Як зазначають у міністерстві, за два етапи обговорення користувачі залишили понад 8 тисяч пропозицій.

Ідея таких змін, зі слів Павла Хобзея, заступника міністра освіти, полягає в тому, щоби дати дитині розкритися, а не зашорювати, не формувати її, як цеглину. Для цього потрібно дати учителеві більшу свободу в підходах, дати можливість більше вибирати.

Кількість годин для певної теми тепер визначатиме учитель залежно від рівня освіти дітей. Найближчим часом МОН підготує нові вимоги до оцінювання досягнень учнів. “Ці зміни міститимуть виконання завдань олівцем для молодших класів. Учителі не писатимуть червоною ручкою, а система оцінювання учнів молодших класів враховуватиме їхні вікові особливості”, – кажуть у міністерстві.

Для уроків української мови скасували такі складні для учнів теми, як “Умовне позначення слів”, “Спосіб умовного позначення речень”, “Складання речень за поданою графічною схемою”. Акцент буде на розвиток усного мовлення. Для звукового аналізу залишать найпростіші слова – наприклад, “ліс”, “мама” замість непосильних для шестирічного школяра слів (приміром, слова “ящірка”). 

У 3-ому класі введуть жанр есе, щоби стимулювати дітей вільно висловлювати свої думки. Учням часто знімали бали не за їхні думки, а за недотримання структури. Форма була важливішою за зміст. А есе – це жанр, який не має чітко визначеної структури і не претендує на вичерпність (саме те, що треба для початкової школи!). В старші класи перенесли текст-роздум, текст-міркування і текст-розповідь.

У програмах 1-го і 2-го класів обіцяють не вимагати вчити напам’ять таблиці додавання та віднімання в межах 10-ти і 20-ти, таблиці множення і ділення. Тобто дітей і далі вчитимуть віднімати й додавати, але не вимагатимуть зубріння таблиць.

Відтепер на уроках літератури оцінюватимуть не героя (позитивний-негативний), а його вчинки. Одне з основних нововведень у літературі – не буде кількісного показника темпу читання. Зі слів розробників програми, акцент має бути на розвиток якісного читання дітей. Тобто учитель повинен розвивати не лише темп, а й спосіб читання, виразність, правильність, розуміння прочитаного. Дитину стимулюватимуть висловлювати свої емоції від прочитаного, розвивати задоволення від читання, а не вимагатимуть виконання інструкцій.

З програми читання вилучили неактуальних радянських авторів і додали сучасних – таких як Іван Андрусяк, Катерина Бабкіна, Галина Вдовиченко, Зірка Мензатюк, Лариса Денисенко, Василь Голобородько, Ігор Січовик, Мар’яна і Тарас Прохаськи, Ірен Роздобудько, Марина і Сергій Дяченки, Юрко Бедрик та багато інших. Відповідно запланували й видання хрестоматії для учнів початкових класів із серії “Шкільна бібліотека”.

У першому класі буде менше письма і більше усної іноземної мови, щоби розвивати в учнів здатність вести прості діалоги. Вчителів англійської попросять більше уваги приділяти усному мовленню, а не письму й читанню. Дітей вчитимуть іноземної мови за допомоги пісень, віршів і відеоматеріалів. Різницю між простим минулим і майбутнім часами пояснюватимуть аж у 4-ому класі. А про існування Present Perfect (теперішній час доконаного виду) учні 1 – 4-их класів взагалі не пі­дозрюватимуть.

Якщо раніше на уроках англійської від шестирічної дитини вимагалося копіювання графічного зображення слів, словосполучень та речень, то, відповідно до нових програм, у першому семестрі 1-го класу буде тільки усне мовлення. “Ми відклали письмо на пізніший термін, зате буде розвиток мовлення. Додали сучасні теми для обговорення”, – пояснює Павло Хобзей, інформує Освіта.ua. Крім того, учні вивчатимуть теми, які дозволять їм висловити свій емоційний стан.

З уроків музики вилучили, зокрема, пісні “Вниз по матушке, по Волге”, “Священная война”, додавши сучасних, а з уроків фізкультури прибрали психологічно шкідливі ігри, скасували муштру “рівняйсь-струнко” і нормативи. Від мілітаристських команд на кшталт “Клас, струнко!” і “На свої місця!” також радять відмовитися. Школярам запропонують більше рухливих ігор, таких як бадмінтон чи фризбі, а також сучасних активних ігор на співпрацю і взаємодопомогу.

Загалом зміни стосуватимуться всіх предметів, у тому числі природознавства, образотворчого мистецтва, інформатики і трудового навчання. “Діти 6 – 9 років повинні малювати, творити, рухатися, а не заучувати на вказаних предметах теоретичні знання”, – підсумовує заступник міністра освіти. Крім того, зі слів Павла Хобзея, з програми вилучили дублювання тем з “Основ здоров’я”, “Я і Україна” та природознавства.

“Самих лише змін у навчальних програмах недостатньо. Потрібно подумати й про те, як їх утілювати, бо вимоги МОНу часто ігноруються саме в початковій школі, – пише коментар на сайті EdEra користувачка під ніком Пані Юлія, яка брала участь в обговоренні нових програм. – Значна кількість старшого покоління учителів ще досі не може відійти від радянських принципів оцінювання і задавання домашніх завдань у першому класі”.

Проте в Міносвіти запевняють, що знають про цю проблему. “Навіть якщо в класі навчається мало дітей, це ще не означає, що учитель готовий працювати з ними інтерактивними й цікавими методиками”, – зауважує міністр освіти Лілія Гриневич.

Якщо вчителі відмовлятимуться вчити дітей згідно зі згаданими  рекомендаціями, вона радить батькам спершу ввічливо їм нагадати про це. “На часі навчити вчителів працювати з цими програмами, адже підручники залишаються ті самі, стандарти навчання також”, – сказала Лілія Гриневич у інтерв’ю Українській правді. – …Батьки мають право у ввічливій формі подати свої аргументи учителю, тому що все робиться заради якості освіти дітей. Наприклад, сказати: “На сайті МОН написано, що діти повинні писати олівцем, а ви змушуєте їх писати ручкою, а ще червоним підкреслюєте помилки – це стрес для дитини. Будь ласка, чи можете ви перейти до нових методичних рекомендацій”. З її слів, якщо учитель казатиме, що він не погоджується із нововведеннями і хоче вчити дітей так, як учив їх останні 25 років, у цьому випадку потрібно звернутися до дирекції школи з приводу порушення методичних рекомендацій.

“Якщо дирекція школи не зреагує, тоді, будь ласка, напишіть на електрон­ну скриньку Міносвіти з чіткою вказівкою номера школи та прізвища вчителя. Якщо є порушення методичних рекомендацій і програм, затверджених колегією МОНу, це для нас є приводом для інспекції та визначення, наскільки вчитель виконує свої посадові обов’язки”, – вела далі вона.