Провадити здоровий спосіб життя нині модно, але далеко не всі знають, як це робити правильно. В часі війни на сході України, фінансової нестабільності та високої смертності населення при нездужанні простіше чарку перехилити і цигарку викурити, а на свята радіти мисці салату олів’є, аніж почати дбати про здоров’я. Отож виникають питання, де знайти гроші на дорогі корисні продукти чи на абонемент у спортзал? І одна з основних проблем – чим зайнятися у вільний час або що робити, коли майже всі співробітники виходять на перекур.
Здоровий спосіб життя складається з раціонального харчування, оптимальної фізичної активності, відмови від шкідливих звичок тощо. Але ці складові кожен трактує по-своєму, тому ми часто не розуміємо, що саме треба їсти, які фізичні вправи робити і чи справді відмова від тютюну і спиртного подовжує життя. Не забуваймо, що коли на противагу шкідливим звичкам обираємо здоровий спосіб життя, то знижуємо ризик виникнення неінфекційних захворювань. “Пошта” побувала у Києві на тренінгу “Роль медіа у зміцненні громадського здоров’я в Україні”.
Там фахівці з громадських організацій та Всесвітньої організації охорони здоров’я в рамках імплементації проекту ВООЗ “Неінфекційні захворювання: профілактика та зміцнення здоров’я в Україні” робили акцент на здоровий спосіб життя.
Змінюйте харчові звички!
Українська кухня – смачна й різноманітна, проте одна з найбільш шкідливих для здоров’я. Рецепти нашої випічки, зокрема соціальних сортів хліба, на першому місці в Європі за вмістом солі, каже Анна Борщевська, спікер Бюро ВООЗ в Україні.
Але навіть у нашій країні можна скласти для себе раціон, щоби добре почуватися і протидіяти недугам. Головний лікар Київського центру здоров’я Отто Стойка називає кілька основних принципів здорового харчування:
– Їжте із задоволенням, але в помірних кількостях.
– Не менше половини продуктів і страв із зернових повинні становити цільнозернові продукти.
– Зверніть увагу на вміст солі у супах, хлібі, морожених напівфабрикатах і обирайте продукти з нижчим її вмістом. Добова норма солі не повинна перевищувати чайної ложки (6 грамів) на день. До того ж рекомендується використовувати тільки йодовану сіль.
– Пийте воду замість солодких газованих напоїв.
– Здорова збалансована дієта повинна базуватися на різноманітних продуктах переважно рослинного, а не тваринного походження, з низьким вмістом вуглеводів (не більше 10% добової енергетичної цінності раціону).
– Молоко і молочні продукти з низьким вмістом жиру і натрію (кефір, сир, йогурт) треба споживати щодня.
– М’ясо і м’ясні продукти з високим вмістом жиру варто замінити бобовими культурами, рибою, птицею та нежирними сортами м’яса.
– Доцільно віддавати перевагу приготуванню продуктів на парі, способами варіння, запікання чи приготування в мікрохвильовій печі.
– Оптимальна маса тіла повинна відповідати рекомендованим межам співвідношення ваги і зросту (індекс маси тіла від 20 до 25 кг/м2).
Щоб додержувати цих правил, необов’язково купувати делікатеси, аби бути здоровим, а просто змінити шкідливі харчові звички!
Крім того, експерт зауважує, що проблема ожиріння й діабету особливо непокоїть наше суспільство лише впродовж останніх ста років, адже ще на початку минулого століття люди споживали на рік у 8-12 разів менше цукру (5 кілограмів, відповідно 15 грамів на день). А вже на початку ХХІ століття середньостатистичний європеєць споживає його до 40 – 60 кілограмів на рік (110 – 164 грами на день).
Курити вже не модно!
Тютюн вважають єдиним дозволеним наркотиком, який призводить до залежності, неінфекційних хвороб і в підсумку до смерті. І хоча це вже зазначають на пачках сигарет, курці й далі псують своє здоров’я і здоров’я оточуючих.
Антитютюнова кампанія в Україні розпочалася 2008 року. Як наслідок, якщо в 2005-ому Україна була на четвертому місці серед країн, де куріння найбільш поширене, то в 2015-ому, за даними ВООЗ, вона опинилася на 26 місці серед 180 країн світу, зазначає громадський активіст Артем Соколенко. Відтак за останні роки майже 1,5 мільйона українців кинули курити за останні три роки, чому значно сприяв закон України від 16 грудня 2012 року про повну заборону куріння в громадських та на робочих місцях, включаючи приміщення закладів ресторанного господарства.
Тепер курити не модно, запевняють експерти. Якщо раніше ми могли бачити по телебаченню зірок, інших відомих людей з цигарками, що додавало їм іміджу, то зараз цього ніхто не демонструє.
Коли кидаєш курити, виникає питання, чим замінити цигарку. “Не варто замінювати сигарети цукерками або яблуками. Подібні акції, спрямовані на спробу схилити людей кинути курити, також неефективні, бо таким чином ми замінюємо цигарку на щось приємніше, але не позбуваємося самої звички і не ставимо собі цього за мету. Наша підсвідомість реагує на цукерки майже так само, як на цигарки, і це не дає ефекту”, – пояснює Артем Соколенко.
З його слів, не допомагають кинути курити й так звані електронні сигарети, які останнім часом заполонили ринок і в щораз більших кількостях постачаються з-за кордону. “Подейкують, що вони менш шкідливі за звичайні сигарети, але складників рідини для електронних сигарет ніхто не знає, тож ніяк не можуть бути допоміжним засобом для тих, що вирішили позбутися цієї згубної звички”.
“У Ірландії заборона куріння в громадських місцях спрацювала досить вдало. В підсумку курців поменшало приблизно на 20 відсотків, а серцево-судинних захворювань – на сім”, – веде далі Артем Соколенко.
Активісти ГО “Центр громадянського представництва “Життя” навіть порівняли заклад громадського харчування, поділений на зони для курців і некурців, із басейном. “Чи можна виділити зонально, якщо людина сходила в туалет у басейні? Ні, і всі купаються в тому. Так і з курінням: хтось у ресторані закурив, але дихають цим повітрям усі”, – каже Оксана Тотовицька, медіакоординатор Українського центру контролю над тютюном ГО “Життя”.
Бережіть дітей від вживання спиртного!
Серед населення у віці 20 – 39 років приблизно 25% всіх випадків смерті пов’язані з алкоголем. Крім того, він є однією з причин передчасної смертності чоловіків у віці 40 – 60 років. Україна на 13 місці в світі за кількістю споживання спиртного, згідно з даними дослідження ВООЗ за 2015 рік, стверджує Юлія Солоха, координатор коаліції громадських організацій “За тверезу Україну”.
“Діти спершу починають вживати слабоалкогольні напої та пиво. І це перша сходинка до міцніших напоїв! Пивні компанії роблять усе, щоби пиво було максимально дешевим, вкладають мільярди у рекламу, яка найперше впливає на підлітків. Намагайтеся контролювати кишенькові витрати своїх дітей! Якщо у них не вистачить грошей на пиво, то ймовірно, вони у майбутньому споживатимуть менше алкогольних напоїв. Реклама алкоголю апелює до базових потреб людини. А для підлітків це такий собі атрибут дорослого життя”, – пояснює Юлія Солоха.
Цілковита відмова від спиртного в нашій країні вважається ледь не психічним захворюванням, тож на часі вдосконалювати не лише закони про рекламу і про реалізацію алкогольних напоїв, а й змінювати свідомість суспільства, вважають експерти.
Більше рухаймося, панове!
Недостатня фізична активність – четверта за значенням причина передчасних смертей у світі. Щороку через малорухливий спосіб життя помирає майже 3,2 мільйона людей (статистика ВООЗ). Гіподинамія спершу стає причиною ожиріння, а потім діабету й серцево-судинних захворювань.
Як уже писала “Пошта”, торік радіоведучі радіо “Львівська хвиля” Влодко Лучишин, Андрій Великий та Віра Пузенко стали творцями й учасниками проекту “Три товстуни”. Маючи надлишкову вагу, яка загрожувала їхньому здоров’ю, завдяки фізичним навантаженням та зміні раціону за індивідуальними програмами їм вдалося схуднути за півроку всім разом на 65 кілограмів.
Багато хто з огрядних людей шукає виправдання, мовляв, маю генетичну схильність до ожиріння, широку кістку, хворе серце, тому не можу бігати. Але ж причиною багатьох хвороб є саме надлишкова вага! Позбутися зайвих кілограмів багатьом із них заважають в першу чергу лінощі: не хочеться сідати на дієту, ходити пішки на роботу, робити ранкову зарядку… Хоча рух – це життя!
“Громадське здоров’я – наука і мистецтво запобігання недуг, продовження життя і зміцнення здоров’я за допомоги організованих зусиль суспільства”, – підсумовує Отто Стойка, головний лікар Київського центру здоров’я. Адже не лікарі і не держава, а ми самі маємо дбати про своє здоров’я.
Ірина Левицька
Львів–Київ–Львів