Не все в Америці роблять під пильним оком демократичного загалу. Що за Буша, що за Обами

Днями адміністрація нового американського президента Барака Обами опублікувала секретні директиви його попередника. Ці документи свід­чать, що Джордж Буш-молодший у багатьох питаннях користувався владою, яку не контролював Конгрес.

Документи, які, найімовірніше, були підготовлені після 11 вересня 2001 року, санкціонують обмеження громадянських прав та свобод в умовах боротьби з міжнародним тероризмом. У дев'яти опублікованих меморандумах йдеться, що виконавча влада в умовах так званої війни проти тероризму повинна була отримати додаткові повноваження на проведення обшуків та прослуховування переговорів без судових санкцій.

Також з'ясували ще одну деталь контртерористичного курсу попереднього президента Сполучених Штатів. Документи, які зараз передали Суду, свідчать, що Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) знищило щонайменше сотню відеозаписів із допитами підозрюваних у тероризмі. Зараз ЦРУ готує для суду детальнішу інформацію про знищені записи. Однак уже відомо, що таких матеріалів значно більше, ніж вважали досі: спочатку йшлося лише про два записи допитів членів "Аль-Каїди", тепер  достеменно підтвердженим фактом є знищення 92 відеозаписів.

Інформація про кількість знищених записів передана до нью-йоркського суду, який розглядає позов Американського союзу громадянських свобод (ACLU). ACLU вимагає від влади детальних свідчень про методи, які використовували на допитах підозрюваних у тероризмі в період президентства Буша. Підозрюють, що ЦРУ знищило записи з жорстокими допитами.  

Через цей скандал у 2008 ро­ці за наказом тодішнього генерального прокурора Майкла Мюкейсі проти ЦРУ розпочали спеціальне розслідування, зараз ця робота завершується. Однак, за її результатами сенатори планують опублікувати лише невеликий звіт, в якому вкажуть на основні порушення. І воно жодним чином не стане приводом для початку судових процесів проти чиновників із ЦРУ, - інформацію збирають лише  для того, щоб унести корективи у подальшу політику управління. 

Нагадаємо, адміністрація нового президента США Барака Обами пообіцяла відмовитись від катувань на допитах, а також закрити тюрму для підозрюваних у тероризмі на базі в Гуантанамо та інші тюрми ЦРУ за межами країни.

Принагідно зазначимо, що новий американський президент теж не гребує політичними методами свого попередника. Зокрема, три тижні тому Барак Обама написав президентові Росії Дмітрію Мєд­вєдєву таємного листа, в якому нібито йшлося про те, що США готові відмовитися від розміщення протиракетного щита в Східній Європі, якщо Москва допоможе перешкодити розробкам ядерної зброї в Ірані. Обома наголосив, що США не матиме необхідності розміщувати ракетні перехоплювачі, якщо Іран припинить розробки ядерних боєголовок і балістичних ракет.

Дещо раніше схожий компроміс пропонувала Росія. Офіційний Кремль обіцяв відмовитися від ідеї дислокації наступальних ракет "Іскандер"  під Калінінградом, якщо США відмовиться від системи ПРО. Москва підозрює, що об'єкти ПРО призначені для спостереження за ракетними арсеналами Росії.

Кремль наразі не дав офі­ційної відповіді на лист американського президента, але, кажуть, що це питання стане головним на зустрічі міністра закордонних справ РФ Сєргєя Лаврова з держсекретарем США Гіларі Клінтон 6 березня у Женеві.

Зовні виглядає взаємовигідно, однак ... Керівники Польщі й Чехії, які вклали власні політичні капітали у домовленості зі США щодо ПРО, засмучені можливим скасуванням цього плану. Тепер Варшава і Прага вимагатимуть додаткових стимулів - наприклад, розміщення в Польщі американської системи ППО "Patriot", що теж передбачено спільним договором. І він, найімовірніше, буде втілений. Держсекретар США Гіларі Клінтон пообіцяла, що незалежно від перспектив розміщення елементів американської системи протиракетної оборони на польській території, ракети "Patriot" там таки з'являться.

Експерти ж стверджують, що такий компромісний крок з боку США - це лише хитрий політичний хід. Немає жодних шансів, що президент Обама оголосить про абсолютну відмову від протиракетного щита в Польщі й Чехії, принаймні найближчим часом. Можливо, ці роботи призупинять, наприклад, на рік, для серйозного технічного та вартісного аналізу де-юре. Де-факто це робитиметься для того, щоб викроїти час для дипломатичної четвірки - США, НАТО, Росії та Ірану. Також США призупинили процес розміщення ПРО в Європі для того, щоб переконати Росію в необхідності укладення нової угоди про скорочення страте­гічних наступальних озброєнь.

P.S. Коли матеріал вже був готовий до друку, стало відомо, що президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв відреагував на пропозицію свого американського колеги Барака Обами. Зокрема, він заявив, що ніякого обміну між питаннями іранської ядерної проблеми і питаннями ПРО в Європі не буде, тому що таке вирішення проблеми неконструктивне.

Не залишився голослівним і американський президент Барак Обама. Він, своєю чергою, сказав, що ЗМІ неточно передали суть послання російському лідерові: його лист нібито не містив пропозиції про обмін послугами.