“Недитяче” меню
“Пошта” довідалася, чим годують школярів у львівських школах, хто перевіряє якість організації харчування та чи далеко нашим буфетам до європейських і американських
Котлета, що нагадує підошву, пісна каша на воді і жменька капусти… А як ви уявляєте собі обід у шкільній їдальні? Можливо, хтось швидше пригадає рум’яні сирнички чи пухкі оладки? Для сучасних школярів шкільне меню майже не змінилося. І так само, як колись, деякі з апетитом їдять те, чим годують у львівських школах безкоштовно, а деякі відмовляються, мовляв, ці страви несмачні або й зовсім “неїстівні”, як кажуть самі учні.
Нагадаємо, що цього року в міському бюджеті передбачили 800 тисяч гривень, з яких для учнів 1 – 4 класів загальна вартість харчування становить 9 гривень 40 копійок, вартість харчування дитини з малозабезпеченої сім’ї – 11 гривень 30 копійок, а дитини постраждалих учасників Революції Гідності – 13 гривень 16 копійок. Та чи достатньо цих коштів для повноцінного збалансованого обіду школяра? Можливо, приготування смачної й корисної їжі – справа не фінансів, а совісті! Адже якщо школа – “другий дім”, то й, напевне, їжа там мала б бути більш схожою на домашню.
Безкоштовно не означає смачно
На початку року в Україні скасували безкоштовне харчування для учнів, тепер, чи виділяти кошти на обіди для школярів, вирішує місцеве самоврядування. Зокрема, у нашому місті з міського бюджету харчуватимуть понад 27 тисяч учнів. Здавалося б, і діти ситі, бо гарячої страви з’їдять, і батьки задоволені, що не треба давати багато на кишенькові витрати. Та не все так просто…
Як розповідає львів’янка Ольга, вона не може бути впевненою у тому, що її донька у школі не буде голодною, хоча має право на безкоштовне харчування, бо в них багатодітна сім’я. Але те, що готують у шкільних їдальнях, семикласниці не до смаку.
“Дуже рідко донька бере їжу за талоном. Адже розбавлена водою картопля чи розварена або недоварена гречка виглядає зовсім неапетитно. Підливка якщо є, то невідомо з яких інгредієнтів. Салат із буряка, моркви, капусти з горохом або з кукурудзою теж недолюблює. Бувають і котлети, але вона їх не бере після того, як одного разу отруїлася. Їсть переважно гарнір або коли раз на два тижні дають сирнички. Смачним вважає лише чай, бо він дуже солодкий”, – розповідає Ольга і пригадує, як сама вчилась у школі і теж була не в захваті від тієї їжі, але обіди чи сніданки обходились набагато дешевше. “І тоді були котлети чорні, як підошви, але хоча б 20 копійок коштували і були трохи більші. Моя дитина зазвичай в школі нічого не купує, бо там націнка: водичка аж по 9 гривень, печиво – по 10 (у магазині 6-7 гривень)”, – каже Марія, яка виховує трьох дітей, що теж харчуються в школі, і стверджує, що шкільне меню не надто дітям до вподоби.
фото: tribunapraci.com.ua
“Найчастіше їм дають пюре, раз на тиждень гречку, кілька разів макарони, а салати нечасто – з капусти раз на тиждень, ще рідше – з буряка, раз на два тижні бувають сирники. П’ють переважно солодкий чай. Мої діти не перебирають їжею, але у школі кухарі будь-яку страву зіпсують. Мені теж важливо, щоб діти не напихалися будь-чим. Краще вже гроші заплачу за продукти, але щоб із них щось нормальне приготувати”, – пояснює вона.
А директор львівської школи №3 Світлана Уралова запевняє, що у них харчуванням задоволені і батьки, і діти, а працівники школи не мають ніяких претензій до постачальника гарячої їжі.
“Фінансування також достатньо. Добре, що міська влада потурбувалася про учнів. Торік, коли на харчування однієї дитини були передбачені чотири гривні з копійками, було значно важче. Наш педагог-організатор виготовляє талончики за окремими прізвищами, і їх видають дітям, коли ті зранку приходять до школи. На групі продовженого дня харчують уже батьківським коштом. Ці обіди вже обходяться батькам до 12 гривень”, – зазначає “Пошті” Світлана Уралова.
Зі слів директорки, у їхній школі з гарнірів готують рис, різноманітні каші, картоплю. Є курячі й рибні котлети, які тушкують, а не смажать. Салати: буряк з цибулею, капуста з морквою і цибулею. Без буфетної продукції у школі теж не обійтись. Там учні можуть купити круасани, булочки, печиво, соки.
Коштів вистачає
Як повідомляють в управлінні освіти Львівської міськради, відповідальність за приготування їжі і закупівлю продуктів несе приватне або комунальне підприємство, у якого школа купує ці послуги. Окрім того, в кожному навчальному закладі є відповідальний за організацію харчування. А шкільна медсестра обов’язково перевіряє продукти щоразу, як їх привозять до їдальні, і завіряє своїм підписом, що вони належної якості.
Зі слів Зоряни Довганик, начальника міського управління освіти, вартість харчування, яка для більшості учнів становить 9 гривень 40 копійок, не є найнижчою в Україні, за ці кошти учні можуть отримати повноцінний і збалансований обід.
“За 9 гривень 40 копійок, як правило, у шкільних їдальнях дають гарнір (крупи чи картоплю), салат із капусти, моркви чи буряка, м’ясні тефтелі або котлети, у деяких школах роблять м’ясні запіканки. З напоїв – узвар чи компот. Інколи ще виходить печиво чи шматок яблука. Звісно, за кордоном харчування учнів дещо відрізняється. Ця проблема на часі у всіх містах України. Наразі в планах – більше наблизити його до європейських норм. Зокрема, задумуємось над тим, аби зосередити послуги з надання гарячого харчування в руках одного постачальника”, – розповідає “Пошті” Зоряна Довганик.
Якщо порівняти, то в більшості великих міст України вартість харчування у школах коливається в межах 5-7 гривень, у деяких містах годуватимуть лише учнів пільгових категорій, а в деяких ціну за шкільні обіди розділять навпіл між батьками та міським бюджетом. Наприклад, у Харкові молодших учнів харчуватимуть за 9 гривень, у Вінниці – за 5 гривень, у Чернівцях – за 3 гривні, а маленькі жителі Черкас отримають обід за 6 гривень 90 копійок. У Луцьку ціну за один обід – 7 гривень – розділять навпіл між батьками та міським бюджетом. А в Івано-Франківську та Рівному безкоштовним харчуванням забезпечені тільки школярі-пільговики.
фото: abetka-healthykids.com
Якість харчування перевірили – недоліки усунули
Зі слів Зоряни Довганик, відділи освіти міста щороку перевірятимуть якість організації харчування у школах. “Санепідемстанція має право їх перевіряти лише за постановою Кабінету Міністрів. Тому наприкінці минулого року працівники відділів освіти обійшли всі харчоблоки у навчальних закладах міста, перевірили чистоту приміщень, наявність усіх документів, які повинні бути в навчальному закладі щодо організації харчування учнів, та сертифікати на якість та свіжість продуктів.
Під час цієї перевірки виявили, що були проблеми з організацією харчування у 98-ій школі, адже велика кількість учнів там була відсутня. За результатами, які отримали від лабораторного центру досліджень, не виявили негативних результатів щодо якості їжі. Але у них на деякі продукти були відсутні сертифікати, не дотримано належних санітарних умов у приміщенні харчоблоку, помітили зміни в затвердженому меню, тому зобов’язали школу розірвати угоду з постачальником гарячого харчування. Були звернення від батьків у школі “Світанок” – там теж було багато учнів відсутніх, але харчове отруєння не підтвердилося” – пояснила вона.
На початку навчального року, коли управління освіти перевіряє готовність шкіл до початку навчального процесу, звертають увагу на чистоту в харчоблоках, наявність потрібного посуду та обладнання для приготування їжі. Крім того, час до часу проводять анкетування учнів, запитуючи, що їм не подобається в їжі, чого хотіли б більше споживати або яких продуктів бракує. Опитують і батьків, і якщо діти воліють їсти частіше картоплю і м’ясне, то батьки наполягають на збільшенні асортименту овочів і фруктів.
“Вважаю, що батьки повинні долучатися до контролю якості харчування і пильнувати, що їдять їхні діти. Мають формувати культуру харчування у сім’ї, бо часто діти скаржаться, що несмачно, але вони просто не навчені їсти просту їжу – таку як каша, буряк чи капуста”, – веде далі Зоряна Довганик. Головна освітянка запевнила, що у випадку, якщо батьки невдоволені якістю харчування дітей у школі, спершу їм треба звернутися до керівника навчального закладу і до надавача послуг. Якщо вони на зауваження не реагують, тоді написати звернення до управління освіти.
А що в буфетах?
Улюблене місце середньостатистичного школяра – буфет, бо там продають усілякі смаколики. І виявляється, вони не завжди відповідають вимогам здорового харчування. Як уже писала “Пошта”, саме тому наприкінці лютого на пленарному засіданні міськради шкільні буфети вирішили перевірити. Ініціатором таких перевірок став Андрій Дворакевич, депутат Львівської міськради, дитячий хірург ОХМАТДИТу, який звернувся до міського голови та начальника департаменту гуманітарної політики з проханням ініціювати експертну оцінку щодо дотримання вимог до харчування дітей у школах. Він запропонував здійснити перші кроки – прибрати зі шкільних їдалень небезпечну продукцію та забезпечити їх корисною їжею.
За 9 гривень 40 копійок, як правило, у шкільних їдальнях дають гарнір (крупи чи картоплю), салат із капусти, моркви чи буряка, м’ясні тефтелі або котлети, у деяких школах роблять м’ясні запіканки. З напоїв – узвар чи компот
“Спільно з громадськими активістами ми провели моніторинг асортименту шкільних їдалень. У їхньому складі: емульгатори, барвники, штучні ароматизатори. Ми розуміємо, що, на жаль, продукти з різноманітними хімічними добавками сьогодні продають на кожному кроці. Але це неприпустимо у раціоні дітей, особливо у школі. Як дитячий хірург, часто спостерігаю наслідки неправильного харчування, бо швидкі перекуски неякісною їжею сприяють розвитку багатьох захворювань у школярів. Я батько двох дітей, знаю з власного досвіду, що батьки, які постійно працюють, не встигають повністю контролювати харчування та спосіб життя своїх дітей, отож, про це має потурбуватися влада”, – зауважує Андрій Дворакевич.
З його слів, санітарний стан у школах міста покращується, але на відміну від країн Європи у нас немає єдиного постачальника послуг, до якого встановлювалися б жорсткі вимоги. “Європейський досвід нам підказує, що забезпечувати харчування дітей відповідно до усіх вимог мають спеціальні підприємства в кожному населеному пункті. Тоді на єдиного постачальника покладається більше відповідальності. Не йдеться про монополізацію ринку – обирати цього постачальника треба на умовах прозорого тендера”, – додав він.
Як розповів Андрій Дворакевич, він часто за лікарськими грантами буває на навчанні за кордоном (Польща, США) і з його спостережень там у шкільних буфетах зовсім інше розмаїття їжі. “Там продають багато овочів і фруктів: Baby carrot – чищені запаковані морквини, яблука, банани, які за смаком зовсім відрізняються від наших. Бутерброди в польських їдальнях готують одразу і запаковують в харчову фольгу, якщо не продалися впродовж кількох годин – викидають. Кисломолочну продукцію продають тільки у скляній тарі. Випічка запакована у паперові торбинки і черствіє наступного дня на відміну від наших бісквітів, які через тиждень можна розпакувати, а вони ніби щойно спечені”, – резюмує Андрій Дворакевич.
Олег Когут,
лікар-епідеміолог Львівського міського відділу обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України:
– Останнім часом у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах почастішали випадки використання у харчуванні дітей сухих сніданків, фасованих макаронних виробів (“Мівіна” тощо), супів швидкого приготування, чипсів, сухариків, “повітряного рису”, смажених горішків, бульйонних кубиків, кетчупів, газованих напоїв – продуктів, що не містять у своєму складі необхідних для організму дитини корисних речовин. Ці продукти не є життєво необхідними і не компенсують фізіологічних потреб організму.
Крім цього, до складу таких продуктів часто входять інгредієнти, що не відносяться до натуральних продуктів харчування через вміст у них штучних барвників, консервантів, ароматизаторів, підсолоджувачів, газу, що викликатиме подразнення слизової оболонки шлунка і сприятиме розвитку гастритів, виразкової хвороби, закрепів, а також порушенню обміну речовин молодого організму. Через це реалізація перелічених вище продуктів у шкільних закладах, на мою думку, є неприпустимою.
Нині питання організації харчування дітей у навчальних закладах залишається одним із найактуальніших. Раніше двотижневі меню в кожному навчальному закладі погоджувались у закладах Держсанепідслужби України. Однак тепер ця служба майже ліквідована, а хто буде виконувати її функції в царині контролю якості харчування дітей, достеменно невідомо.
З метою адекватної компенсації фізіологічних потреб дітей навчальні заклади, буфети загальноосвітніх навчальних закладів повинні забезпечуватись у першу чергу продуктами харчування натурального походження з високою харчовою і біологічною цінністю, такими що легко засвоюються, містять білок тваринного походження. Тож якщо готуєте дітям їжу, яку даєте зі собою:
1. Беріть список заборонених і дозволених харчових добавок, ідучи в магазин по продукти.
2. Не купуйте консерви, напівфабрикати та кондитерські вироби тривалого зберігання, тому що це досягається за рахунок використання штучних консервантів.
3. Намагайтеся не купувати щодня консервованих продуктів, ковбас та копченостей.
4. Не купуйте продуктів, що містять більше трьох штучних харчових добавок, тому що невідомо, як вони взаємодіють.
5. Відмовтеся від солодкої газованої води, бульйонних кубиків, готових соусів та сухих продуктів і супів, які треба “тільки залити окропом”.
6. Утримайтесь від купівлі продуктів з неприродно яскравим забарвленням, бо в них може міститися велика кількість штучних барвників.
7. Не захоплюйтеся картопляними чипсами, хрусткими хлібцями і крекерами, які містять акриламід (канцерогенна та мутагенна речовина) і глутамат натрію.
8. Добре промивайте водою екзотичні фрукти перед споживанням, тому що їх обробляють біфенілом (Е230) та ортофенілфенолом (Е231) для захисту від плісняви.
Оксана Скиталінська, дієтолог:
– Шкільний вік – це ключовий період розвитку організму людини, коли закінчується формування скелета, м’язів, відбувається нервово-гормональна перебудова та зміни у нервово-психічній сфері, пов’язані з процесом навчання.
За останні роки розумове напруження школярів значно зросло через велику кількість інформаційних потоків, складні шкільні програми. Тому порушення харчування в цьому періоді можуть призвести до серйозних відхилень у роботі організму, зокрема до розладів травної, нервової та серцево-судинної систем.
І тому так важливо годувати дітей повноцінною їжею, що є однією із основних умов їх правильного розвитку.
Потреби харчування змінюються залежно від віку, статі, умов життя, фізичної активності. Особливе значення має достатня кількість повноцінного білка. Причому білки тваринного походження (молочні продукти, яйця, птиця, м’ясо, риба) мають становити не менше 50% усієї кількості білка.
Залежно від навантажень цю цифру бажано збільшувати до 60%, інша частина належить рослинним білкам (бобовим, кашам).
При дефіциті білка у дітей розвиватимуться порушення роботи мозку, легко виникатиме перевтома, знижуватиметься сприйняття і запам’ятовування матеріалу.
Дуже важливими є корисні жири в раціоні – масло, вершки, сметана, сири, жирна риба, а також горіхи.
Категорично не підходить школярам смажена їжа, яка негативно діє на печінку і призводить до запальних процесів!
Вуглеводи дають організму енергію. Але це не має бути цукор, а різноманітні каші, овочеві страви, фрукти, ягоди, якісні сухофрукти. Продукти потрібно вибирати із середнім до (50-ти) та низьким глікемічним індексом (від 50-ти і нижчим).
Солодощі, особливо в надмірній кількості, у вигляді цукерок, солодкі газовані напої перевантажують підшлункову залозу і можуть стати причиною порушень обміну речовин, ожиріння та цукрового діабету другого типу.
Вітаміни в раціоні забезпечують якісну роботу організму. Нині важливою проблемою в харчуванні школярів є дефіцит вітамінів А, Е, С, групи В, а також кальцію, цинку і йоду, що призводить до затримки росту, анемії, порушення структури кісток, псування зубів, ослаблення імунітету і зниження здатності до навчання.
Важливо давати дітям вітамінізовані напої – настій шипшини, смородини; яблука, цитрусові, свіжі овочі – капусту, моркву, зелень, горіхи.
Режим харчування також має значення. Діти шкільного віку повинні харчуватися 4-5 разів на день. Розподіл калорійності має виглядати так: сніданок: 25%, обід: 35 – 40%, шкільний сніданок: 10 – 15%, вечеря – 25%.
Важливим є сніданок. Оптимальним сніданком є каша з додаванням фруктів та невеличкої кількості меду, масла, білкова страва – яєчний омлет або варене на м’яко яйце і зелений чай або кава з цикорію із молоком.
Якщо аналізувати середньостатистичне меню львівських школярів, то я б рекомендувала додати до нього субпродукти (страви з печінки), які є джерелом вітамінів А, D, та кисломолочний сир, бо він є джерелом якісного білка й вітаміну А. Окрім компотів, варто було б давати учням вітамінізований настій шипшини, який зміцнює імунітет. Має бути більше розмаїття каш: гречана, рисова, пшенична, пшоняна, перлова. Макарони варто обирати все-таки з твердих сортів пшениці, оскільки українські (з м’яких сортів) мають високий глікемічний індекс і погано впливають на підшлункову залозу. У шкільних обідах варто уникати смаженого – ті ж котлети краще тушкувати.
Наталія Синютка, дружина голови Львівської ОДА:
– Мої діти раз їдять, раз не їдять. Раз кажуть, що смачно, раз – що несмачно. Часто хочуть лінивих вареників або сирників, а в їхньому меню рис і ковбаса варена, тому я дітей розумію. Розповідають, що один раз це ще можна куштувати, але три рази – занадто.
Донька, коли навчалась в першому-другому класах, їла у школі без проблем усе, що давали, тепер п’є чай. І примушувати її не можу, адже часто діти можуть переживати свої стресові ситуації. Окрім цього, даємо кишенькові гроші на булочку, сік. Син мій дуже любить булочки і кожного дня їх купує. З тим проблем не бачу, він і так худенький у нас. Буває, що час до часу даю йому зі собою нарізані фрукти – яблуко, банан. Від канапок діти категорично відмовляються, і печива я не даю.
Можуть – їдять, а ні, то вже удома будуть їсти. Їжа має бути в задоволення. Я сама люблю домашню кухню, так і діти навчені.
Правильно було б, якби всі платили за якісне харчування, якщо це малозабезпечена сім’я, тоді держава мала б то профінансувати.
Коли я в школі вчилася, у нас не було безкоштовних сніданків, було горнятко молока і булочки. Це, можливо, й краще за перші та другі страви.
Марія Малачинська, директор Львівського обласного центру репродуктивного здоров’я населення:
– В школах харчування має бути якісним. Знаю по собі, бо маю школяра п’ятнадцяти років, як часто дітям хочеться “швидкої” їжі – фастфуду та інших шкідливих продуктів. Щоб він добре і смачно поїв на обід, йому потрібно близько15 гривень на день. Я забороняю йому різні батончики й чипси, стараюся контролювати гроші, передбачені на харчування в школі. Зазвичай син купує другі страви з відбивною чи котлетою. Зі собою може взяти й фрукти, сухарики, печиво... мінімум, адже сумки й так важкі, а давати додаткове навантаження на хребет не потрібно. Канапки теж не вихід. Сухом’ятка пришвидшує процеси ожиріння, гастрити, а пізніше й виразкову хворобу. Краще зранку добре поснідати, а пообідати в школі. Якщо дитина половину дня проводить на заняттях – обід має бути обов’язковим...
Андрій Капраль, вокаліст гурту “Піккардійська терція”:
– Маю школярку, яка навчається в гімназії, інша дитина в школі. Не буду голослівним, та мої діти не вибагливі до їжі. Тому задоволені тою, яку подають у навчальних закладах. Харчуються там нечасто. Діти розповідають, що подекуди буває не підігріта їжа, але за смаком їм подобається.
Треба розуміти, що причина несмачної їжі не лише в тому, як її приготували, а й у тому, з чого вона приготовлена. Діти снідають вдома і, окрім того, беруть зі собою на навчання зазвичай щось із напоїв (соки, вода, чай). Є в їхніх школах і продаж продуктів, які не мали б продаватись у навчальних закладах. Я не забороняю дітям їх купувати – радше пояснюю, чому цього не варто їсти. Даємо їм і кишенькові гроші, які діти часто відкладають на інші потреби. Я навчався в період, коли ще був Радянський Союз, і не пригадую вже, як тоді було в школі. Але чую від людей, що все було смачно. Та я фанатично до їжі в школах ніколи не ставився.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
