч­ним спадком язичницької, явно сатанинської епохи, інші з’явилися внаслідок елементарної людської неграмотності, яка з віком не зникла, а лише здобула особливий містичний ореол. Має тут місце й так званий ефект плацебо або самонавіювання.

Але християнам у будь-якому випадку слід бути особливо обережними з речами, глибинну природу яких вони до кінця не розуміють. Старатися не допускати жодної нагоди привнести у своє життя елементи язичницького культу, оскільки вони несуть ідею поклоніння не правдивому Богові, а бісам, пише news24.it.ua.

Є один дуже розумний тактичний принцип під час війни – ніколи не варто недооцінювати ворога. Якщо будеш надто легковажний та безпечний, він обов’язково знайде спосіб скористатися цим на свою користь. Для когось проста нитка буде лише ниткою, а хтось, порушуючи найпершу заповідь Божу, приписуватиме їй божественні риси, невластиві фізичним предметам. Апостол Павло каже, що: “ідол у світі ніщо і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного” (1Кор. 8:4). Якщо людина хоче служити правдивому Богові, Господу Ісусу Христу, то не повинна одночасно з цим використовувати жодних язичницьких амулетів. Під час таїнства Хрещення священик одягає на немовля хрестик, який є не тільки символом віри християнина, але й символом Божої благодаті, що супроводжує віруючу людину по життю. Якщо ми носимо на шиї цей хрестик, нам не потрібно носити щось інше, бо Сила Божа більша за силу бісівську настільки, як вище небо від землі! Дуже нерозумно казати, що ми є християни, а вчинками та способом мислення спростовувати свої ж слова! Кращий спосіб уберегтися від злих сил – після ретельної підготовки систематично приступати до Святих таїнств Покаяння та Євхаристії.

Треба робити все можливе, щоб, усвідомлюючи власні недоліки та слабкості, не допускати в своє життя ніщо нечисте, таке, що може піддати небезпеці нашу безсмертну душу. Віра в забобони – це не “додаток” до нашої основної віри, а те, що є першою ознакою маловірства та малограмотності. Це все категорично суперечить вірі в Правдивого Бога. Забобони – це віра проти Бога.

Людина, яка займалася чаклуванням, використовувала окультні предмети та брала участь у ворожбі чи інших ритуалах, повинна обов’язково фізично знищити всі предмети окультних практик, включно з відповідною літературою. Крім того, їй варто запросити священика, щоб той освятив будинок молитвою та окропив свяченою водою. Що ж стосується самого учасника такого дійства, то ця людина обов’язково повинна розповісти про цей свій гріх священику під час сповіді та після належної епітимії (покути), приступити до Святих таїнств Тіла і Крові Христових з твердим наміром більше такого не повторювати.