Коли дивишся на цінники у ковбасних рядах магазинів, то мимоволі жахаєшся, адже за кілограм слід викласти  70, 80 і більше гривень. Правда, є і значно дешевші, але усі ми знаємо, що у них від ковбас залишилася хіба назва. Що входить до складу таких м'ясних продуктів, "Пошта" писала у числі 32-му від 24 березня 2009 року "Ковбаса із м'яса - мрія наша". Нині ж спробуємо з'ясувати, чи завжди висока ціна є гарантією високої якості  продукту. Спеціалісти запевняють: ні.

SOS: до нас їде ревізор!

Загалом, як пояснили "Пош­ті" фахівці, за якість продукції відповідає насамперед виробник. Кожне підприємство-виробник ковбаси повинно мати лабораторію, в якій проводить випробування продук­ції. Якщо виробник не має умов для таких випробувань, він укладає угоду з  акредитованою лабораторією. Є певні стандарти, норми, правила, рецептура, яких виробники зобов'язані дотримуватися. Але українці - народ винахідливий. Вони завжди знайдуть можливість обі­йти правила. І наше законодавство дозволяє їм це зробити. Скажімо, на етикетці дорогої ковбаси вказано "сорт вищий". Це означає, що до складу продукції входить м'ясо тільки вищого і першого сортів (без жилок, хрящів, шкірок). Але загального документа, що регулював би рецептуру ковбаси певного сорту, нема. І виробник, трішки змінивши назву продукту, скажімо, замість "Свина" - "Свина нова", може спокійно додати до свинини  дешевше м'ясо - яловичини, курятини. Це у кращому разі, а в гіршому - складники, які з м'ясом не мають нічого спіль­ного.

Звісно, напрошується запитання: чому органи контролю не виявляють таких махінацій? Вони виявляють, але спіймати за руку всіх  просто не реально. Згідно з нашим законодавст­вом, органи контролю, перш ніж навідатися на підприємство з перевіркою, повинні за 10 днів повідомити власника про свій візит. Ясна річ, що за цей час виробник встигне приховати або на короткий час усунути недоліки виробництва. Окрім того, з плановою перевіркою органи контролю можуть навідатися лише раз на рік. (А ми ще дивуємося, чому бізнесмени рвуться в депутати. Звісно, чого: щоб закони приймати такі, які їм вигідні.) Та навіть за таких умов порушення на м'ясопереробних підпри­ємствах знаходять. Торік управління захисту прав споживачів у Львівській області перевірило 30,8 тонни м'ясної продукції (ковбас, курятину тощо). З них 18 тонн було забраковано і знято з реалізації. Левова частка забракованої продукції - ковбаси. Як розповів "Пошті" Андрій Жукевич, головний спеціаліст відді­лу контролю продовольчих товарів, основні порушення -  відсутність документів, які засвідчували б якість товару, відсутність необхідної інформації про товар (виробник, дата виготовлення, складники). Виявлено також протерміновану продукцію і таку, що не відповідала нормам за органолептичними показниками (зов­нішній вигляд, колір, запах), вимогам лабораторних досліджень (надмірна кількість вологи тощо). Більше порушень зафіксовано у продукції, яку реалізують на базарах. Оштрафовано 1755 осіб. За перший квартал 2009 року працівники управління перевірили 5,1 тис. тонн м'ясної продукції: 3,3 тис. тонн забраковано і знято з реалізації .

Схожі недоліки виявили і ветеринарна служба, міська та обласна СЕС, ДП "Львівдержстандартметрологія". Уявляєте, як злетіли б угору ці показники, якби перевірки були раптовими?

- У країнах Європи виробник несе надзвичайно високу відповідальність, - розповів "Пошті"  Олександр Белущенко, начальник лабораторії  харчових продуктів, сировини  ДП "Львівстандартметрологія". - Якщо він допустить серйозне порушення, то платить такі штрафи, що його підприємство може стати банкрутом. У нас же підприємець може по кілька разів платити штраф й знову допускати порушення.

Не купуйте
кота в мішку

Як бути? Відмовитися від ковбас та інших м'ясних виробів? І хоча дієтологи кажуть, що краще купити шмат свіжого м'яса і приготувати з нього все, чого очам і шлунку хочеться, ми не можемо повністю відмовитися від ковбас та ін­ших м'ясних виробів. Любимо ці продукти, і жоден святковий стіл без них не обходиться. Але вихід є. Ми повинні показати виробникам, що перед ними - грамотний споживач, якому будь-що та ще й за чималі гроші не підсунеш.

Олександр Белущенко розповів, що з осені 2008 року в Україні діють нові правила: тепер, згідно з чинними нормативними документами, виробник зобов'язаний маркувати всю без винятку продукцію. Іншими словами, вказати на ній усі дані: виробника, дату виготовлення, склад продукції, добавки, замінники тощо. Це стосується і ковбас. Скажіть, ви у магазинах часто бачите на ковбасах етикетки? Я бачила їх хіба що на дорогих ковбасах у супермаркетах і то не на всіх. Здебільшого нам пропонують купити кота у мішку і ми погоджуємося. Що заважає поцікавитися у продавців, чому немає інформації про дану продукцію? Це може свідчити лише про одне - виробникові є що від нас приховувати. Тому її краще не купувати. Лише так можна змусити виробника зва­жати на нас. І маємо на це повне право, бо наше здоров'я на 90% залежить від того, що ми їмо.

Де купувати ковбасу? Фа­хівці радять купувати її у великих магазинах, бо продукцію там частіше перевіряють. І віддавати перевагу ковбасно-м'ясним виробам відомих виробників. Практика показує, що на великих підприємствах чіткіше дотримуються технології виготовлення.

Вибираючи ковбаси, спеціалісти радять зупинитися на продукції у натуральній оболонці, бо вона "не збреше" щодо дати виготовлення. Натомість штучна оболонка може приспати нашу пильність, продукція довго може виглядати так, ніби виготовлена лише кілька годин тому.

Краще, звісно, купувати руб­­лені ковбаси, ніж мелені. Бо до останніх можуть запхати все, окрім м'яса, а спеціальні до­бавки імітуватимуть смак і запах бажаної ковбаси.  

Не соромтеся перед тим, як купити палку ковбаси, понюхати її, оглянути, обов'язково зверніть увагу на колір.

Не варто брати ковбасу, яка лежала на прилавку розрізаною або у неї був встромлений цінник. Такий продукт не витримає терміну реалізації. 

Домашнє - натуральне?

Тепер щодо ковбас, які продають на ринках. Чимало споживачів вважає, що продукція, вироблена вдома, більш натуральна, краща за магазинну. Головний ветеринарний інс­пектор м. Львова Володимир Горчин повідомив "Пошті", що ковбаси, паштети, рулети, кров'янку та іншу продукцію домашнього приготування, за українським законодавством, на базарах узагалі продавати заборонено. Чому? А тому, що важко контролювати технологію її виготовлення. Не секрет, що до ковбас та інших м'ясних виробів додають різноманітні добавки. Вони дозволені МОЗ, але лише у певних невеликих дозах. І їх кількість повинна суворо контролюватися. Якщо на підприємствах є спеціальні ваги, на яких можна чітко зважити, то у домашніх умовах добавки можуть давати на око. І якщо у мізерній кількості ті добавки нешкідливі (так твердять!), то щедро насипані можуть нашкодити здоров'ю. Якщо ці застереження вас не зупинили, то, купуючи продукцію на ринку,  попросіть сертифікат якості, радять ветеринарні інспектори. Його повинен мати кожен продавець і показати на першу вимогу покупця. Пояснення на кшталт: "Сертифікат у власника" - не беріть до уваги. Якщо у продавця не­має сертифіката якості, отже, він продає продукцію нелегально.

І в жодному разі не купуйте ковбас та інших м'ясних виробів, які продають на вулицях. У них може бути все, що завгодно. І якщо виникнуть проблеми зі здоров'ям, винних не знайдете.