Тибетці вшанували 50-річчя невдалого повстання, натомість американські моряки скаржаться на провокації

Під час заходів, присвячених 50-й річниці невдалого повстання, Далай-лама вчергове закликав владу Китаю до затвердження "легітимної і важливої автономії" Тибету. Духовний лідер тибетців звинуватив владу КНР у тому, що вона створює у Тибеті атмосферу страху.

Два погляди на одну подію

Пекін запевнив, що в жодному разі не допустить незалежності, й запропонував святкувати річницю не повстання, а 50-річчя... скасування кріпосного права у Тибеті.

Зараз, за словами Далай-лами, ситуація в Тибеті дуже напружена і у будь-який момент може "вибухнути". На території автономного району Тибет, а також у тих провінціях Китаю, де тибетці становлять значний відсоток населення, китайська влада тримає великі армійські сили - загалом близько 350 тисяч вояків. На думку ж Пекіна, жителі Тибету не мають на що скаржитися, а навпаки - повинні бути вдячні комуністичному Китаю за "звільнення селян".

Наразі невідомо, у що можуть перерости поки що мирні протести, однак, зазначимо, що подібна ситуація була рік тому. Навесні 2008 року в столиці Тибету Лхасі тривали запеклі сутички між населенням та китайськими військами, приурочені до олімпійських Ігор у Пекіні, до бойкоту яких закликали тибетці. Ті заворушення Пекін жорстоко придушив. За офіційними даними Пекіна, загинуло лише 18 мирних жителів і один китайський офіцер. Проте, за інформацією Далай-лами та правозахисників, у протестах загинула щонайменше тисяча осіб. Регіон на кілька місяців був повністю ізольований від зовнішнього світу.

Американці також ображені

Принагідно зазначимо, що не лише тибетці дорікають Китаю антигуманною поведінкою. США, зокрема, звинуватили китайських моряків у провокаційних діях та порушенні норм міжнародного морського права. Йдеться про низку інцидентів у Південно-Китайському морі за участю китайських суден. Найбільшого розголосу наробив випадок восьмого березня, коли  китайські кораблі небезпечно та агресивно маневрували в безпосередній близькості від американського судна "Імпекебл", що займається пошуком затонулих підводних човнів. Оскільки "Імпекебл" входить до складу військово-морського флоту США, відсіч він дати зміг - принаймні кілька попереджувальних черг з автоматичних гармат китайців відігнали.

За твердженнями західних військових експертів, незвично жорстка поведінка китайських кораблів щодо судна "Імпекебл" може свідчити про те, що Китай таким чином перевіряє нову американську адміністрацію. Адже подібна ситуація була відразу після обрання на посаду президента Джорджа Буша. Тоді китайці захопили і протягом 11 днів утримували екіпаж американського літака, який зіткнувся з китайським винищувачем, що спричинило серйозний дипломатичний скандал між двома країнами.

Фахівці також стверджують, що на острові Хайнань розташована нова секретна база китайських підводних човнів. Військово-морські сили Китаю нібито планують до 2050 року створити потужний океанський флот. Зараз до складу ВМС Китаю входять 87 підводних човнів, зокрема 4 атомних багатоцільових і один стратегічний, 29 есмінців, 49 фрегатів, 89 ракетних катерів, 234 патрульних катери, 48 тральщиків, 89 десантних кораблів і катерів.

Додамо також, що попри регулярні звинувачення Китаю у відсутності демократії і недотриманні прав людини, офіційний Пекін певен, що західної демократії в Китаї не буде ніколи, оскільки КНР не копіюватиме систему західних країн, при якій різні партії змінюють одна одну при владі. У Китаї ж порядок передачі влади тримається на двох принципах: лідера обирають на посаду у віці близько 60 років, а на заслужений відпочинок він повинен піти в 70; наступник обирається верхівкою компартії за п'ять років до зміни керівництва, щоб його поява не ставала несподіванкою для народу і решти світу, а сам він встиг здобути досвід. Таким чином відкритої конкуренції, дискусій між претендентами та участі пересічних громадян у цьому процесі китайська система не передбачає.