Учора у католиків і православних розпочався Великий піст - час внутрішньої, духовної підготовки до Великодня. Для вірних Римо-католицької церкви піст триває вже тиждень. У коментарі "Пошті" о. Андрій Михалейко, директор інституту історії церкви УКУ, викладач церковної історії наголосив, що основна мета посту - подивитися всередину самого себе.
Учора у католиків і православних розпочався Великий піст - час внутрішньої, духовної підготовки до Великодня. Для вірних Римо-католицької церкви піст триває вже тиждень. У коментарі "Пошті" о. Андрій Михалейко, директор інституту історії церкви УКУ, викладач церковної історії наголосив, що основна мета посту - подивитися всередину самого себе.
"Це час очищення нашої душі, і здійснюється воно, коли людина усвідомлює: людська слабкість не в гріховній природі. Її неміч проявляється тоді, коли в її житті відсутній Бог. Відтак, усвідомивши, що я слабкий доти, доки в мені немає Бога, людина здійснює основну мету посту. Наступним кроком є початок життя, в якому Бог не лише присутній, але і діє через душу людини. Якщо в цей час людині вдасться відкрити своє серце хоча б на сантиметр, щоб упустити туди Творця, то можна вважати, що вона багато досягла під час посту".
Чи можемо говорити про універсальні шляхи такого очищення, освячені Церквою? Чи такий процес - винятково результат індивідуальної практики і особистого духовного росту?
На думку о. Андрія, універсальних методів у такій справі не буває.
"Я завжди посилаюся на слова Папи Римського Бенедикта 16: його запитали "Скільки шляхів є до Бога? Чи існує єдиний шлях? І він відповів - шляхів є стільки, скільки на світі людей". Тому, зрозуміло, що пошук шляху - особистий процес, але завдання церкви полягає у тому, щоб віднайти його. Тому індивідуальний підхід до кожного є надзвичайно важливим".
Окремий момент для осмислення є концентрація уваги більшості вірних на обмеженні страв та витворюванні спеціальних "дієт" у той час ,коли не менш важливою є духовна основа посту - молитва, творення добра, духовне занурення в душу, її очищення, читання Святого Письма.
Розпочинаючи святу чотирьохдесятницю, Іван Золотоустий казав: "Хто обмежує піст лише утриманням від їжі, той найбільше зневажає його. Ти постуєш? Доведи це справами своїми... Що за користь, коли ми утримуємося від птахів і риб, а братів своїх гриземо?"
Світлої пам'яті владика Антоній Блум зауважив колись, що, відмовляючись Великим постом від м'яса, людина підноситься над своїм власним хижацтвом, це стримання - лише зовнішнє оформлення глибокої внутрішньої праці. Також Митрополит Андрей Шептицький перед початком Великого посту закликав більше уваги звертати на очищення власних душ, аніж на те, яка їжа в цей час споживається.
Практику поминання мук та смерті Ісуса Христа розпочали перші християни у день єврейської Пасхи. Для того, щоб належно прожити цей день, вони вирішили проводити його у пості. У первісній Церкві цей 1-3-денний піст вважався не передпасхальним постом, а самою Пасхою.
У ІІ та ІІІ століттях Церква починає звертати велику увагу не лише на сумну подію Христових мук та смерті, але й на радісний факт Воскресіння Христа. Так виникла практика хресної та воскресної Пасхи. Протиріччя, які з'явилися згодом, усунув 325 року Нікейський Собор.
Розбіжність у визначенні дати Пасхи між Сходом і Заходом виникла після започаткування у XVI ст. григоріанського (нового) стилю, коли на Заході почали використовувати нову формулу вирахування Пасхи. У східній церковній традиції продовжує зберігатися юліанський (старий) стиль, в той час як у західній традиції дата Пасхи вираховується від рівнодення за новим стилем. Іноді випадають роки, коли християни різних Церков святкують Великдень одночасно.
Хоча говоримо про 40-денний Великодній піст, та у Східній Церкві він фактично триває 36 з половиною днів - сім тижнів без субот та неділь, а також Велика субота безпосередньо перед Пасхою та половина ночі перед Пасхою.
Дотримуватися строгого посту Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п'ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м'ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване "злагіднення" постів у Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-1965 рр.), адже піст для християни - це насамперед час віднови духу в молитві та вправляння у християнських чеснотах. У православних вимоги до посту є строгішими. У період Великого посту не відбуваються весілля та інші гучні урочистості.
Підготувала
Світлана Одинець
з використанням
інформації РІСУ