Час на душу

Учора у католиків і православних розпочався Великий піст - час внутрішньої, духовної підготовки до Великодня. Для вірних Римо-католицької церкви піст триває вже тиждень. У коментарі "Пошті" о. Анд­рій Михалейко, директор інс­титуту історії церкви УКУ, викладач церковної історії наголосив, що основна мета пос­ту - подивитися всередину самого себе.

Учора у католиків і православних розпочався Великий піст - час внутрішньої, духовної підготовки до Великодня. Для вірних Римо-католицької церкви піст триває вже тиждень. У коментарі "Пошті" о. Анд­рій Михалейко, директор інс­титуту історії церкви УКУ, викладач церковної історії наголосив, що основна мета пос­ту - подивитися всередину самого себе.

Змінюємо не меню,
а спосіб життя

svicha.jpg"Це час очищення нашої душі, і здійснюється воно, коли людина усвідомлює: людська слабкість не в гріховній природі. Її неміч проявляється тоді, коли в її житті відсутній Бог. Відтак, усвідомивши, що я слабкий доти, доки в мені немає Бога, людина здійснює основну мету посту. Наступним кроком є початок життя,  в якому Бог не лише присутній, але і діє через душу людини. Якщо в цей час людині вдасться відкрити своє серце хоча б на сантиметр, щоб упустити ту­ди Творця, то можна вважати, що вона багато досягла під час посту".

Чи можемо говорити про універсальні шляхи такого очищення, освячені Церквою? Чи такий процес - винятково результат індивідуальної практики і особистого духовного росту?

На думку о. Андрія, універсальних методів у такій справі не буває.

"Я завжди посилаюся на слова Папи Римського Бенедикта 16: його запитали "Скі­ль­ки шляхів є до Бога? Чи існує єдиний шлях? І він  від­повів - шляхів є стільки, скіль­ки на світі людей". Тому, зрозуміло, що пошук шляху - особистий процес, але завдання церкви полягає у тому, щоб віднайти його. Тому індивідуальний  підхід до кожного є надзвичайно важливим". 

Окремий момент для осмислення є концентрація уваги більшості вірних на обмеженні страв та витворюванні спеці­альних "дієт" у той час ,коли не менш важливою є духовна основа посту - молитва, творення добра, духовне занурення в душу, її очищення, читання Святого Письма.

Розпочинаючи святу чотирьохдесятницю, Іван Золотоустий казав: "Хто обмежує піст лише утриманням від їжі, той найбільше зневажає його. Ти постуєш? Доведи це справами своїми... Що за користь, коли ми утримуємося від птахів і риб, а братів своїх гриземо?"

Світлої пам'яті владика Антоній Блум зауважив колись, що, відмовляючись Великим постом від м'яса, людина підноситься над своїм власним хижацтвом, це стримання - лише зовнішнє оформлення глибокої внутрішньої праці. Також Митрополит Андрей Шептицький перед початком Великого посту закликав більше уваги звертати на очищення власних душ, аніж на те, яка їжа в цей час споживається.

Аргумент історії

Практику поминання мук та смерті Ісуса Христа розпочали перші християни у день єв­рейської Пасхи. Для того, щоб належно прожити цей день, вони вирішили проводити його у пості. У первісній Церкві цей 1-3-денний піст вважався не передпасхальним постом, а самою Пасхою.

У ІІ та ІІІ століттях Церква починає звертати велику увагу не лише на сумну подію Хрис­тових мук та смерті, але й на радісний факт Воскресіння Христа. Так виникла практика хресної та воскресної Пасхи. Протиріччя, які з'явилися згодом, усунув 325 року Нікейський Собор.

Розбіжність у визначенні дати Пасхи між Сходом і Заходом виникла після започаткування у XVI ст. григоріанського (нового) стилю, коли на Заході почали використовувати нову формулу вирахування Пасхи. У східній церковній традиції продовжує зберігатися юліанський (старий) стиль, в той час як у за­хідній традиції дата Пасхи вираховується від рів­нодення за новим стилем. Іноді випадають роки, коли християни різних Церков святкують Великдень одночасно.

Хоча говоримо про 40-денний Великодній піст, та у Східній Церкві він фактично триває 36 з половиною днів - сім тижнів без субот та неділь, а також Велика субота безпосередньо перед Пасхою та половина ночі перед Пасхою.

Дотримуватися строгого пос­ту Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п'ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м'ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване "злагіднення" постів у Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-1965 рр.), адже піст для християни - це насамперед час віднови духу в молитві та вправляння у християнських чеснотах. У православних вимоги до посту є строгішими. У період Великого посту не відбуваються весілля та інші гучні урочистості.

Підготувала
Світлана Одинець
з використанням
інформації РІСУ

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4678 / 1.58MB / SQL:{query_count}