Уряд може додатково виділити  44 мільярди гривень на рекапіталізацію українських банків

Майже сенсаційну новину, як на нинішню фінансову скруту з її тотальним браком кош­тів, повідомив 31 березня у Москві заступник голови правління Нацбанку України Олександр Савченко. За його словами, уряд може надати 44 млрд грн (5,7 млрд дол. за нинішнім офіційним курсом) на подальшу рекапіталізацію вітчизняних банків. Хоча далеко не всіх, а лише 10-15 найпотужніших, які є системоутворювальними. Отже, банкіри в очікуванні чергової порції державної грошової манни, і цілком логічно постає запитання: кого рятуватимуть?

Певно, навчений попереднім досвідом рефінансування комерційних фінустанов, які майже всі отримані кошти (з урахуванням кредитів овернайт це майже 100 млрд грн) витратили на закупівлю валюти, тепер уряд вирішив підійти до рятувальної операції на інших засадах. І хоча Кабмін, за згодою із яким НБУ може рекапіталізувати потерпілих, відмовився дати грошей лише в обмін на контрольні пакети акцій, все ж на першому етапі Мінфін входитиме до банків, що отримуватимуть державну допомогу, саме на таких умовах - контрольним пакетом. Хоча це не означає, що жадане додаткове грошове вливання можна буде отримати лише за таких умов.

За чинною процедурою, Нацбанк повинен проаналізувати фінансовий стан кожного проблемного банку і, якщо він задовільний, запропонувати уряду увійти до числа акціонерів. Наразі такі рекомендації обмежуються лише трьома банками - "Надра", "Укрпромбанк" та "Родовід Банк". За попередніми розрахунками, банк "Надра", зокрема, потребує до 5 млрд грн необхідної державної допомоги, "Укрпромбанк" - від 3,5 до 7 млрд грн. Скільки конкретно грошей потребує "Укрпромбанк" - наразі не з'ясували. У Нацбанку вивчають ситуацію.

Бо останнім часом набувають розголосу твердження, що ніби з банку "Надра" (як відомо, не так давно НБУ дав йому 7 млрд грн фактично під чесне слово українського олігарха Дмитра Фірташа, власника контрольного пакета акцій), і з "Укрпромбанку" виводилися значні обсяги капіталу за сумнівними схемами. Один із парадоксів нашої банківської системи полягає в тому, що коли схожі схеми застосовуються, то треба ще довести, що це кримінал. І лише згодом, після рішення суду, можна вдаватися до відповідних заходів. Хоча таких прецедентів у новітній історії банківської справи в Україні ще не було, і це, до речі, визнають самі банкіри.

Отже, із теоретичним рефінансуванням комерційних фін­­установ за державний кошт, наразі ще не все зрозуміло. Запитання в іншому: де уряд візьме кошти? Можна припустити, що Нацбанк міг би скерувати сюди частину золотовалютних запасів. Адже перший 4,5-міль­ярд­ний доларовий транш МВФ, який мав витрачатися, зокрема, й на підтримку банківської системи, повністю скеровано на поповнення резервів. Щоправда, через невизначені перспективи другого траншу МВФ у розмірі 1,85 млрд дол. Нацбанк навряд чи стане витрачати свої резерви без вагомих на те під­став. Як, зрештою, й уряд, у якого, крім підтримки банків, вистачає прохачів. Зокрема, з Пенсійного фонду з його щонайменше 13-мільярдним де­фіцитом.

А тим часом банківське життя в країні триває.

На тлі загальної кількості банківських установ (понад 180), зростання активів за підсумками січня - лютого зафіксовано лише в двох державних банках - Ощадбанку та "Укрексімбанку". Зокрема, Ощадбанк за їхнім розміром майже зрівнявся із "Райффайзен Банком Аваль", зменшивши розрив із 7,6 млрд грн до 200 млн грн. Загалом зростання банківських активів цих фінустанов становило в Ощадбанку - 3,3 %, в "Укрексімбанку" - 4,3 5 відповідно. У кризових умовах це досить позитивний момент.

Зважимо й на те, що зростання активів у держбанках відбулося за рахунок збіль­шення кредитних операцій. Ощадбанк за січень - лютий надав кредитів на 1,3 млрд грн, "Укрексімбанк" - на 1,7 млрд грн. Банківські аналітики пояснюють це зростання тим, що державні банки кредитували НАК "Нафтогаз України", якому для розрахунків із "Газпромом" за цей період було потрібно понад півмільярда доларів. Крім того, вони мають підтримку від НБУ та Кабміну за урядовими програмами, отже, й надалі утримуватимуть першість у збіль­шенні своїх активів. Стосовно інших банків - вони змушені дотримуватися консервативніших засад і якщо там з'явиться додаткова ліквідність, скеровуватимуть кошти не на кредитування, а на збільшення власних резервів.

Характерною рисою перших місяців нового року стало й обмеження міжбанківського кредитування. Нарощували його хіба "УкрСибБанк" та Ощадбанк - на 72,7% та 6 % відповідно. Хоча, як зауважують фінансові експерти, на міжбанківському ринку нині високі ставки, і на так званих короткотермінових кредитах можна заробляти більше, ніж на кредитуванні економіки (зрештою, саме  небажання комерційних фінустанов кредитувати виробничу галузь країни пояснюється тим, що банки прагнуть повернути свої гроші якомога швидше, до того ж  із значними відсотками).

Тож банки загалом надають перевагу зменшенню обсягів наданих міжбанківських позик. "Райффайзен Банк Аваль", до прикладу, зменшив їх на 91,2%, "Приватбанк" - на 27%. Причому останній на початок березня й надалі залишається найбільшим міжбанківським кредитором, надавши позик на загальну суму 4,8 млрд грн. У цілому же сума міжбанківських кредитів нині становить понад 14 млрд грн. Однак банки надалі охоче кредитують лише один одного.

Крім того, у січні-лютому тривав відтік коштів і населення, і юридичних осіб. Перше забрало зі своїх рахунків близько 10 млрд грн, підприємства та установи зняли з рахунків ще 4 млрд грн. Найбільший загальний відтік зафіксовано у "Приватбанку" - 6,3 млрд грн (що, крім іншого, свідчить й про надійність установи, оскільки гроші вона видає), "Альфа-Банку" - 1,9 млрд та "Райффайзен Банку Аваль" - 1,8 млрд грн.

То чи правда, що грошей у країні немає?