Основна мета дослідження під керівництвом доктора Кеті Ніакан – зрозуміти, які потрібні гени ембріонам для успішного розвитку. Вчені вивчать перші сім днів життя яйцеклітини після запліднення. За цей час вона ділиться від однієї клітини до близько 250-ти. В цей період клітини вже організовуються для виконання певних функцій. І вже від генів залежить, виживе клітина чи ні. Очікується, що отримані дані допоможуть, зокрема, поліпшити процес розвитку ембріона при екстракорпоральному заплідненні. Ця робота, імовірно, допоможе в лікуванні непліддя, запобіганні викиднів, а також різних патологій у дітей. В дослідженні будуть використані тільки віддані для цих цілей ембріони. Вчені не зможуть пересаджувати ембріони, які брали участь в дослідах, жінкам. Це така собі проектна медицина, коли людина сама вирішує, яке генетичне “устаткування” повинна отримати її дитина чи її онук, яке генетичне “покращення” вона одержить. Ці питання небезпечні тим, що якщо комусь із нас доведеться вирішувати, як бути, то поруч не буде всієї цієї аудиторії, професора з Німеччини, мудрих підручників – питання життя і смерті треба буде вирішувати вже і зараз. Але чи в стані ми вирішувати такі питання? Чи можемо приймати добрі, тобто відповідальні рішення?.

2. Зародок – це повністю сформоване людське життя на ранній стадії. Науковці пропонують скористатися методами біохімічної хірургії, щоб зробити можливим урізання, корекцію генетичної інформації. Мотив – “поремонтувати” гени, які дали збій і стали причиною важких недуг чи вроджених вад. У Німеччині та Європі на такі втручання діє однозначна і чітка заборона, причому навіть тоді, якщо б ішлося про можливість подолання онконедуг. Проте тут не все так просто. Приміром, дослідження стовбурових клітин в Німеччині тривають, щоправда, ці клітини імпортують з інших країн, де їх отримання з людських зародків дозволене. Така-от дволика позиція… А щодо позиції вчених із Великобританії, то їм дуже залежить бути першими в цьому дослідженні.  

6. Парадокс у тому, що в процесі досліджень над людськими ембріонами ми маємо таку ситуацію, що людське життя розвивається і використовується для потреб науки. Після семиденних досліджень у Великобританії зародок мають… убити. З етичної точки зору – це фатальне рішення. Як це можна пов’язати з повагою до людського життя, про яку стільки говориться з різних сторін і в різних інстанціях? 

9. Церква виходить з того, що ми в це віримо, і так є. Вона усуває всі ризики, які можуть бути пов’язані з життям і здоров’ям, каже своє однозначне “ні”. Церква завжди схиляється до безпеки, інший шлях поки що відхиляє. Але це вже відбувається не так, як раніше, в середньовіччі: якщо знайдуться належні аргументи на користь експериментів, вона їх вислухає. Тепер Церква протистоїть підозрі, що вона гальмує розвиток усього нового.