Буквально зараз відбувається хресна хода за мир, яка розпочалася зі Святоуспенської Святогорської лаври в Донецькій області. 27 липня, напередодні святкування дня Хрещення Русі-України, учасники процесії прибудуть у столицю, де зустрінуться з учасниками хресної ходи з Почаївської лаври на Володимирській гірці та разом із православними Києва і паломниками зі всієї України пройдуть до Святоуспенської Києво-Печерської лаври. Там відбудуться святкові богослужіння. Хресну ходу супроводжують чудотворні ікони Божої Матері –  Почаївська і Святогорська.

Не будемо говорити за всіх тих, що беруть участь в тій ході, бо там, мабуть, є різні люди, які щирі у своїй молитві під пекучим сонцем. Але ця хресна хода викликає неоднозначне сприйняття серед багатьох українців, що, мабуть, справедливо, бо вони підозрюють, що за нею стоїть певна технологія… Ось що сказав із цього приводу Архиєпископ-емерит у інтерв’ю Департаменту інформації УГКЦ:

“Ісус Христос каже, що наше ставлення до ближнього має базуватися на головному принципі: бажати йому добра. Треба бажати добра не тільки тим, що нам роблять добро, а й ворогам. Ми маємо любити всіх. Якщо когось любити, то значить треба за нього молитися, бо це один із виявів любові. За що ми молимося? Чи ми маємо молитися, аби російська армія чи ті бойовики – наймити Росії, більш ефективно працювали, щоб їм все краще складалося? Чи все ж таки маємо молитися за те, щоб вони зрозуміли і припинили агресію, перестали нападати?!

Молитва у формі хресного ходу чи в будь-якій іншій повинна бути за те, аби друга сторона не робила гріха. Ці хресні ходи проголосила і організовує Українська Православна Церква (Московського Патріархату), а Московський Патріархат поблагословив агресію Росії на Україну. І тому бракує довір’я. Чи вони справді моляться, за що вони моляться? Чи моляться, аби Росія припинила агресію? Чи моляться, аби російські війська та їхні підопічні забралися з України? Незрозуміло, за що вони моляться.

Якщо б, скажімо, ті, що йдуть, починаючи від самого Митрополита Онуфрія і всіх єпископів, сказали: ми абсолютно відкидаємо, як повну несправедливість супроти українського народу, всяку агресію і домагаємося, аби Кремль і всі люди, які за це відповідають, перестали робити зло. І мусимо зробити відповідну декларацію і її дотримуватися. 

Бо знаєте, дуже гарно казати: я молюся за мир. Наприклад, я молюся за мир, але кулаком даю тобі в ніс. Треба подумати, за що ми молимося. Нехай кожна людина, яка йде в тій ході, щиро дасть собі відповідь на запитання, за що вона молиться, якого миру прагне. Їм кажуть, що вони моляться за те, аби між українцями не було громадянської війни. Ну, це те саме, що каже Росія. Але чи це об’єктивна правда? Якщо молитися щиро, то треба молитися за те, аби ворог перестав нападати”.