Європарламент запроваджує жорсткі покарання за нелегальне працевлаштування іноземців

Підприємствам-порушникам загрожуватиме, зокрема, низка нових покарань, серед яких не лише економічні санкції та штрафи, але й заборона участі у тендерах на виконання робіт та послуг, європейських донорських програмах і навіть закриття. Такі покарання передбачає директива, прийнята Європейським парламентом.

Аби цей нормативний акт не виявився "мертвим", держави ЄС зобов'язали частіше здійснювати відповідні перевірки на підприємствах. Також директива визначає мінімальний розмір санкцій і штрафів, які держави-члени ЄС будуть зобов'язані запровадити у своїх законодавствах протягом двох років від моменту її опублікування у Європейському зібранні законодавчих актів.   

Крім того, підприємці, які порушуватимуть нові вимоги, компенсуватимуть витрати державних служб на депортацію іноземців-нелегалів до країни походження. Нечесні роботодавці сплачуватимуть суму, рівноцінну всім податкам і зборам на страхування, які б відраховувалися з доходів працівника, якби іноземець працював легально. До того ж директива передбачає, що усі ці платежі будуть обраховуватись за період щонайменше трьох місяців, якщо не вдасться встановити, з якого точно часу даний нелегал працював.

Європарламент також хоче, щоб держави-члени ЄС запровадили процедури, які б давали змогу нелегальним робітникам подавати скарги на працедавців. Під час з'ясування обставин, що спричинили нелегальне працевлаштування, іноземці без віз матимуть шанс отримати дозвіл на тимчасове перебування. Проте за умови, якщо співпрацюватимуть у розслідуванні проти своїх працедавців. Особливі повноваження (щоправда, наразі не відомо, які саме) отримають професійні спілки, які інформуватимуть відповідні державні служби про випадки нелегального працевлаштування.   

Директива Європарламенту також гласить, що держави-члени ЄС зобов'язані запровадити у своїх нормативних актах додаткові санкції для підприємців, що будуть застосовуватись "в особливих випадках". Наприклад, якщо підприємство, незважаючи на санкції, далі працевлаштовує нелегалів або робить це масово. У такому разі фірма повинна повернути всі дотації та кошти з донорських структур, отримані за останні 12 місяців, та буде позбавлена права користуватись такого роду допомогою протягом наступних п'яти років. Упродовж цього ж періоду не матиме права на участь у тендерах на виконання робіт чи послуг. У крайніх випадках порушення цих вимог може призвести навіть до закриття фірми, де були виявлені серйозні порушення. Передбачена і кримінальна відповідальність.

Але й це не кінець. Працедавці ще й нестимуть відповідальність за своїх колег по бізнесу. Якщо з'ясується, що бізнесмен знав про нелегальне працевлаштування іноземців у фірмах, з якими співпрацює, то він нестиме за це повну відповідальність, як у ситуації, коли б сам порушив законодавство.

Лише в Польщі, за приблизними підрахунками, нелегально працює приблизно 100 тисяч іноземців. Найчастіше це працівники з України, В'єтнаму, Росії. Контролем легальності працевлаштування займається Державна інспекція праці (Paсstwowa Inspekcja Pracy). Вона співпрацює з поліцією, прикордонною та митною службами.    

Польське законодавство передбачає, що особа, яка доручає іноземцеві нелегальне виконання роботи, підлягає покаранню штрафом не менше ніж 3 тисячі злотих (близько 6,5 тис. грн). Іноземець також підлягає покаранню - він повинен заплатити штраф, не менше як 1 тис. злотих (2,3 тис. грн). Фірми також зобов'язані сплачувати заборговані збори на страховку, податки від доходів нелегальних працівників та відсотки від цих оплат. За неподання даних іноземних працівників до Державної страхової адміністрації (ZUS) роботодавець може навіть потрапити на два роки до в'язниці. 

На думку польського депутата Європарламенту Еви Томашевскої, працевлаштування осіб, які нелегально перебувають у країнах Європейського союзу, унеможливлює чесну конкуренцію і позбавляє осіб, які працюють законно, належного захисту.

Варшава

Кількість нелегальних працівників у країнах Європейського союзу орі­єнтовно становить від 4,5 до 8 млн осіб. Найчастіше нелегали працюють у будівельній галузі, сільському господарстві, сферах туризму та послуг. Трапляються навіть випадки рабовласництва та використання неповнолітніх. Усе це істотно впливає на заниження стандартів працевлаштування.