Майже усі столиці схожі між собою. Імпозантні і зарозумілі, вони перебувають у броунівському русі незліченних механізмів і облич, відірвані від решти світу усвідомленням власної винятковості. Берлін у цьому випадку нічим не кращий за Київ чи Рим, щобільше - нововідреставрована столиця найпотужнішої європейської держави ще довго служитиме водночас гігантським музеєм усіх її тріумфів і помилок.

Welcome to Berlin

Якщо ви приїжджаєте до Берліна менше ніж на тиждень, найрозсудливіше буде просто на вокзалі або на будь-якій станції метро купити т.зв. Welcome card (зрештою, прийняту майже в усіх великих європейських центрах). Відтепер ви матимете право три дні, а точніше, рівно 72 години користуватися усім громадським транспортом у місті із приміськими електричками включ­­но, а також отримаєте цілий зошит дисконтних купонів, які даватимуть вам знижку в окремих музеях, театрах і т.д. То ж залишіть важкі валізи і вберіть зручне взуття: попереду на вас чекають 72 насичені години у Берліні.

Перші враження

Мабуть, відчуття розчарування виникне у вас вже в потязі, з вікна якого ви досхочу намилуєтесь не лише знаменитим "будинком, який падає", але й брунатними, як віспою досі вкритими слідами від куль рудерами і обмальованими графіті руїнами старих заводів поряд із модерними "слоїками" зі скла і бетону. Тому краще одразу з однієї із центральних станцій пішки вздовж ріки Шпрее дістатися до Мекки кожного, бодай мінімально залюбленого в мистецтво прочанина, - Музейного острова. Звідтіля переходите до Берлін­ського собору і виходите на "центральну вулицю Німеччини" з романтичною назвою "Під липами" (Unter den Linden). Липи, до речі, й справді ростуть вздовж проспекту, тільки ви їх навряд чи одразу зауважите, роздивляючись справа й зліва важкі класицистичні будівлі театру та історичного музею. Берліну (знову ж таки, як і майже усім іншим столицям) завжди була притаманна певна гігантоманія, і тому більшість будинків у центрі міста вражають насамперед своїми масштабами і понурою величчю. Навіть собор має у своїй архітектурі значно більше рис світської гордині, аніж вознеслого Господнього дому.

Далі берлінським Хрещатиком ви можете прошкувати, задерши голову, - із ризиком бути збитими з ніг більш заклопотаними перехожими, а можете без подальших видатків проїхати завжди переповненим автобусом №100. З вікна цього двоповерхового омнібуса побачите майже все, що до цього часу бачили лише з кольорових фото проспектів: від телевежі і Рейхстагу аж до пожвавленого району Зоо.

Берлін перенасичений вуличним транспортом. І, мабуть, щоб уникнути нескінченних корків, тут відносно мало світлофорів: законослухняні на решті території Німеччини громадяни запросто перебігають у столиці чотирисмугові траси. Утім, незважаючи на карколомний рух, Берлін - місто дуже зелене: стомившись, ви завжди знайдете поблизу парк, сквер або принаймні затишну лавку під деревами навіть на найбільших вулицях.

Острів музеїв

Це не лише топографічне означення. У принципі, цілий Берлін можна назвати своєрідним островом музеїв: їх тут близько 40, розрахованих на будь-який смак і орієнтацію. Від хрестоматійних Пергамського і Єгипетського до свідка недавньої історії на Chekpoint Charlie і музею кіно, ви можете також під настрій відвідати Стару національну галерею або ж музей геїв та лесбійок. Для початку варто лише зауважити, що берлінські музеї діляться на державні і приватні: придбавши квиток в одному державному музеї, можна впродовж дня відвідати з ним усі інші: це, знову ж таки, лише питання часу. Теоретично ви здолаєте цю культурну твердиню хіба в четвер (коли музеї відчинені до 22 год.), розпочавши марафон о 9 ранку. Бо до державних належать у Берліні і Музей античності, і Пергамський вівтар, Стара і Нова національна галереї, Єгипетський музей та ще з десяток. Сконцентровані вони в основному, окрім Музейного острова, довкола палацу Шарлоттенбург і Форуму культури. То ж не дивуйтесь, якщо наприкінці цього музейного дня ви з подивом зауважите, як кокетливо підморгує вам з-під куленепробивного скла Нефертіті - насправді вона одноока...

Продовження -
в найближчих числах "Пошти"