У неділю, 4 вересня, під час урочистої меси на площі святого Петра у Ватикані відбулася урочиста канонізація святої Матері Терези з Калькутти. Відповідаючи на початку Святої меси на прохання кардинала Анджело Амато, префекта Конгрегації у справах святих, глава Католицької церкви Папа Франциск офіційно проголосив її святою: “На честь Пресвятої і Нероздільної Тройці, на прославу католицької віри та скріплення християнського життя, владою Господа нашого Ісуса Христа, святих апостолів Петра і Павла та Нашою після довгого роздумування, неодноразово призиваючи Божу допомогу й вислухавши думку багатьох Наших братів у єпископстві, проголошуємо та визначаємо святою блаженну Терезу з Калькутти і вписуємо її до списку святих, постановивши, щоби в усій Церкві її набожно вшановували між святими. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа”.
Після зачитування формули канонізації були внесені мощі новопроголошеної святої, інформує “Католицький оглядач”.
Під час Святої меси Папа Франциск виголосив проповідь, у якій, зокрема, сказав: “…Мати Тереза протягом усього свого життя була великодушною розподілювачкою божественного милосердя, вчинивши себе доступною для всіх через прийняття та захист людського життя, і ненародженого, і покинутого, і викинутого, як непотріб. Вона заангажувалася у захист життя, неустанно проголошуючи, що “той, хто ще не народився, є найслабшим, найменшим, найнужденнішим”. Вона схилялася над знеможеними людьми, залишеними вмирати на узбіччях доріг, розпізнаючи гідність, даровану їм Богом; вона взивала до могутніх на землі, щоб вони визнали свої провини за злочини, за злочини бідності, створеної ними. Милосердя було для неї “сіллю”, що додавала смаку кожному її ділу, та “світлом”, що просвічувало темряву тих, у кого вже висохли сльози для оплакування своєї нужди та страждання. Її місія на периферіях міст та на екзистенційних периферіях триває і в наші дні як промовисте свідчення Божої близькості до найбідніших серед убогих. Сьогодні вручаю цю показову постать жінки і богопосвяченої особи всьому світові волонтерства: нехай же вона буде вашим прикладом святості! Думаю, що нам буде трохи незручно називати її “свята Тереза”. Її святість настільки нам близька, настільки ніжна та плідна, що ми спонтанно і далі називатимемо її “Мати Тереза”. Нехай ця невтомна працівниця милосердя допоможе нам дедалі краще зрозуміти, що єдиним критерієм нашого діяння є безкорислива любов, вільна від будь-якої ідеології та будь-яких обумовлень, яку виливаємо на всіх, незалежно від мови, культури, раси чи релігії. Мати Тереза любила повторювати: “Може, я й не говорю їхньою мовою, але можу всміхнутися”. Носімо в серці її усмішку та даруймо її тим, кого зустрічаємо на своїй дорозі, особливо тим, що страждають. Таким чином ми відкриємо горизонти радості та надії багатьом зневіреним людям, які потребують зрозуміння і ніжності!”
В урочистості взяли участь офіційні делегації з понад 20 країн світу: президенти Албанії, КЮР Македонії, Косово, королева Іспанії Софія, капітани-регенти Сан-Марино, а також протестантський єпископ з Калькутти і члени спільноти з Тезе. Але не тільки так звані могутні світу цього були особливими гостями, а й бідні та безхатьки з різних міст Італії, які отримують допомогу в структурах згромадження, заснованого святою Матір’ю Терезою, яких Папа запросив на обід після меси, повідомляє Радіо Ватикану.
20 заповідей Матері Терези
1. Що ви можете зробити для змінення миру в усьому світі? Йдіть додому і любіть свою сім’ю.
2. Нам не потрібні зброя і бомби. Аби перемогти зло, нам потрібні любов і співчуття. Всі труди любові – це труди заради миру.
3. Легко любити дальніх, але не так уже легко полюбити ближніх.
4. Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити.
5. Щоби створити сім’ю, достатньо полюбити. А щоби зберегти – потрібно навчитися любити і прощати.
6. Нехай кожен, хто приходить до тебе, піде, ставши кращим і щасливішим.
7. Гордий завжди ображений. Смиренний ніколи не сердиться, бо ніщо його не принижує. Гордий шукає любові до себе. Смиренний любить сам, нічого не очікуючи взамін!
8. Люби, і нехай любов буде для тебе така ж природна, як і дихання. Нічого не вимагай. Нічого не очікуй. Якщо щось приходить до тебе, будь вдячний. Якщо нічого не приходить, значить цьому й не треба було приходити.
9. Найважливіші ліки – ніжна любов і турбота.
10. Геть необов’язково робити щось велике. Можна робити і щось маленьке, але з великою любов’ю.
11. Розчарувавшись у одній людині, не карайте другу. Всі люди різні. Не втрачайте здатності довіряти, вірити і любити.
12. Слова підбадьорення і привіту можуть бути короткими, але у них безконечне відлуння.
13. Все, що ви робите, робіть із любов’ю, або взагалі не робіть.
14. Усміхайтеся одне одному, усміхайтеся своїй дружині, усміхайтеся своєму чоловікові та своїм дітям – неважливо, до кого ви усміхаєтеся, це допоможе вам пройнятися більшою любов’ю до людей.
15. Що більше любові, мудрості, краси і доброти ви відкриєте в собі, то більше ви помітите їх у довколишньому світі.
16. Бог посилає нам випробування, щоб ми, долаючи їх, зміцнювалися, а не впадали у відчай.
17. Поширюйте любов повсюди, хоч би де ви перебували, і насамперед у власному домі.
18. Любов – це плід, який дозріває будь-коли і до якого може дотягнутися будь-яка рука.
19. Я ніколи не вступлю до руху проти війни. Покличте мене, коли з’явиться рух за мир.
20. Найбільша вбогість – це вбогість серця.
Мати Тереза (в миру Аґнес Ґонджа Боякшу), яка отримала Нобелівську премію миру, народилась у албанській сім’ї в місті Скоп’є (тепер – столиця КЮР Македонії). Коли їй сповнилося 18 років, посвятилась Богові у ірландському чернечому згромадженні та вирушила до Індії як місіонерка, де працювала в лікарні, навчала у католицькій школі, закінчила університет, опанувавши дві індійські мови – гінді та бенгалі.
У 38 років відчула особливе покликання – служити найбіднішим, живучи їхнім життям. Отож, 1950 року Тереза заснувала чернече Згромадження сестер місіонерок милосердя, члени якого окремо посвячують своє життя служінню знедоленим. Вона не тільки заснувала численні притулки для покинутих дітей та прокажених, госпіси для вмираючих, шпиталі для хворих на СНІД, але й огортала всіх своєю милосердною любов’ю, несучи їм радість.
Мати Тереза і сестри її згромадження, яких можна впізнати по одягу – білому бавовняному сарі із синім обрамленням та звичайних сандаліях на ногах – невтомно дбали і дбають про злиденних, хворих і сиріт в усьому світі, незважаючи на їх віросповідання чи національність. Вона відійшла у вічність 1997 року, а вже у жовтні 2003-го святий Папа Іван Павло ІІ проголосив її блаженною.
Понад 5 тисяч 100 сестер місіонерок милосердя та 400 братів і священиків продовжують у світі місію своєї засновниці, відкривши 758 домів у 140 країнах світу. А допомагають їм понад 100 тисяч волонтерів.