Mи можемо сказати, що Бог використовує кожну хворобу, щоби поговорити з нами про наше спасіння, і висловлює свою готовність допомогти нам досягти його. Якщо ми подивимося сyто на хворобу, то це явище саме по собі, безумовно, негативне. Це тільки посилює фізичні страждання і біль, і духовно стає руйнівним також, вважає владика Петро Стасюк, повідомляє
catholicnews.org.ua.
Святий Іван Золотоустий казав: “Якщо душа перебуває в доброму здоров’ї, тілесна хвороба ніяк не може нашкодити людині”. Достоєвський казав: “Здорова людина завжди земна, матеріальна людина, але як тільки вона хворіє і нормальний земний порядок її організму порушується, то можливість іншого світу дає про себе знати відразу”.
Це те, про що святий Павло говорить у Посланні до Римлян (7:24): “хвороба повертає людину до Бога”. Диявол, який не має ніякого милосердя, ні жалю, ні жодного хорошого почуття у відношенні до будь-якої людини, може використовувати хворобу, щоби вселити в нас такі почуття, як страх, тривога, гнів, відчай і бунт проти Бога. Такий настрій аж ніяк не допомагає зцілити тіло, навпаки – людина почувається ще гірше. Святий Іван Золотоустий говорить далі, що ми повинні бути пильними, коли хвороба вражає. Це недаремно і не без підстав, що ми схильні до хвороби. Коли ми хворіємо, ми завжди повинні дивитися на хворобу з точки зору наших стосунків із Богом. Лише тоді ми можемо пролити певне позитивне світло на біль.
Диявол може використовувати хворобу, щоби вселити в нас такі почуття, як страх, тривога, гнів, відчай і бунт проти Бога
Святий Григорій також пропонує деяку розраду, кажучи, що ми не повинні мучитися над нашим стражданням так, як начебто це було невиліковним і невиправним. Ми можемо дуже часто звинувачувати Бога за наші страждання. Можна сказати: “Де був Бог, коли я захворів?” Існує фундаментальна істина з приводу цього, про яку ми часто забуваємо. Біль і страждання насправді є наслідком гріха Адама і Єви. Це один із результатів початкового бунту людства проти Бога. Адам і Єва дозволили собі, щоб гордість запанувала над ними.
Кожна хвороба, яку ми переживаємо, є надзвичайно повчальною для нас. Зрештою наші хвороби допомагають нам зцілити наші стосунки по-перше з Богом, а також із нашими співвітчизниками. Вони можуть бути чудовим джерелом натхнення для сім’ї, друзів і для церкви. Варто тільки прочитати історію про наших українських мучеників, які несли свої страждання з гідністю і тепер є прикладом справжньої людяності для всього світу.
Молитва в часі хвороби
Господи Боже, Владико життя мого! Ти з милости Своєї сказав: “Не бажаю Я смерті грішника, але щоб він покаявся і був живим”. Я знаю, що ця хвороба, яку я терплю, – це кара за мої гріхи та беззаконня; знаю, що ділами своїми я заслужив найтяжчої кари; але, Чоловіколюбче, чини зі мною не за злобою моєю, а за безмежним милосердям Твоїм. Не побажай смерті моєї, але дай мені сили, щоб я терпеливо переносив хворобу, як заслужене мною випробування, а після уздоровлення від неї, щоб я навернувся всім серцем, всією душею і всіма моїми почуттями до Тебе, Господа Бога, Творця мого і жив для виконання святих Твоїх заповідей, для спокою моїх рідних і для мого спасіння. Амінь.