Шкільна реформа є! Та чи будуть зміни?..
“Пошта” запитала батьків, учителів і психолога, наскільки дієвими будуть новації у початковій освіті
Учні молодших класів більше не відчуватимуть каліграфічної “муштри”, низьких оцінок за неправильно підписаний зошит чи писання за полями сторінок, а батьки не червонітимуть на батьківських зборах, адже оцінки їхніх дітей їм повідомлятимуть як конфіденційну інформацію.
“Учитель має навчити дітей культури письма і правил оформлення робіт, але кількість клітинок і форму підписання зошитів не повинне регламентувати Міністерство освіти і науки”, – каже Алевтина Лотоцька, головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН, інформує Освіта.ua.
Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та на канікули. Їх обсяг також обмежать: у перших класах дітям домашніх завдань не задаватимуть взагалі, у 2 класі – не більше, ніж дитина зможе виконати самостійно за 45 хвилин, у 3 класі – за 1 годину 10 хвилин і в 4 класі – за 1 годину 30 хвилин.
Оцінювання в першому класі не буде. Успішність другокласників також може не оцінюватися за рішенням педагогічної ради школи. З інформатики, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, основ здоров’я, фізкультури та трудового навчання учні також не отримуватимуть балів.
Щоби понизити психологічне напруження в першокласників, до формування навичок письма рекомендується користуватися простим олівцем. На розсуд учителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням.
Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та на канікули
Час переходу на кулькову ручку визначатиме сам учитель, індивідуально для кожної дитини.
“Це дуже важливо, адже це дає дітям право на помилку. Наприклад, можна витерти те, що школяр написав неправильно. Це практика технологій навчання, яка існує в усіх провідних освітніх системах. Важливою є й роль учителя, від якого залежить, як сучасні ідеї втілюватимуть у життя. Якщо не намагатись осучаснювати процесу викладання відповідними методиками компетентнісного навчання, справжніх змін не буде”, – зауважила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Як уже писала “Пошта”, вчителям не рекомендують користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт у адаптаційному періоді (в 1 класі). Колір ручки для виставлення оцінок у зошитах і в щоденниках учитель може вибирати самостійно.
Батьки невдоволені…
Тати і мами молодших школярів до нововведень ставляться переважно критично.
“Я за позитивні зміни і проти “совкових” обмежень, але проблема в тому, що методичні рекомендації для вчителів не зовсім чіткі. От, наприклад, щодо домашніх завдань. Моя донька дуже добре знає математику: три задачі з підручника може виконати за двадцять хвилин, а її однокласниця може ті ж задачі розв’язувати години дві. То що, моїй Настуні тепер задаватимуть п’ять вправ, а її однокласниці лише дві?” – обурюється Ольга, мати другокласниці.
Оцінки дітей батькам повідомлятимуть як конфіденційну інформацію
З її слів, учителі й досі не в курсі, чи ці нововведення справді діятимуть у школах.
“Днями зустріла нашу вчительку, то вона сказала, що педрада, на якій оголошуватимуть нові методичні рекомендації, відбудеться лише 30 серпня. А від інших батьків чула, що вчителька таки рекомендувала учити дітей писати ручкою, бо це краще, аніж олівцем. То чи не залишаться ці зміни лише на папері? – веде далі Ольга – Я хотіла б, аби моїй дитині робили зауваження, навіть з приводу каліграфії. Я її не каратиму, а буду заохочувати до кращого. А ці нововведення лише пригнічуватимуть бажання розвитку в молодших школярів”.
Оксана, мати двох учнів молодшої школи, також не дуже вірить у зміни в початковій освіті. “Передбачаю, що спочатку буде хаос, бо вчителі не всі прогресивні. Думаю, буде як за кордоном: відтік найкращих вчителів у приватні школи, а в державних нічого не зміниться, бо вчителі й далі за згодою батьків робитимуть своє, бо так звикли. Та й серед батьків вистачає консервативно налаштованих”, – каже вона.
Щоби виростити здорову особистість, треба її орієнтувати на процес навчання
Багато вчителів вважають, що їхній предмет найважливіший, і задають дуже багато домашніх завдань. Той обсяг можна давати для виконання студентам-першокурсникам! Особливо непокоїть батьків кількість проектів, які задають робити школярам початкової школи впродовж усього навчального року. “Проекти у перспективі мали б розвивати системність і багатогранність мислення, творчий підхід до вивчення складних тем. Але насправді ця творчість стає для учня рутиною, з якою він не завжди має час та можливість упоратися самостійно. Тому власну уяву вечорами активно розвивають батьки після важкого робочого дня… І виходить, як у тому анекдоті, коли одна мама телефонує іншій і питає: “Ти вже зробила своїй дитині домашнє завдання? Дай списати!” – жартує Віталій, батько третьокласника.
…а вчителі і за, і проти
Неважко уявити собі вчителя, який принижує учня перед однокласниками через погане знання предмета і відповідно погані оцінки. У кожному класі є чіткий розподіл на “найкращих”, “середняків” і “двієчників”.
Більшість учителів вважають, що, позбуваючись таких ярликів, учні позбудуться мотивації до навчання, бо все-таки корисно порівнювати себе з тими, що більш успішні, бо якщо освітня система підлаштовується під твої можливості, то навіщо ще докладати якихось зусиль до навчання?
Ми звикли порівнювати себе з іншими, а треба порівнювати себе сьогоднішнього зі собою вчорашнім
“Я ніколи не поділяла своїх учнів на кращих чи гірших, лише виокремлювала тих, що більше старалися. Адже насправді не всі талановитими народжуються, більшість розвивають свої можливості завдяки копіткій праці. А якщо тепер доведеться повідомляти лише батькам оцінки їхнього сина чи доньки, то невідомо, чи всім це піде на користь. Коли батьки виховують егоїста і кажуть, за будь-яких умов, що їхнє чадо – найкраще серед усіх, то це навіть може бути шкідливо, коли дитина не чутиме жодної критичної думки”, – переконує учитель молодших класів Ірина Кубик.
Хоча всі педагоги, з якими “Пошті” вдалося поспілкуватися, запевняють, що нові методичні вимоги врахують.
“На сайті EdEra розміщуватимуть методички, але в кожного учителя свій, роками напрацьований спосіб викладання. І змінити цей спосіб тисячам українських учителів на один уніфікований не вдасться. Та й цього не треба! Бо основне – змінювати психологію. Не мучити дітей, завантажуючи купою домашніх завдань, а зацікавити так, щоби навіть на канікулах учень все одно тягнувся до книжки. Якщо ж учителі сприймуть це як полегшення своєї роботи, то таке розвантаження програм сприятиме тільки погіршенню знань школярів”, – каже Тетяна Коваль, також учитель молодших класів.
За два роки – до нової школи
Окрім реформування початкової школи з 2018 року в Міносвіти обіцяють комплексне перезавантаження шкільного навчання. 18 серпня міністр освіти Лілія Гриневич презентувала так звану Концепцію нової школи, яка передбачає насамперед продовження навчального процесу до 12 років. Початкова освіта нової школи поділятиметься на два цикли: перший, адаптаційно-ігровий (1 і 2 класи) та другий, основний (3 і 4 класи), інформує Урядовий Портал. У рамках профільної освіти старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання: академічне, з поглибленим вивченням окремих предметів і з орієнтацією на продовження навчання в університеті, чи професійне, яке поряд зі здобуттям повної загальної середньої освіти забезпечить отримання першої професії, не обмежуючи можливості продовження освіти.
“Наше завдання – дати кожній дитині доступ до якісної освіти. Успіх України в тому, щоби побудувати суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина, незалежно від здібностей, має право на успіх в житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати якісна освіта!” – наголосила Лілія Гриневич. І додала, що реформа орієнтована на те, аби зробити випускника конкурентоспроможним у ХХІ столітті – випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж усього життя.
Варто зауважити, що теперішній варіант концепції не є остаточним. Кожен може долучитися до обговорення та надіслати свою думку щодо цієї концепції на електронну скриньку novashkola@mon.gov.ua. В темі листа треба вказати “Обговорення Концепції”, а в самому листі обов’язково зазначити назву розділу, абзац і номер сторінки, яких стосуються ваші думки.
“Найбільш дрімучих вимог нема”
Іванна Коберник, засновниця ГО “Батьківський контроль”, на своїй сторінці у Facebook висловила власне бачення змін у початковій освіті: “Після довгих, виснажливих боїв із бюрократами, які намагалися якщо не зберегти весь “інквізиторський реквізит” учителя, то хоча б нівелювати демократизацію вимог до оцінювання знань учнів, бюрократам це не вдалося. Наказ підписаний, орієнтовні вимоги до оцінювання знань учнів 1-4 класів змінені. Так, вони все ще не ідеальні, так, там у них все ще є більше педагогічних традицій СРСР, аніж хотілося б у ХХІ столітті в європейській Україні. Але найбільш дрімучих вимог більше нема:– скасоване покарання дітей оцінкою за “неправильно” відступлені не дві клітинки;
– скасоване оцінювання “ведення зошитів”;
– скасоване зниження бала за виправлення;
– скасоване зниження оцінки за каліграфію (залишили лиш те, що учень має писати охайно і розбірливо);
– скасований обов’язковий шаблон підписання зошитів – це ідіотське трудове навантаження, яким в 1 і 2 класах за дітей мали займатися вчителі! Учитель нарешті може сам встановити, як мають бути підписані зошити: якщо йому достатньо вказати прізвище, предмет і клас – значить цього достатньо. Негоже МОН регламентувати такі речі! МОН може дати вчителям свободу вчити дітей мислити, аналізувати і висловлювати свою думку, а не боятися неправильно відраховувати ті дві клітинки.
І нарешті оцінки: конфіденційна інформація, тепер жодних рейтингів на стінах і оголошень на батьківських зборах.
Але головне, щоб тепер якнайбільше батьків та дітей дізналися про свої права та змогли ввічливо пояснити вчителям, що будуть сперечатися, що починається нова ера в освіті без “совкового” тупізму в деталях – деталях, які потім впливають на долі поколінь.
Лариса Дідковська, доцент кафедри психології Львівського національного університету ім. І. Франка:
– Оцінки учням потрібні, якщо оцінюють їхні досягнення, але не карають. Тому що користуватися оцінками можна по-різному. Якщо дитина орієнтована тільки на результат, тоді вона зможе цю оцінку випросити, маніпулювати нею, бо її пріоритетом є не сам процес навчання, а мета мати позначку в щоденнику. Сама по собі оцінка не має значення. Має значення те, з якою метою оцінювали учня! Якщо вчитель робить помітки зеленим кольором у щоденнику, малює зірочки, квіточки, то це додає прагнення до навчання. А от погані оцінки ставити не варто, бо мотивація похвалою таки дієвіша! Коли оцінюємо особистість позитивно, то таким чином виховується почуття власної гідності, формується позитивний “Я”-образ, позитивна самооцінка. Щоби виростити здорову особистість, треба її орієнтувати на процес навчання.
Кожен має право на помилку, в тому числі й школяр. І якщо він навіть зробить щось неправильно, то не варто оцінювати його як особистість, а лише конкретні вчинки. Недарма вчителі часто після контрольної задають роботу над помилками. Це згодиться і в житті. Завжди можна цю роботу виконати та отримати іншу оцінку. І це не означає, що ми стаємо невдахами, коли робимо помилки.
Ми звикли порівнювати себе з іншими, а треба порівнювати себе сьогоднішнього зі собою вчорашнім. Вчитель для учня – авторитет, який допомагає оволодіти знанням. І ділячись своїм досвідом, толеруючи тебе як особистість, він може допомогти, підказати, навчити, але йому не варто карати чи засуджувати учня за неспроможність, а сказати, як її подолати. Це місія учителя.
Батьки теж повинні підтримувати наміри своєї дитини, заохочувати її через інтерес до процесу навчання, мотивувати на те, що докладені зусилля дадуть їй можливість здобути більше знань. Не варто порівнювати свою дитину з кимось, а тільки з нею самою. Краще сказати: “Як добре тобі вдається сьогодні те, що вчора було для тебе складнішим”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
