“Ваш комп’ютер заблоковано!”

Певно кожен не раз стиха лаявся (хтось, може, і вголос), вичищаючи зі свого комп’ютера різноманітну вірусну нечисть. А скільки потрібної інформації позжирали капосні комп’ютерні “хробаки”! В когось, навпаки, інша проблема – шкідливі програми порозсилали по всьому світу файли, які іншим бачити зовсім не потрібно. Ми спробували підготувати такий собі топ-10 найвідоміших комп’ютерних вірусів. Одразу зауважимо, що вибірка суб’єктивна, і кожен може на власний розсуд доповнити вірусний список.

Creeper

Часом появи перших вірусів зазвичай вважають початок 1970-х. Саме тоді з’явилася програма Creeper, написана співробітником компанії BBN (Bolt Beranek and Newman) Бобом Томасом. Creeper володіла можливістю самопереміщення між серверами. Потрапляючи на комп’ютер, вона виводила на екран повідомлення “I’M THE CREEPER... CATCH ME IF YOU CAN” (“Я Кріпер... Злови мене, якщо зможеш”). Щоправда, ця програма ще не була повноцінним комп’ютерним вірусом. Жодних деструктивних дій або дій шпигунського характеру Creeper не виконував. Пізніше іншим співробітником BBN Реєм Томлінсоном була написана програма Reaper, яка також самостійно переміщалася мережею і, при виявленні Creeper, припиняла його дію.

Elk Cloner

Програма була виявлена в 1982 році. Вона поширювалася, заражаючи операційну систему DOS для Apple II, записану на гнучких дисках. При кожному 50-oму завантаженні вірус виводив на екран невеликий жартівливий вірш. Автором Elk Cloner вважається 15-річний школяр з американського Пітсбурга Річ Скрента. Першими жертвами стали друзі школяра та його вчитель математики.

Brain

Перша вірусна епідемія була зареєстрована в 1987 році. Звичайно, її масштаби, за сучасними поняттями, просто жалюгідні – 18 тисяч заражених комп’ютерів у США. Але на ті часи це була величезна цифра. Створили Brain два брати, які володіли фірмою з розробки програмного забезпечення. Таким чином вони хотіли покарати “піратів”, що крали їхнє ПЗ. Варто відзначити, що Brain був першим вірусом, що використовує стелс-технології для приховування свого перебування в системі. При спробі читання зараженого сектора він “підставляв” і його незаражений оригінал.

Jerusalem

Наступною знаковою подією в історії розвитку вірусів була поява Jerusalem. Він був створений в 1988 році в Ізраїлі – звідси і його основне ім’я. Друга назва – “П’ятниця 13-те”. Він дійсно активувався тільки в п’ятницю 13-го числа і видаляв абсолютно всі дані з жорсткого диска. В ті часи антивірусних програм не існувало взагалі, тож комп’ютери були абсолютно беззахисні перед шкідливими програмами. Тож Jerusalem викликав грандіозну паніку.

Хробак Морріса

Також у 1988 році відзначимо появу вірусу під ім’ям “хробак Морріса”. Він став першою програмою, що експлуатувала переповнення буферу. Йому вдалося неможливе – вивести з ладу всю глобальну мережу. Правда, варто відзначити, що мережа тоді ще не була такою вже й глобальною. Збій хоч і тривав зовсім недовго, але збитки від нього були оцінені в 96 мільйонів доларів. Його творцем був аспірант Корнуельського університету Роберт Т. Морріс. Справа дійшла до суду, де винахідливому аспіранту загрожувало до п’яти років позбавлення волі та штраф у розмірі 250 тисяч доларів, проте, беручи до уваги пом’якшуючі обставини, йому дали тільки три роки умовно, 10 тисяч доларів штрафу і 400 годин громадських робіт.

Michelangelo (March6)

Був виявлений у 1992 році. Вважається одним із найбільш безжальних комп’ютерних вірусів. За допомогою дискет він проникав на завантажувальний сектор диска, тихо сидів там, не нагадуючи про своє існування до 6 березня. А 6 березня благополучно стирав усі дані з жорсткого диска. Зауважимо, що Michelangelo надзвичайно прислужився компаніям, що спеціалізувалися на антивірусному програмному забезпеченні. Їм вдалося спровокувати масову істерію та непогано заробити на продажах своєї продукції.

Melissa

26 березня 1999 року був випущений перший всесвітньо відомий поштовий “хробак”. Він заражав файли MS Word і розсилав свої копії в повідомленнях MS Outlook. Вірус поширювався з величезною швидкістю. Пікантна подробиця – на домашній сторінці з’являлася оголена стриптизерка. Сума завданих збитків оцінюється більш ніж в 100 мільйонів доларів. Компаніям Microsoft та Intel навіть довелося на деякий час вимкнути власні поштові сервери.

ILOVEYOU (Лист щастя)

З’явився в 2000 році. На пошту приходив лист із темою I LOVE YOU до якого був прикріплений файл. Скачавши вкладку, користувач заражав свій комп’ютер. “Лист щастя” розсилав неймовірну кількість листів з інфікованого комп’ютера і видаляв важливі файли. За деякими оцінками, він обійшовся користувачам ПК по всьому світу більше ніж в 10 мільярдів доларів. Вірусом ILOVEYOU було заражено 10% всіх існуючих на той момент комп’ютерів.

Conficker

Уперше з’явився в мережі в 2008 році. Вважається одним із найнебезпечніших вірусів в історії. Атакує операційні системи сімейства Microsoft Windows. Завдав такої шкоди, що компанія Microsoft обіцяла 250 тисяч доларів за інформацію про його автора. Гроші пропали даремно – автора Conficker так і не відшукали.

Flame

У травні 2012 року “Лабораторія Касперського” назвала Flame, можливо, найскладнішим вірусом в історії. Що цікаво, Flame крав дані, в основному, з комп’ютерів країн на Близькому Сході, включаючи Єгипет, Ізраїль і Саудівську Аравію. Його жертвами ставали як звичайні користувачі, так і великі організації та державні установи. Разом із тим, найбільшу кількість жертв було зареєстровано в Ірані. “Лабораторія Касперського” припустила, що за створенням вірусу стоїть влада якоїсь країни, але якої саме, з’ясувати не змогла. Сам Тегеран заявив, що країна стала жертвою масованої кібер-атаки, спрямованої на руйнацію програмного забезпечення іранських центрифуг, що використовуються в ядерній програмі для збагачення урану. В Тегерані впевнені – в усьому винні Тель-Авів та Вашингтон, яких страшенно турбують іранські ядерні дослідження.

P. S. Недарма фахівці кажуть, що часи хакерів-романтиків, які створювали віруси, прагнучи лише самоствердження і слави, давно минули. Тепер цим займаються транснаціональні корпорації та розвідувальні служби, котрі перетворили шкідливе програмне забезпечення на один із методів боротьби з конкурентами.

Класифікація шкідливих програм

Кожна компанія – розробник антивірусного програмного забезпечення використовує власну класифікацію і найменування для визначення типу шкідливого ПЗ. У загальних рисах можна дати наступну класифікацію шкідливих програм за способом розповсюдження, проникнення і закладеному функціоналу.

Віруси

Характерна ознака – здатність самостійно розмножуватися на комп’ютері без відома користувача. Виконують деструктивні дії: видаляють або спотворюють дані, паралізують роботу системи, обмежують доступ до файлів, системних функцій тощо. Деякі віруси під час запуску зараженого файлу стають резидентними (постійно знаходяться в оперативній пам’яті комп’ютера) і можуть заражати інші файли та програми. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різноманітних візуальних ефектів на моніторі, що заважають працювати, до повної втрати інформації.

Мережеві черв’яки

Головна особливість – здатність самостійного поширюватися в локальних мережах або через інтернет. Можуть сканувати комп’ютер на предмет виявлення адрес для розсилки іншим комп’ютерам своєї копії.

Троянські програми

Після потрапляння на комп’ютер не обов’язково здійснює якісь деструктивні дії. Може зачаїтися і займатися збором і пересиланням конфіденційної інформації. Деякі не просто переглядають інформацію, а стежать за тим, які клавіші користувач набирає на клавіатурі. Такі шкідливі програми називаються кейлоггер або клавіатурний шпигун. Ще один вид – бекдори (від англ. Backdoor – чорний вхід). Вони надають зловмисникові віддалений доступ до комп’ютера.

Небажане рекламне ПЗ

Adware – шкідливе програмне забезпечення, що примусово демонструє рекламу. Встановлюється на комп’ютер без згоди користувача. Може проявлятися у вигляді переходу на сайти, на які користувач не збирався заходити, або у вигляді постійно спливаючих рекламних вікон, банерів тощо. Спільно з рекламними програмами можуть використовуватися і шпигунські програми (spyware), що збирають досьє на користувача, яке потім використовуєтися в цільових рекламних кампаніях.

Тайванський “Чорнобиль”

У 1999 році, саме на річницю Чорнобильської трагедії – 26 квітня – сталася глобальна комп’ютерна катастрофа, що супроводжувалася масштабними збитками. За різними даними, на близько півмільйона комп’ютерах у всьому світі була знищена інформація на жорстких дисках, а на материнських платах деяких машин було пошкоджено вміст мікросхем BIOS. “Цей вірус став певним поворотним пунктом у сприйнятті комп’ютерних загроз користувачами. Це був перший вірус, який завдав шкоди не лише даним, які були на зараженій машині, але й повністю вивів з ладу деякі комп’ютери. В тому випадку, якщо BIOS не можна було переписати знову, комп’ютер викидали на смітник”, – зазначив з цього приводу керівник відділу антивірусних розробок і досліджень компанії “Доктор Веб” Сергій Комаров. Свою первісну назву – CIH – вірус отримав від скороченого імені свого творця – студента тайванського університету Чен Інь-Хау (англійською – Chen Ing-Нau). Його друга назва – Chernobyl – з’явилася через те, що вірус активувався 26 квітня, у день катастрофи на Чорнобильській АЕС. Автор вірусу зробив так, що, потрапляючи на комп’ютер, вірус не чинив жодних шкідливих дій, аж доки не наставало 26 квітня. Згодом з’являлися віруси, подібні до Chernobyl за “любов’ю” до певної дати, проте такої масштабної шкоди жоден iз них не завдав. Вважають, що причиною глобального “тріумфу” саме тайванського “Чорнобиля” стала поява заражених ним файлів на кількох американських web-серверах, які поширюють ігрові програми.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти