Ґаджетова залежність… із пелюшок

“Пошта” дізналася, з якого віку дозволено давати дітям електронні пристрої, в чому полягає їх шкідливість і до яких проблем вони можуть призвести, якщо ними користуються малюки з раннього віку

Нинішні діти починають користуватися мобільними телефонами, вмикати телевізор, бавитися в комп’ютерні ігри швидше, аніж починають говорити і впевнено ходити. Це не проблема навіть для однорічної дитини. І більшість батьків із цього радіють, мовляв, надворі ХХІ століття – епоха комп’ютеризації, а тому нічого поганого в цьому не вбачають. А ось педіатри та психологи б’ють на сполох. На думку перших, ґаджети шкодять фізичному розвитку дітей, їхньому здоров’ю, другі наголошують, що, даючи в руки маляті електронний пристрій, замість прочитати йому казку, поскладати кубики, зібрати чи розібрати пірамідку, втрачають із дитиною соціальний контакт! Таким чином дитина звикає розважати сама себе у віртуальному світі та може повністю втратити інтерес до реальності.
У дітей не треба забирати дитинство! Діти мають свої етапи виховання, яких варто дотримуватися
З якого віку варто давати дітям ґаджети? У чому полягає їх шкідливість? Наскільки безпечним є користування електронними пристроями? Відповідь на ці запитання “Пошта” шукала в батьків, педіатра і дитячого психолога.

Друга “няня”

Залежними від телевізора і планшета вважає своїх онуків Валентина Куль. Старший, п’ятирічний Олексій, жодного дня не може прожити без планшета, молодший, півторарічний Денис, “зависає” у телевізорі. 
“Олексійко в захваті від планшета. У будь-який момент може подивитися свої улюблені “Тачки”, побавитися в “стрілялки” чи нагодувати віртуального кота. А малий Дениско навчився вмикати телевізор, регулювати звук і користуватися пультом ледь не з пелюшок, – розповідає жінка. – Мені це зовсім не до вподоби, тож постійно на них гримаю. А ось мій син та невістка на це мало зважають, навпаки, кажуть, що це дітей вгамовує і дає батькам час на перепочинок. Інколи, якщо синові чи невістці треба кудись ненадовго вийти – у магазин чи винести сміття, вони одразу дозволяють дітям побавитися пультом чи планшетом. На жаль, жодна іграшка не здатна втримати дитячу увагу довше, аніж планшет чи телефон, тож ці пристрої у нас вдома за другу “няню”.
Через те, що дітям бракує спілкування, уваги, виникає чимало інших проблем: вони стають збудженими, в них рано проявляється злість, такі діти пізніше починають говорити, навіть мають дефекти мовлення
Дозовано, по годині на день, бавитися на планшеті своїй восьмирічній доньці Соломії дозволяє Роксолана Панчишин. А ось від дворічної Юстинки ховають усе – від пульта, мобільного телефону до планшета. 
“Коли ми купили Соломії планшет, вона в ньому “сиділа” мало не цілими днями. Її не цікавило, чи ми вдома, чи кудись пішли. Думали, натішиться і заспокоїться. Та де там! Коли намагалися чимось відволікти, дитина ставала агресивною, нервовою, неврівноваженою, починала відмовлятися від прогулянок, навіть не боялася сама залишатися вдома. Пригрозивши, що просто заберемо в неї той планшет, дійшли взаємної згоди, що обмеження в часі користування буде оптимальним варіантом, – каже співрозмовниця “Пошти”. – І щоб така ж ситуація не повторилася з меншою дитиною, вирішили, що Юстині довго не даватимемо до рук ні мобільного, ні планшета”.

Не проґавте момент!

Зі слів педіатра Лесі Пиріжок, давати дітям у руки ґаджети не варто аж до досягнення ними шести-, семирічного віку, не кажучи вже про дво- чи трирічних!
“Малюки сприймають усю інформацію буквально і вбирають її наче губка. Телепрограми, ігри у телефоні не лише здатні формувати неправильне розуміння понять добра і зла, а й порушити поставу, сон, зіпсувати зір”, – пояснює вона.
На думку Лесі Пиріжок, величезний потік інформації (картинки, мультики, ігри) порушують спокій дитини, провокують дратівливість, звідси й неспокійний сон. Крім цього, використання електронних пристроїв спричиняє розвиток короткозорості. 
“Річ у тім, що під час роботи за комп’ютером ми майже не моргаємо, а картинка, яку бачимо на дисплеї, завжди на відстані приблизно 30 сантиметрів від очей. І оскільки зір у дитини ще не сформувався, таке навантаження на очі дуже шкідливе, – веде далі вона. – Ґаджети повністю захоплюють увагу, дитина не відчуває, що сидить сутулячись. Унаслідок цього у неї викривляється хребет”.
Сучасні батьки не вміють спілкуватися зі своїми дітьми, не купують їм друковані книжечки, пластиліну, бо після того, як побачили, що малюка можна заспокоїти пультом від телевізора, телефоном, на якому можна щось погортати, то цим і користуються 
Цікавим є й те, що діти, змалку “ознайомлені” з ґаджетами, можуть мати проблеми: пізніше починають говорити, а якщо й говорять, то користуються сленгом. 
“Що раніше дитина почала користуватися електронними пристроями, то швидше до них звикає. Малюки хочуть пізнавати світ. Але якщо батьки підсовують їм планшет, щоб не заважали, то вони просто до нього звикають. Якщо в сім’ї відсутнє живе спілкування, діти не можуть висловити своїх почуттів, тому й починають пізніше говорити, мають проблеми з вимовою або ж послуговуються в розмові такими словами чи вигуками, які почули з улюбленої реклами, мультика!” – наголошує Леся Пиріжок.
Аби всього цього не сталося, педіатр радить батькам частіше спілкуватися з дітьми, бавитися з ними в цікаві ігри, проводити більше часу на свіжому повітрі, за можливості більше подорожувати і дарувати дитині яскраві емоції. “Дитина від року до трьох бажає нових відкриттів, хоче бачити і пізнавати щось нове. Тому обов’язок батьків – дати їй ці емоції, забезпечити базу для повноцінного розвитку та самовираження. Здорова, розвинена дитина в майбутньому краще вчитиметься в школі, легко знаходитиме спільну мову з однолітками, матиме різнобічні захоплення”, – підсумовує вона.


Чим зайняти малюка

Пускайте мильні бульбашки. Малюки люблять спостерігати, як літають кольорові мильні бульбашки і дивитися за “чарами” перетворення води на барвисті кульки. Їм буде цікаво дізнатися, звідки вони беруться і від чого лопаються. Але це заняття може розтягнутися в часі, доки не скінчиться розчин у пляшечці.
Займіться художньою творчістю. Однорічний малюк із задоволенням помалює пальчиковими фарбами, а в два роки уже цілком впорається з рідкою гуашшю, аквареллю, олівцями і фломастерами. Нехай дитина сама вивчає властивості фарб, змішує кольори і робить відкриття. 
Ліпіть. Запропонуйте малюкові тісто для ліплення або звичайний м’який пластилін. Покажіть, як зробити кульку, ковбаску, коржик. Не вимагайте конкретних результатів, не вчіть дитину ліпити конкретні предмети. Їй стане цікаво самій вивчати властивості матеріалу. Перевагою такого заняття буде й розвиток моторики.
Читайте книги. Діти від року до двох ще не здатні сприймати довгу прозу і вловлювати сюжетну лінію. Це вік віршів і рим! Підійдуть невеликі віршики на зрозумілі та відомі дитині теми.
Бавтеся у рольові ігри. Приблизно з півторарічного віку малюка зацікавлюють рольові ігри. В них дитина копіює поведінку дорослих, виконуючи ті їхні дії, які щодня спостерігає. Найпопулярніші сюжети – нагодувати ляльку, сповити її, заколисати у візочку, вкласти спати.
Бавтеся іграшками. Ідеально підійдуть кубики, пірамідки, музичні інструменти, конструктори з великими деталями.
Запропонуйте мішок із сюрпризами. У сумку або подарунковий мішечок складіть різні предмети і вручіть малюкові. Дитині буде цікаво виймати їх один за одним, розглядати і знову класти в мішечок.
Дозвольте кухонне начиння. Діткам подобаються пластикові контейнери, силіконові лопаточки, каструлі, ложки. Не забороняйте старшим дітям попересипати цукор чи сіль, попереливати воду із посудини в посудину.
Знайди пару. Покажіть дитині парні предмети, з якими вона вже знайома: взуття, шкарпетки, рукавички. Акцентуйте увагу на таких словах, як “пара”, “однаковий”, “такий самий”. А потім побавтеся в гру: покладіть перед дитиною черевичок, поруч – другий і кілька інших. Дитина повинна скласти із взуття пару.
Збирайте пазли. Прості великі пазли, що складаються з чотирьох-восьми деталей, – ось те, з чого варто почати. Придбайте тематичні пазли для найменших: транспорт, фрукти і овочі, тварини. Спочатку поясніть дитині, як зібрати з них цілий малюнок, а потім запропонуйте самій розібратися в деталях.

Роман Лобай, керівник опікунської ради Львівської обласної дитячої клінічної лікарні “ОХМАТДИТ”, психолог:
– Те, що маленькі діти, яким виповнився лише рік, два чи три, вже опанували новомодні ґаджети, є проблемою виключно батьків. Звісно, в кожній родині це відбувається по-різному, тож не беруся говорити за всіх, але ця проблема все-таки набуває масштабів. Найголовніше те, що сучасні батьки, особливо молоді, не мають правильного досвіду виховання дітей і загалом нічого не знають про культуру їх виховання. Теперішні тати і мами не вміють спілкуватися зі своїми дітьми, не купують їм друковані книжечки, пластиліну, бо після того, як побачили, що малюка можна заспокоїти пультом від телевізора, сенсорним телефоном, на якому можна щось погортати, то цим і користуються. Скажу більше: вони це сприймають як щось належне. Часто навіть готові відкупитися від дітей, тобто дати в руки пульт від телевізора чи планшет, тільки б вони їм не заважали. Так батьки мають змогу займатися власними справами. А ще часто думають, якщо їхня дитина вже вміє користуватися планшетом, знає, де і що можна натиснути у телефоні, то вона “просунута”. Навіть радіють, бо вважають, що через це дитині легше буде давати собі раду в житті. Насправді ж у дітей не треба забирати дитинство! Діти мають свої етапи виховання, яких варто дотримуватися. Це як у харчуванні – дитина починає пити молоко, далі в її раціоні з’являються фрукти, згодом – смажене м’ясо. Для правильного саморозвитку малюк спочатку повинен бавитися простенькими іграшками, а далі переходити до складніших. Найменше, як на мене, спілкуються зі своїми дітьми ті батьки, яким самим цікаві нові ґаджети, або ті, що ще не були готові до батьківства. А ця готовність має проявлятися ще тоді, коли мама і тато довідалися, що скоро стануть батьками. До речі, найкраще, якщо батьки почнуть читати казочки своїй дитині, коли та ще перебуває в утробі матері. Тоді вона відчуватиме їхню енергетику та любов.
Марія Гавірко, психолог дитячого садочка №2 м. Львова:
– Через те, що дітям змалку дозволяють користуватися сучасними ґаджетами, насправді є великою і дуже актуальною проблемою нашого часу. І хоч ці діти в два роки, а то й раніше, багато що знають, уміють, нічого доброго в цьому немає! На жаль, батьки часто, а головне свідомо, дають дітям пульт від телевізора, телефон, планшет, аби не заважали. Мовляв, сиди тихо і роби, що хочеш. А діти, своєю чергою, бавляться в “стрілялки”, бігають за монстрами… Однак причиною цієї проблеми є не так діти, як їхні батьки. Якщо б вони самі не сиділи біля телевізора, не гортали картинки в сенсорному телефоні, то й діти б так не поводилися. Через те, що дітям бракує спілкування, уваги, виникає чимало інших проблем: вони стають збудженими, в них рано проявляється злість, такі діти пізніше починають говорити, навіть мають дефекти мовлення. Більше живого спілкування! Покажіть дітям свою любов і увагу. Перечитуйте разом казки, де добро завжди перемагає зло! Проговорюйте всі моменти, розповідайте, як гарно на вулиці, куди ви підете, що там побачите. Велике значення має власний і чужий приклад, тобто навіть якщо на вулиці чиясь дитина плаче, вередує, своїй дитині можна пояснити, як це негарно. Змушуйте дитину думати, аналізувати, робити висновки. Раджу малюкам взагалі не давати пультів, ґаджетів. А якщо вже дозволяєте ними користуватися, то завжди встановлюйте часові рамки. Крім того, обов’язково пильнуйте, що дитина дивиться. Забороняйте їй страхітливі мультики, негативні ігри, де б’ються і стріляють. До дво-, трирічного віку малюки повинні бавитися розвивальними іграшками – твердими й кольоровими. Це можуть бути пірамідки, за допомоги яких можна вчити дитину визначати їх колір і форму, фігурки хатніх, свійських чи диких тварин тощо. А що стосується мультиків, то вони мають бути пізнавальні й позитивні. До речі, чимало таких у вітчизняній мультиплікації.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4391 / 1.68MB / SQL:{query_count}