Частенько молодь, керуючись мріями про незабутні відчуття, що пронесуть у спогадах ціле життя, вирушають у подорожі автостопом. Утім, для таких поїздок необхідні досвід та обережність, чого часто бракує молодим гарячим головам. Насамперед варто розуміти, що, тримаючи у руках туристичний тур, людина отримує свого роду гарантію на відпочинок – безпечну і спокійну дорогу, затишні готелі із привітним персоналом, і гідів, що охоче продемонструють усі родзинки обраної вами ділянки Земної кулі. Чого не можна сказати про подорожі автостопом, де більшість часу ви залишаєтесь один на один зі своїми проблемами у чужому місті чи в чужій країні.

Аби дізнатись про специфіку подорожей автостопом “Пошта” поспілкувалась із 19-річним початківцем-автостопером Яремою Вуєвим. Цього літа хлопець встиг відвідати три країни – Польщу, Словаччину та Чехію, і не збирається на цьому спинятись. На запитання “Пошти”, що спонукає його покидати власну домівку в пошуках пригод, хлопець відповідає: “Хочеться побачити світ. Часто переглядав фотографії друзів та знайомих, які подорожують саме автостопом, і мені це подобається. Тим паче, що зараз це доволі модно. Мій старший брат також свого часу “автостопив” і проїздив пів-Європи. Відтак хотілося б і мені пережити такі відчуття, аби було потім що розказати”.

Вам може не пощастити із людьми, яких ви зустрінете на своєму шляху, або ж приготуйтесь до мінливої погоди чужих країв. Здавалося б, подібні проблеми очікують не лише автостопщика, а й будь-якого мандрівника, проте для тих, хто мандрує на власні страх і ризик, непередбачувані ситуації несуть ще більше ризику. Пам’ятайте, що у вас обмаль можливостей зателефонувати комусь чи звернутись по допомогу. Більшу частину подорожі вам доведеться пересуватись безлюдними місцинами, та ще й у чужій країні. Тому варто їхати з другом, або мати родичів чи знайомих у тих країнах, до яких збираєтесь навідатись.

Досвідчені автостопери радять мати кілька запасних варіантів щодо того, як добратись у те чи інше місце. Бо трапляється всяке…

“Звичайно, ви знаєте, куди прямуєте, проте у подорожах автостопом завжди можуть виникнути непередбачувані ситуації. Скажімо, вас зможуть підвезти геть до іншого місця. Такі ситуації виникали неодноразово. Тут головне не зупинятись, а шукати нові варіанти. Перед поїздками я також читаю історії інших “стоперів”, їхні відгуки та поради. Добре, що в соцмережах подібних груп є багато”, – зазначає Ярема. 

Для того, аби поїздка пройшла без пригод та “порожніх кишень”, справжні любителі подорожувати автостопом радять таки взяти із собою певну суму грошей. 

“Скажімо, одна із подорожей обійшлась мені загалом у триста гривень. Ще двісті я витратив на свій власний розсуд, купуючи солодощі та мінеральну воду. Тобто, я міг і відмовитись від цього, проте, гадаю, прихопити зайві гроші не завадить, адже завжди є бажання придбати якийсь сувенір, як пам’ятку про вдалу поїздку”.

Часто люди, які ніколи не мали нічого спільного з автостопом, кажуть, що водії не так вже й часто хочуть підбирати мандрівників, бо вважають їх “халявщиками”. Але чи це так?

“Люди, яких ми зустрічали на своєму шляху, були напрочуд привітними. Зазвичай це одинокі водії, яким нудно, тож вони охоче підбирають нас заради веселої компанії. Дорогою з Бяльсько-Бялої до Кракова ми натрапили на веселого чоловіка років під п’ятдесят. Він був привітним, адже колись (як він нам пізніше розповів) сам подорожував таким способом. Відтепер він підбирає геть усіх”, – розповідає Ярема. 

Однак, для того, аби порозумітись із водіями, звичайно, потрібно знати іноземну мову, або й не одну. “Особисто я добре володію англійською, тож контактувати мені було легко. Пам’ятаю, як дорогою нам трапилась групка фінів, що також говорили англійською, і ми дуже швидко знайшли спільну мову. Гадаю, що вирушати у подорож автостопом без знання мови можна, проте небезпечно і, зрештою, некомфортно”. 

Звісно, що підсідаючи до зовсім незнайомої людини у машину, не завжди просто розпочати спілкування. Втім, автостопер Яре­ма радить таки знайти спосіб почати діалог – так і веселіше, і приємніше. Тим паче, хтозна, що такого цікавого зможе розповісти вам суворий водій вантажівки. Та спробувати варто!

“Треба бути привітним і намагатись ініціювати діалог, якщо цього тривалий час не робить ваш перевізник. Хоч я їхав зі своїм другом, було би невиховано, сидячи в чужому авто, говорити лише між собою. Також мій брат радив ніколи не розпочинати розмов, що стосуються політики, релігії тощо. Втім, якщо вас таки спитають про політичний стан у вашій країні, то звісно розкажіть, бо хтозна, чи знає ця людина правду про ваші краї чи ні. Та все одно розмовляти на такі теми потрібно дуже обережно”, – запевняє Ярема.