– Для дитини початок відвідування садка є великим стресом. Головне завдання батьків у цей час – пом’якшити його, щоб він минув непомітно, без неприємних наслідків. Загалом діти у віці до трьох років здебільшого психологічно не готові до розставання з мамою надовго. Така тривала (в сприйнятті дитини) розлука із мамою може викликати сильний страх, занепокоєння, тривогу. Тому якщо ваша дворічна дитина плаче дорогою до садка, це нормально! Період адаптації дитини до садка триває в середньому від двох тижнів до двох місяців. Життя малюка в цей період кардинально змінюється: він потрапляє в нове середовище, в оточення незнайомих людей із незрозумілими та не завжди приємними правилами. Навіть ті діти, які приходять вперше до садочка з радістю, можуть незабаром відчути страх, почати сумувати. Отож, за можливості привчайте дитину до відвідування дошкільного закладу поступово. До прикладу, побавтеся вдома у дитячий садочок, використовуючи ті іграшки, які дитина вибере. Покажіть їй у вигляді гри, як можна познайомитися з однолітками, як бавитися з ними. Нехай у цій грі буде дотриманий ритм життя в дитячому садку: ляльки снідатимуть, робитимуть зарядку, гулятимуть, обідатимуть, лягатимуть спати. Корисно продовжувати гру й тоді, коли малюк почне ходити в садок. Так вам буде простіше простежити, які проблеми і труднощі його випробовують, допомогти йому впоратися з ними. Дитині набагато легше адаптуватися до садка, якщо впродовж хоча б перших двох тижнів батьки залишатимуть її на дві години після сніданку (в цей час діти зазвичай бавляться, займаються, виходять на прогулянку). Малюк починає звикати до того, що мама по нього справді приходить щодня. Після цього йому спокійніше та легше залишатися в групі на півдня, а згодом і на цілий день. Навіть якщо дитина кілька днів не ходила в садок, удома ви все одно повинні дотримуватися того режиму дня, що є в дошкільному закладі! Розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона там робитиме. Що докладнішою буде ваша розповідь, то спокійніше і впевненіше почуватиметься ваш малюк, коли піде в дитячий садок. Зазвичай дітей лякає невідомість, але коли ваша дитина побачить, що очікувана подія відбувається так, як було обіцяно, то чутиметься впевненіше. Діти дуже відчувають тривогу батьків! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і заглядання у вікна ні до чого доброго не приведуть. Малюк, відчуваючи мамину тривогу, страх, і сам почне боятися, думаючи, що в садку з ним може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго – поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання. Не лякайте дитину садочком! Такі “погрози”, як: “Заспокойся, бо відведу в садок!”, “Зараз підеш у садок, от побачиш!”, формують у малюка стійку думку, що там погано. Не використовуйте фраз, що містять негатив для дитини: “А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “Як підеш у садок, то швидко навчишся ділитися з іншими!”. Більше розповідайте дитині про садок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику і коментуйте все, що бачите. Якщо ваш малюк має погані звички (длубається в носі, смокче пальця), не намагайтесь різко відучити його від них принаймні доти, поки не адаптується, інакше дитина отримає ще один стрес. Дозволяйте брати зі собою улюблені іграшки – “часточку” рідної оселі. Не варто обманювати дитину! Говоріть правду. Не розхвалюйте садок, щоб потім не було розчарування. Кажіть: “У групі буде багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але згодом подружишся, і вам буде весело!”, “У садку ти будеш без мами. Я за тобою дуже сумуватиму, але ввечері обов’язково по тебе прийду!”. Ніколи не втікайте від дитини. Якщо привели її у садок, то обов’язково попрощайтесь. Так їй буде набагато легше зрозуміти, що мама йде, але повернеться, аніж збагнути, куди мама раптово поділася. Можете придумати навіть власний ритуал прощання – погладжування по спинці, повітряний поцілунок, якесь “секретне” слово. Дитині, яка почала ходити в садок, варто приділяти більше уваги, давати більше тепла, ласки, частіше обіймати. Це буде своєрідною компенсацією “нестачі” мами впродовж дня і ще одним доказом безмежної любові. Не соромтеся показувати дитині свою любов і турботу. Скажіть, наприклад, що ви увесь день думали про неї, придумали цікаву розвагу на вечір тощо. Забираючи дитину з дитсадка, обов’язково розпитайте, що вона робила, та не забудьте похвалити. І наостанок. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай її відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на початках.

– У формуванні імунної системи дитини можна виокремити п’ять критичних періодів (саме в ці періоди підвищується ризик інфекційних захворювань): І період – новонародженість (критичний); II період – вік три – шість місяців; III період – другий і третій роки життя; IV період – четвертий – шостий роки життя; V період – вік 12 – 13 років (також критичний). Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від двох до трьох років, тому цей період цікавить нас найбільше. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку – фізичної, розумової і соціальної. А особливостями ІІІ періоду є незрілість імунних процесів у слизових оболонках, чутливість до вірусних інфекцій, часті захворювання ЛОР-органів, прояви аномалій імунітету і погана адаптація до дитячого колективу. Найсприятливіший вік для відвідування садка – після трьох років. Якщо віддати туди дитину раніше, можуть виникнути певні труднощі, оскільки вона ще дуже прив’язана до матері і їй важко перебувати в колективі без рідних людей. Батьки повинні розуміти, що початок відвідування дошкільного закладу – це не лише нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти, нове оточення, нові взаємини, нові вимоги та обов’язки. І всі ці зміни відбуваються одночасно, створюючи тим самим стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести навіть до невротичних реакцій: порушення емоційного стану, погіршення сну, апетиту, частих захворювань, страхів тощо. Тобто те, що дитина пішла до садка, є сильним стресом для її імунітету. За перший рік відвідування вона може підхопити п’ять-шість разів звичайні респіраторні інфекції. Але це нормально! Захворювання тільки стимулюють дозрівання імунної системи. Якщо ж дитина не ходила в дитячий садок і вперше потрапляє до організованого дитячого колективу аж у школі, то, на жаль, подібна ситуація виникне й там.